Том Конті
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Том Конті | |
|---|---|
| англ. Tom Conti | |
 | |
| Ім'я при народженні | Томас Антоніо Конті |
| Дата народження | 22 листопада 1941[1][2][3] (82 роки) |
| Місце народження | Пейслі, Шотландія, Велика Британія |
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Alma mater | Королівська консерваторія Шотландіїd[4] і Коледж Святого Алоїзія |
| Професія | актор |
| Кар'єра | 1959 — дотепер |
| Напрям | Драма, мелодрама, комедія |
| Нагороди | Премія Лоуренса Олів'є |
| IMDb | ID 0002018 |
| tomconti.co.uk | |
 Том Конті у Вікісховищі | |
Том Конті (англ. Tom Conti; 22 листопада 1941, Пейслі, Шотландія, Велика Британія) — шотландський актор, театральний режисер і письменник.
Томас Конті народився 1941 року в Пейслі Ренфрушир. Він був вихований у католицькій сім'ї, але сам себе вважає атеїстом[5]. Конті навчався в Коледжі святого Алоізія, платної католицької школи для хлопчиків у Глазго та, пізніше, в Королівській шотландській академії музики та драматичного мистецтва.
У 1959 році Конті почав працювати в Dundee Repertory Theatre[en]. У 1979 році він з'явився на Бродвеї у п'єсі «Че це життя зрештою?».
У 2006 році Конті з великим успіхом[6] грав у лондонському «Гаррик-театре[en]» заголовного персонажа у виставі за п'єсою Кіта Вотергауса « Джеффрі Бернард нездоровий», замінивши в цій ролі Пітера О'Тула. Як режисер Конті поставив вистави за п'єсами «Останні з гарячих, червоних коханців» Ніла Саймона та «Справжній сміх» Ноела Каварда.
Тома Конті також має великий досвід роботи на телебаченні. Він грав головні ролі в телевізійних версіях п'єс «Блискучі премії» Фредеріка Рафаела та «Норманські завоювання» Алана Ейкборна. У британському міні-серіалі 1975 року «Мадам Боварі» актор зіграв чоловіка головної героїні.
Конті з'явився в епізоді «Принцеса на горошині» телесеріалу для дітей «Театр чарівних історій», знявся в невеликих ролях у серіалах « Друзі» та «Косбі», а також у середині 1990-х років разом із Найджелем Готорном брав участь у серії реклам.
Крім того, Том Конті знімався і в кіно. У його фільмографії є такі стрічки, як « Дуелянти», « Щасливого Різдва, містер Лоуренс», «Рубен, Рубен», «Ціна зради» та інші.
Книга Конті під назвою «Доктор», яка розповідає про колишнього льотчика спецслужб, була опублікована 2004 року.
З 1967 року Том Конті одружений з шотландською акторкою Каре Вілсон. У шлюбі народилася донька Ніна, яка стала акторкою та черевомовником. Вона заявила, що її батьки перебувають у відкритому шлюбі[7].
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1975 | с | Slade in Flame | Slade in Flame | Роберт Сеймур |
| 1977 | ф | Дуелянти | The Duellists | доктор Жакен |
| 1977 | ф | Замкнене коло | Full Circle | Марк Берклі |
| 1983 | ф | Щасливого Різдва, містере Лоуренс | Merry Christmas, Mr. Lawrence | підполковник Джон Лоуренс |
| 1983 | ф | Рубен, Рубен | Reuben, Reuben | Гоуен Макгленд |
| 1986 | ф | Врятувальна милість | Saving Grace | папа Лев XIV |
| 1986 | тф | Мисливець за нацистами: Історія Беати Кларсфельд | Nazi Hunter: The Beate Klarsfeld Story | Серж Кларсфельд |
| 1989 | ф | Ширлі Валентайн | Shirley Valentine | Костас |
| 1991 | ф | Облога Венеції | Caccia alla vedova | граф Анжело |
| 1998 | с | Друзі | Friends | Стівен Уолтхем |
| 2005 | ф | Ціна зради | Derailed | Еліот Ферт |
| 2010 | с | Лек світло - у Кендлфорд | Lark Rise to Candleford | Вільям Борн / містер Реппінгтон |
| 2010 | с | Міранда | Miranda | Чарльз |
| 2010 | ф | Буря | The Tempest | Гонзало |
| 2012 | ф | Вуличні танці 2 | StreetDance 2 | Ману |
| 2012 | ф | Темний лицар повертається | The Dark Knight Rises | ув'язнений |
| 2017 | ф | Пригоди Паддінгтона 2 | Paddington's Adventures 2 | суддя Джеральд Бігглсвейд |
| 2019 | с | Доктор Мартін | Doc Martin | Бернард Ньютон |
| 2023 | ф | Оппенгеймер | Oppenheimer | Альберт Ейнштейн |
| Нагорода | Рік | Категорія | Назва роботи | Результат |
|---|---|---|---|---|
| Оскар | 1984 | Найкраща чоловіча роль | Рубен, Рубен | Номінація |
| Золотий глобус | 1984 | Найкраща чоловіча роль у драматичному фільмі | Номінація | |
| 1987 | Найкраща чоловіча роль другого плану в телесеріалі, міні-серіалі чи телефільмі | Мисливець за нацистами: Історія Беати Кларсфелд | Номінація | |
| Тоні | 1979 | Найкраща чоловіча роль у п'єсі | Чиє це життя, зрештою? | Перемога |
| Премія Лоренса Олів'є | 1976 | Найкраща чоловіча роль у п'єсі | Дон Жуан, або Кам'яний бенкет / Учень диявола | Номінація |
| 1978 | Чиє це життя, зрештою? | Перемога | ||
| 1980 | Найкраща чоловіча роль у мюзиклі | Грають нашу пісню | Номінація |
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1017624917 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Prospectus | Our alumni — С. 16.
- ↑ Middlehurst, Lester (9 червня 2006). Tom Conti on why he doesn't think a sexual affair is necessarily a betrayal. Daily Mail. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 13 травня 2010.
When it comes to opinions, Tom is certainly not afraid to voice his own. A lapsed Catholic, he is fiercely anti-religious.
- ↑ См.: Старик_Козлодоев. Джеффри Бернард нездоров, или как прожить жизнь честно и умереть со стаканом[недоступне посилання з Октябрь 2018] // f5.ru.
- ↑ Tom Conti: there are worse things than being unfaithful (англ.). The Sunday Times.
- Том Конті на сайті IMDb (англ.)
- Офіційний сайт
Премія «Тоні» за найкращу чоловічу роль у п'єсі | |
|---|---|
| 1947–1975 | Хосе Феррер/Фредрік Марч (1947) · Генрі Фонда/Пол Келлі/Безіл Ретбоун (1948) · Рекс Гаррісон (1949) · Сідні Блекмер (1950) · Клод Рейнс (1951) · Хосе Феррер (1952) · Том Юелл (1953) · Девід Вейн (1954) · Альфред Лант (1955) · Пол Муні (1956) · Фредрік Марч (1957) · Ральф Белламі (1958) · Джейсон Робардс (1959) · Мелвін Дуґлас (1960) · Зеро Мостел (1961) · Пол Скофілд (1962) · Артур Гілл (1963) · Алек Гіннесс (1964) · Волтер Меттау (1965) · Гел Голбрук (1966) · Пол Роджерс (1967) · Мартін Болсам (1968) · Джеймс Ерл Джонс (1969) · Фріц Вівер (1970) · Брайан Бедфорд (1971) · Кліфф Горман (1972) · Алан Бейтс (1973) · Майкл Моріарті (1974) · Джон Кані/Вінстон Нтшона (1975) |
| 1976—2000 | Джон Вуд (1976) · Аль Пачіно (1977) · Барнард Г'юз (1978) · Том Конті (1979) · Джон Рубінштейн (1980) · Ієн Маккеллен (1981) · Роджер Ріс (1982) · Гарві Фірштейн (1983) · Джеремі Айронс (1984) · Дерек Джейкоби (1985) · Джадд Гірш (1986) · Джеймс Ерл Джонс (1987) · Рон Сільвер (1988) · Філіп Боско (1989) · Роберт Морс (1990) · Найджел Готорн (1991) · Джадд Гірш (1992) · Рон Лібман (1993) · Стівен Спінелла (1994) · Ральф Файнс (1995) · Джордж Гріззард (1996) · Крістофер Пламмер (1997) · Ентоні Лапалья (1998) · Браян Деннегі (1999) · Стівен Діллейн (2000) |
| 2001-нині | Річард Істон (2001) · Алан Бейтс (2002) · Браян Деннегі (2003) · Джефферсон Мейс (2004) · Білл Ірвін (2005) · Річард Ґриффітс (2006) · Френк Ланджелла (2007) · Марк Райленс (2008) · Джеффрі Раш (2009) · Дензел Вашингтон (2010) · Марк Райленс (2011) · Джеймс Корден (2012) · Трейсі Леттс (2013) · Браян Кренстон (2014) · Алекс Шарп (2015) · Френк Ланджелла (2016) · Кевін Клайн (2017) · Ендрю Ґарфілд (2018) · Браян Кренстон (2019) · Ендрю Бернап (2020) |
Повний список · (1947 — 1975) · (1976 — 2000) · (2001 — нині) | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
