Ставрос Дімас
грец. Σταύρος Δήμας
Народився	30 квітня 1941(1941-04-30)[1] (83 роки) Kleniad
Країна	Греція
Діяльність	політик, дипломат, адвокат, економіст
Alma mater	Афінський національний університет імені Каподистрії, Нью-Йоркський університет, New York University School of Lawd, Школа Варвакіос і Athens Colleged
Знання мов	новогрецька і грецька
Членство	ПАРЄ
Посада	депутат Парламенту Греції[d][2], міністр закордонних справ Греції, Minister of Agriculture of Greeced, Minister of Trade of Greeced, Minister of Industry, Energy and Technology of Greeced, Minister of Agriculture of Greeced, депутат Парламенту Греції[d], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи, European Commissioner for Employment, Social Affairs and Inclusiond і European Commissioner for the Environmentd
Партія	Нова демократія
Діти (3)	Christos Dimasd
Медіафайли у Вікісховищі

Ставрос Дімас (грец. Σταύρος Δήμας, 30 квітня 1941(19410430), Афіни) — грецький політик, єврокомісар у справах захисту довкілля в період 2004—2009 років. Колишній міністр закордонних справ Греції.

Ставрос Дімас народився 1941 року в Афінах, хоча його родина походить із Кленії, що у Коринфії. Вивчав право та економіку в Афінському університеті. Ступінь магістра здобув в Університеті Нью-Йорка. 1969 року почав працювати юристом фірми на Уолл-стріт, однак вже наступного року перейшов до Світового банку.

1975 року він повернувся до Греції, щоб зайняти пост заступника керівника Грецького банку промислового розвитку^[3]. 1977 року він брав активну участь у грецькій політиці як член консервативної політичної партії Нова Демократія^[4]. Відтоді обрався членом Грецького парламенту десять разів поспіль. Від самого початку він був залучений у переговори про вступ Греції в Європейський Союз. Служив на різних міністерських та інших політичних позиціях:

• заступник міністра економічної координації (1977—1980)
• міністр торгівлі (1980—1981)
• парламентський представник Нової Демократії (1985—1989)
• міністр сільського господарства (1989—1990)
• міністр промисловості, енергетики та технологій (1990—1991)
• генеральний секретар демократії нового (1995—2000)
• старший член Комітету політичного аналізу Нової демократії (2000—2003)
• голова делегації Нової демократії у Раді Європи (2000—2004)
• єврокомісар у справах захисту довкілля в період (2004—2009^[5])

11 листопада 2011 року призначений міністром закордонних справ Греції у коаліційному уряді на чолі із Лукасом Пападімосом.

• Офіційна сторінка

п о р Перша комісія Баррозу (2004—2010)

Президент: Жозе Мануел Баррозу Перший віце-президент: Маргот Вальстрьом Міжінституційні відносини та стратегія комунікацій Маргот Вальстрьом Промисловість та підприємництво Гюнтер Ферхойген Юстиція, свобода та безпека Франко Фраттіні (2004—2008) Жак Барро (2008—2010) Транспорт Жак Барро (2004—2008) Антоніо Таяні (2008—2010) Адміністративні справи, аудит та боротьба з шахрайством Сіім Каллас Економіка та фінанси Хоакін Альмунія Внутрішній ринок та послуги Чарлі МакКріві Сільське господарство та розвиток сільських районів Маріанн Фішер Боел Конкуренція Нелі Крус Торгівля Пітер Мандельсон (2004—2008) Кетрін Ештон (2008—2009) Рибальство та морські справи Джо Борг Навколишнє середовище Ставрос Дімас Охорона здоров'я та права споживачів Маркос Кіпріану (2004—2008) Андроула Васіліу (2008—2010) Розвиток та гуманітарна допомога Луї Мішель (2004—2009) Карел де Гюхт (2009—2010) Розширення Оллі Рен Зайнятість, соціальна сфера та рівні можливості Володимир Шпідла Оподаткування та митний союз Ласло Ковач Фінансове планування та бюджет Даля Грибаускайте (2004—2009) Альгірдас Шемета (2009—2010) Закордонні справи та європейська політика сусідства Беніта Ферреро-Вальднер Освіта та культура Ян Фігель Регіональна політика Данута Хюбнер (2004—2009) Павел Самецкі (2009—2010) Енергетика Андріс Пієбалґс Дослідження, інновації та наука Янез Поточнік Цифрові технології Вів'єн Редінг Захист прав споживачів Меглена Кунєва Багатомовність Леонард Орбан

п о р Комісія Проді (1999—2004)

Президент: Романо Проді Міжінституційні відносини та стратегія комунікацій Лойола Паласіо Транспорт Лойола Паласіо Енергетика Лойола Паласіо Адміністративні справи, аудит та боротьба з шахрайством Ніл Кіннок Промисловість та підприємництво Ерккі Лііканен (1999—2004) Оллі Рен (2004) Цифрові технології Ерккі Лііканен (1999—2004) Ян Фігель (2004) Юстиція та внутрішні справи Антоніо Віторіно Навколишнє середовище Маргот Вальстрьом Економіка та фінанси Педро Сольбес Регіональна політика Мішель Барньє (1999—2004) Жак Барро (2004) Рибальство та морські справи Франц Фішлер (1999—2004) Сандра Калнієте (2004) Фінансове планування та бюджет Мішель Шраєр (1999—2004) Маркос Кіпріаноу (2004) Дослідження, інновації та наука Філіп Бускен (1999—2004) Луї Мішель (2004) Освіта та культура Вів'єн Редінг (1999—2004) Даля Грибаускайте (2004) Охорона здоров'я та права споживачів Девід Бюрн (1999—2004) Павел Телічка (2004) Розширення Гюнтер Ферхойген (1999—2004) Янез Поточнік (2004) Розвиток та гуманітарна допомога Пол Нільсон (1999—2004) Джо Борг (2004) Конкуренція Маріо Монті Закордонні справи Кріс Паттен Зайнятість, соціальна сфера Анна Діамантопулу (1999—2004) Ставрос Дімас (2004) Торгівля Паскаль Ламі (1999—2004) Данута Хюбнер (2004) Внутрішній ринок та послуги Фріц Болкештайн

Тематичні сайти	Парламентська асамблея Ради Європи
Словники та енциклопедії	Велика норвезька енциклопедія
Довідкові видання	Munzinger IBA · OpenSanctions
Нормативний контроль	Freebase: /m/04q5fr · GND: 1179993918 · ISNI: 0000000040864066 · LCCN: no96013467 · NKC: xx0058727 · VIAF: 36508011