Кетрін Ештон Catherine Margaret Ashton
Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки
1 грудня 2009 року — 1 листопада 2014 року
Попередник:	Хав'єр Солана (Верховний представник Європейського Союзу із загальної спільної політики і політики безпеки) Беніта Ферреро-Вальднер (Європейський комісар із зовнішніх зв'язків і Європейської політики сусідства)
Наступник:	Федеріка Могеріні
Народження:	20 березня 1956(1956-03-20) (68 років) Апхолландd, Англія[1]
Національність:	англійка
Країна:	Велика Британія
Освіта:	Лондонський університет
Партія:	Лейбористська партія
Батько:	Harold Ashtond[2]
Мати:	Clare Margaret Ashtond[2]
Шлюб:	Пітер Келлнер (нар. 1948, у шлюбі з 1988)
Діти:	Роберт Пітер Келлнер (нар. 1988) Ребекка Клер Келлнер (нар. 1991/92)
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Кетрін Марґарет Ештон (англ. Catherine Margaret Ashton, Baroness Ashton of Upholland; нар. 20 березня 1956, Апхолланд^[en], Ланкашир) — британська політик, баронеса, Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки (2009–2014).

Народилася в 1956 в Апхолланді в Об'єднаному Королівстві у сім'ї робочих вугільної промисловості. Спочатку навчалася в Апхолландській гімназії, а потім у Віганському гірничотехнічному коледжі. Кетрін Ештон здобула вищу освіту за напрямком «Соціологія» в 1977 році, бувши першою з родини, хто навчався в університеті.

Закінчила Лондонський університет за спеціальністю «економіка», займала низку громадських посад з питань зайнятості та виховання дітей.

У 1999 їй наданий довічний титул баронеси і місце в Палаті лордів британського парламенту. Протягом майже 10 років працювала в лейбористському уряді Великої Британії — у міністерствах освіти, конституційних справ і юстиції.

У 2006 названа «Політиком року» у Великій Британії.

У 2007, після приходу до влади прем'єр-міністра Гордона Брауна, призначена лідеркою лейбористської фракції в Палаті лордів.

З жовтня 2008 баронеса Ештон змінила в Брюсселі викликаного для роботи в уряд у Лондоні єврокомісара з торгівлі Пітера Мандельсона.

19 листопада 2009 Європейський Союз обрав баронесу Кетрін Ештон новим Високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Нова посада Ештон, заснована схваленою напередодні Лісабонською угодою, поєднує в собі два пости, що існували раніше, — високого представника з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки та єврокомісара із зовнішніх зв'язків. Високий представник також стане віцеголовою Європейської Комісії.

Одружена з журналістом і президентом компанії з опитувань громадської думки YouGov Пітером Келлнером.

У 1977–1983 працювала в Кампанії за ядерне роззброєння і в 1982 обрана національним скарбником. З 1979 по 1981 була бізнес-менеджеркою організації Coverdale, консалтингової компанії з управління.

Станом на 1983 працювала в Центральній раді з навчання та підготовки кадрів в галузі соціальної роботи. Протягом більшої частини 1990-х років була позаштатною радницею з питань політики. Кетрін Ештон очолювала органи охорони здоров'я в Хартфордширі в 1998–2001, вона стала віцепрезидентом Національної ради з питань сімей з одним годувальником.

У червні 2001 призначена парламентською заступницею державного секретаря в Департаменті з питань освіти і науки. А в вересні 2004 року призначена парламентською заступницею міністра в Департаменті з конституційних питань. Ештон прийняла присягу Таємної ради в 2006 році, і стала парламентською заступницею державного секретаря в новому міністерстві юстиції в травні 2007 року.

У 2005 отримала звання «Міністр року» за версією журналу «The House Magazine».

28 червня 2007 прем'єр-міністр Великої Британії Гордон Браун представив Кетрін Ештон Кабінету Її Величності як лідерку Палати лордів.

3 жовтня 2008 Ештон запропонована Великою Британією на зміну Пітеру Мандельсону як європейський комісар з торгівлі. Оскільки європейські члени Комісії не можуть займатися будь-якою іншою професійною діяльністю протягом терміну їх повноважень, оплачуваною чи ні, вона взяла відпустку з Палати лордів 14 жовтня 2008, зберігаючи титул пера, але не своє місце.

Під час свого терміну, Ештон представляла ЄС в переговорах, що призвели до тривалих спорів з приводу "війни яловичини" зі Сполученими Штатами (травень 2009), вона очолювала делегацію ЄС в угоді з Південною Кореєю, а також представляла ЄС в закінченні давньої суперечки з приводу імпорту бананів, головним чином за участі країн Латинської Америки і ЄС.

У грудні 2013 року Кетрін Ештон відвідала Київ. Вона сказала, що була вражена «демонстрацією українців за євроінтеграцію», і зазначила:

На жаль, поліція застосувала силу для виведення мирних людей з центру Києва … Діалог з політичними колами і суспільством завжди кращий, ніж застосування сили.

Згодом віцепрем'єр Росії Дмитро Рогозін розкритикував дії Ештон стосовно антиурядових протестів у Києві, вказуючи на смерть великої кількості співробітників поліції.

На початку березня вийшов запис розмови між Ештон і міністром Естонії Урмасом Паетом. Під час розмови Пает повідомив, що «під час безладу в Києві снайпери стріляли і в силовиків, і в протестувальників. Експертиза підтвердила, що кулі були однаковими, також є ще фотографії. За цим стояли люди не Януковича, а хтось із нової коаліції». Кетрін Ештон відповіла: «Народу потрібно набратися терпіння та дати Раді попрацювати. Новим людям потрібний час на адаптацію».

28 березня 2014 випустила пресреліз із засудженням насильства з боку членів української націоналістичної політичної партії Правий Сектор, заявивши: «Я рішуче засуджую тиск з боку активістів сектора правих, які оточили будівлю Верховної Ради України. Таке залякування парламенту проти … демократичних принципів і верховенства закону. Я закликаю партії утримуватися від застосування або загрози насильства».

• Представництва Європейського Союзу

• Баронеса Кетрін Ештон. Біографічна довідка (рос.)

п о р Друга комісія Баррозу (2010—2014)

Президент: Жозе Мануел Баррозу Перший віце-президент: Кетрін Ештон Закордонні справи і політика безпеки Кетрін Ештон Юстиція, фундаментальні права та громадянство Вів'єн Редінг (2010—2014) Мартіна Райхертс (2014) Конкуренція Хоакін Альмунія Транспорт Сіім Каллас Цифрові технології Нелі Крус Промисловість та підприємництво Антоніо Таяні (2010—2014) Фердінандо Неллі Феросі (2014) Міжінституційні відносини та адміністрування Марош Шефчович Економіка, фінанси та Євро Оллі Рен (2010—2014) Юркі Катайнен (2014) Навколишнє середовище Янез Поточнік Розвиток Андріс Пієбалґс Внутрішній ринок та послуги Мішель Барньє Освіта, культура, багатомовність та молодь Андроула Васіліу Оподаткування, митний союз, аудит та боротьба з шахрайством Альгірдас Шемета Торгівля Карел де Гюхт Охорона здоров'я та права споживачів Джон Даллі (2010—2012) Тоніо Бордж (2012—2014) Дослідження, інновації та наука Маїре Геоґкехан Фінансове планування та бюджет Януш Левандовський (2010—2014) Яцек Домінік (2014) Рибальство та морські справи Марія Даманакі Гуманітарна допомога та кризове реагування Крісталіна Георгієва Енергетика Гюнтер Етінгер Регіональна політика Йоганнес Ган Кліматичні зміни Конні Гедеґорт Розширення та європейська політика сусідства Штефан Фюле Зайнятість, праця та соціальна сфера Ласло Андор Внутрішні справи Сісілія Мальмстрьом Сільське господарство і розвиток сільських районів Дачіан Чолош Захист прав споживачів Невен Міміца

п о р Перша комісія Баррозу (2004—2010)

Президент: Жозе Мануел Баррозу Перший віце-президент: Маргот Вальстрьом Міжінституційні відносини та стратегія комунікацій Маргот Вальстрьом Промисловість та підприємництво Гюнтер Ферхойген Юстиція, свобода та безпека Франко Фраттіні (2004—2008) Жак Барро (2008—2010) Транспорт Жак Барро (2004—2008) Антоніо Таяні (2008—2010) Адміністративні справи, аудит та боротьба з шахрайством Сіім Каллас Економіка та фінанси Хоакін Альмунія Внутрішній ринок та послуги Чарлі МакКріві Сільське господарство та розвиток сільських районів Маріанн Фішер Боел Конкуренція Нелі Крус Торгівля Пітер Мандельсон (2004—2008) Кетрін Ештон (2008—2009) Рибальство та морські справи Джо Борг Навколишнє середовище Ставрос Дімас Охорона здоров'я та права споживачів Маркос Кіпріану (2004—2008) Андроула Васіліу (2008—2010) Розвиток та гуманітарна допомога Луї Мішель (2004—2009) Карел де Гюхт (2009—2010) Розширення Оллі Рен Зайнятість, соціальна сфера та рівні можливості Володимир Шпідла Оподаткування та митний союз Ласло Ковач Фінансове планування та бюджет Даля Грибаускайте (2004—2009) Альгірдас Шемета (2009—2010) Закордонні справи та європейська політика сусідства Беніта Ферреро-Вальднер Освіта та культура Ян Фігель Регіональна політика Данута Хюбнер (2004—2009) Павел Самецкі (2009—2010) Енергетика Андріс Пієбалґс Дослідження, інновації та наука Янез Поточнік Цифрові технології Вів'єн Редінг Захист прав споживачів Меглена Кунєва Багатомовність Леонард Орбан

п о р Верховні представники Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки
	Європейські комісари із зовнішніх справ *	Жан Рей (1958—1967) • Едоардо Мартіно (1967—1970) • Жан-Франсуа Деніо (1970—1973) • Крістофер Соумс (1973—1977) • Вільгельм Хаферкамп (1977—1985) • Віллі де Клерк (1985—1989) • Франс Андріссен (1989—1993) • Ганс ван ден Брук (1993—1995) • Леон Бріттан (1995—1999) • Кріс Паттен (1999—2004) • Беніта Ферреро-Вальднер (2004—2009)
	Верховні представники	Юрген Трампф (1999) • Хав'єр Солана (1999—2009) • Кетрін Ештон (2009—2014) • Федеріка Могеріні (2014—2019) • Жозеп Боррель (з 2019)
* Відповідно до Лісабонської угоди, в 2009 році посада Європейського комісара із зовнішніх справ була об'єднана із посадою Верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки.

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · C-SPAN
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Internet Movie Database · The Movie Database
Генеалогія та некрополістика	The Peerage
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Encyclopædia Britannica · Le Dictionnaire universel des Créatrices · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання	Evene · FemBio database · Munzinger IBA · OpenSanctions · UK Parliament thesaurus
Нормативний контроль	BIBSYS: 1675320984120 · Freebase: /m/02l9t8 · GND: 1191212556 · GTAA: 221761 · LCCN: no2023046871 · LIH: LNB:BnZQ;=Bx · MAK: 9810617820505606 · NLP: a0000002868966 · NUKAT: n2013200749 · VIAF: 289331888