Слупськ Słupsk
Герб Прапор Слупська
панорама з ратуші
Основні дані
54°27′ пн. ш. 17°01′ сх. д. / 54.450° пн. ш. 17.017° сх. д. / 54.450; 17.017Координати: 54°27′ пн. ш. 17°01′ сх. д. / 54.450° пн. ш. 17.017° сх. д. / 54.450; 17.017
Країна	Польща
Регіон	Поморське воєводство
Столиця для	Слупське воєводство (воєводство Польщі)
Засновано	X століття
Магдебурзьке право	1265
Площа	43,15 км²
Населення	95882 (2011)[1]
· густота	2258 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ	22 ± 1 м
Міста-побратими	Carlisled, Карташу, Фленсбург, Устка, Вантаа, Вордінгборг, Фленсбург
Телефонний код	(48) 59
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	G
GeoNames	3085450
OSM	↑130975 ·R (Поморське воєводство)
SIMC	0977278
Поштові індекси	76-200 до 76-210, 76-215 до 76-218, 76-280
Міська влада
Адреса	pl. Zwycięstwa 3, 76-200 Słupsk
Мер міста	Кристина Данілецька-Воєвудзька (пол. Krystyna Danilecka-Wojewódzka)
Вебсайт	slupsk.pl
Мапа
Слупськ у Вікісховищі

Слупськ (пол. Słupsk, нім. Stolp, лат. Stolpe) — місто в північній Польщі на річці Слупя, близько 18 км від Балтійського моря. Місто розташовується на трасі європейського маршруту E28.

У VIII столітті, на пагорбі поблизу річки Слупя, на торговому шляху до Колобжегу, було побудовано фортецю. В цих місцинах, оточених непідступними болотами, було засноване невелике поселення.

Перші згадки про місто відносяться до 1015 року. Близько 1236 року, разом зі всіма Слупсько-Славськими землями, місто увійшло до складу Східної Померанії. У другій половині серпня 1265 року, від герцога Гданського, Слупськ отримав Любецьке міське право. В 1307 році у володіння містом вступили Бранденбурги, які в 1310 році надали йому Магдебурзьке право. У 1317 році, після переможної війни над Бранденбургами, Слупськ опинився під владою західнопоморських князів, проте у 1329 році герцоги Оттон I і Барнім III віддали місто в оренду на 12 років до Тевтонського ордену. У 1342 році Слупськ знову став частиною Західної Померанії. 1368-го року місто отримало від князя Богуслава V монетний привілей, що означало формальну самостійність Слупського князівства. У 1468 році Слупське князівство^[ru] увійшло до складу Поморського герцогства. В 1637 році, після Тридцятирічної війни, місцева династія Грифітів обірвалася, хоча певну незалежність князівства вдалося утримати до 1648 року, коли місто перейшло під управління курфюстів Бранденбурга під назвою Штольп у складі Прусського герцогства, а з 1701 — королівства. У 1807 році місто, яке було опорним пунктом Східної Пруссії проти Наполеона, було захоплене польськими солдатами Міхала Сокольницького, з генералом на чолі. Розбивши французів, польські солдати через два тижні залишили місто^[3].

У 1816 році Слупськ опинився у складі Кешлінського регенства Східної Пруссії. В ці часи був збудований крохмальний та горілчаний заводи, броварні та меблеві фабрики. У 1869-70 роках в місті була прокладена перша залізнична дорога, яка з'єднала міста Щецин і Данциг. Будівництво та промисловість, в основному, були зосереджені вздовж колійної дороги, що вела до залізничної станції. З 1 квітня 1898 року Слупськ став окремим окружним містом.

У 1901 році була побудована ратуша, яка в 1903 році стала будівлею повітових старост. У 1903—1910 роках розширено водогінну та каналізаційну мережу, побудовано механічну станцію очищення стічних вод. В 1910 році вулицями міста пройшов перший трамвай. У вересні 1910 року, на честь 600-річчя Магдебурзького права, Слупськ відвідав імператор Німецької імперії Вільгельм II. Розширення міста привело до значного зростання населення: станом на 1914 рік в місті проживало 34 430 осіб.

Під час Першої світової війни місто врятувалося від руйнації, а в 1919 році знову відновився трамвайний рух. Відповідно до рішень Версальського договору невеликі території районів Бютов, Лауенбург і Штольп 1 січня 1920 року було передано до складу Польщі для створення «польського коридору». 

Під час Другої світової війни до міста було спроваджено робітників з окупованих країн. 26 серпня 1944 року було утворено філію табору «Stutthof» під назвою «Aussenarbeitslager Stolp», в якому знаходились 382 чоловіки і 239 жінок, в основному євреїв з Латвії, Чехословаччини, Угорщини, Австрії, Польщі та Німеччини.

7 березня 1945 року до міста наблизилися радянські війська. Незадовго до їх приходу німці розстріляли 22 працівників та двох повісили.  9 березня місто було зайняте без бою, але радянські солдати навмисно підпалили будівлі в місті, особливо в Старій частині міста. В результаті пожеж більша частина історичного району була знищена. Деякі будівлі були відновлені з руїн тільки в 60-і роки XX століття. Перша група польського уряду прибула до міста 23 квітня 1945 року. 7 травня 1946 року було повернуто польську назву міста. В 1950 році Слупськ та Слупський повіт опинилися в межах новоствореного Кошалінського воєводства, яке було поділене на 2 менші: Щецин та Кошалін. Столицею нового воєводства став Кошалін. 31 грудня 1961 року село Річево було включене до міста Слупськ.

У 1974 році з молочної кав'ярні «Poranek» створили першу в Польщі піцерію, яка працює і до сьогодні. У 1985 році в місті Слупську був запущений тролейбусний рух. Завдяки мережі тролейбусних ліній з'єднався Слупськ і районами Устки.

Після адміністративної реформи 1975 року Слупськ став столицею Слупського воєводства, а з 31 грудня 1998 року, в результаті нової адміністративної реформи, став частиною Поморського воєводства.

У 1992—1994 роках в місті була проведена операція з перенесення історичної будівлі, збудованої в стилі прусського муру, яка належить торговцеві Ріхтеру, на галявину поблизу замку Поморських князів. Ця операція здійснювалася за фінансової підтримки органів Федеративної Республіки Німеччина.

10 січня 1998 року в місті Слупськ відбулося одне з найсерйозніших заворушень у Польщі після 1989 року, причиною якого стала смерть прихильника баскетбольної команди «Czarni Słupsk» внаслідок отриманих травм після втручання поліції.

Слупськ тісно співпрацює з приморським містом Устка. Також є членом: • Асоціація польських міст, • Nowa Hansa (з 2007 року Слупськ є координатором діяльності асоціації Hanse в Польщі і є інші польські міста в Союзі), • Союз Балтійських Міст, • Асоціація польських повятів, • Енергетичні міста, • Асоціація міст і громад басейнів річок Слупя і Лупава. Місто є резиденцією Слупського повіту і сільської комуни Слупська. Є також Морський офіс в місті і філія Управління маршала Поморського воєводства. У 2014 році президент Слупська Роберт Бьедронь призначив повноважного представника з питань сталого розвитку та зеленої модернізації міста. Це, ймовірно, перша функція в цій галузі міського управління в Польщі, відповідає конституційному принципу сталого розвитку. 13 липня 2003 була підписана декларація про співпрацю в рамках Двоміаста між владою Слупська і Устки. Потрійне розуміння формула співпраці між трьома європейськими містами, тобто тристороння співпраця між Карлайлом і Фленсбургом, і Слупском. У рамках так званої Тристороньої угоди, яка була підписана 28 червня 1988 року у Фленсбурзі, реалізує політику співпраці між асоціаціями, молодіжними групами, художниками, жителями і в рівній мірі тісно між муніципалітетами і радниками. Результатом партнерства між Фленсбургом і Слупськом в 2007 році стала виставка фотографій Фленсбурга та околиць, а також зустріч польських і німецьких архітекторів у Фленсбурзі 8-11 листопада 2007 року. Були обговорені питання просторового управління та методи збереження культурної спадщини в архітектурі. Угода з Гродно була укладена 30 липня 2010 року. Угода передбачає, що обидва міста будуть прагнути створити сприятливий клімат для розвитку відносин між Республікою Польща та Республікою Білорусь . Співпраця повинна здійснюватися на багатьох рівнях, включаючи соціальний, економічний і культурний. Слупськ співпрацює з Гродно вже багато років. Результатом цієї співпраці є активна діяльність, що проводиться протягом більше 20 років слупською владою у співпраці з Товариством друзів Вільно і Гродно в Слупську.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][4]:

• Ернст-Георг Бухтеркірх
• Даніель Одія
• Гражина Аугусцік

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Слупськ

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ulice Słupska

• Henryk Baranowski, Stanisław Gierszewski: Historia Słupska. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1981. 
• Christian Wilhelm Haken: Vom Jungfernkloster. W: Christian Wilhelm Haken: Drei Beitrage zur Erläuterung der Stadtgeschichte von Stolp. Stolp (Pom.): F. W. Feige, 1866.  [] помилка: ((lang)): немає тексту (допомога)
• Kazimierz Rymut: Nazwy miast Polski. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1987. ISBN 83-04024-36-5. 
• Małgorzata Mastalerz-Krystjańczuk: Pomorze Zachodnie w polskiej nauce, publicystyce i działalności politycznej w latach 1919–1939. Słupsk: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pomorskiej w Słupsku, 2013. ISBN 978-83-7467-197-2. 

• Слупськ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Wiemy kiedy urodził się Słupsk
• Głos Pomorza: Rady osiedlowe mają obudzić słupszczan. Nowy pomysł kandydata na prezydenta Słupska
• Ludność. Stan i struktura ludności oraz ruch naturalny w przekroju terytorialnym. Stan w dniu 30 VI 2015 r.
• Plan zagospodarowania przestrzennego województwa pomorskiego. 2009. Gdańsk
• Błogosławiony Bronisław Kostkowski — patron miasta Słupska. Urząd Miejski w Słupsku
• 700 lecie nadania praw miejskich dla miasta Słupska (relokacja 1310—2010). Tomasz. 2010
• Miasta członkowskie ZMP. Związek Miast Polskich

Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Ганза Балтійське море Західна Померанія (на захід від Одеру) Бялогард Волін Голенюв Грифиці Камень Кезлін Кольберг Рюгенвальде Шлаве Штольп Старгард(-Щециньський) Тшебятув Східна Померанія (на схід від Одеру) Вісмар† Грайфсвальд Гюцков Деммін Кіль Любек*† Росток† Штеттин† Штральзунд† Пруссія Данциг*† Браунсберг Бреслау* Кенігсберг* Краків* Торн* Кульм Ельбінг Лівонія Вольмар Віндава Дерпт Гольдінген Кокенгаузен Лемзаль Пернов Ревель* Рига* Рооп[en] Феллін Венден Швеція Кальмар Нючепінг Стокгольм* Вісбю*† Північне море Букстегуде Бремен† Гамбург† Гронінген Штаде Саксонія Айнбек Альфельд Ашерслебен Бокенем Брауншвейг* Вербен Ганновер Гарделеген Гослар† Гронау Зальцведель Зеегаузен Ільцен Кведлінбург Люнебург† Магдебург† Остербург Тангермюнде Гальберштадт Гамельн Гельмштедт Гільдесгайм† Штендаль Вестфалія Ален Аллендорф[de] Альтена Арнсберг Аттендорн Бальве Беккум Белекке[de] Білефельд Бланкенштайн[de] Бохольт Бохум Бедефельд[de] Боргентрайх Боркен Бракель Бреккерфельд Брілон Варбург Варендорф Варштайн Ваттеншайд[en] Верль Верне Вестгофен[de] Веттер Віденбрюк[de] Гезеке грефенштайн[de] Дорстен Дортмунд*† Дрольсгаген Дюльмен Золінген Зост† Зундерн Ібург Ізерлон Калленгардт[de] Камен Квакенбрюк Косфельд Лангшайд[de] Лемго Ліппштадт Люденшайд Люнен Мелле Менден Мінден Мюнстер† Негайм[de] Нігайм Ноєнраде Нойштадт Олдензал Ольпе Оснабрюк† Падерборн Пеккельсгайм[de] Плеттенберг Ратінген Реклінггаузен Райне Рютен Тельгте Унна Ферден[de] Фраєноль[de] Фреден Фюрстенау Гаген Гальтерн-ам-Зее Гамм Гаттінген Гахен[de] Герфорд Герде[de] Гіршберг[de] Гюстен[de] Шверте Ессен Еферсберг[de] Центральна Німеччина Тюрингія Галле Геттінген Дудерштадт Мерзебург Мюльгаузен Наумбург Нордгаузен Нортгайм Остероде-ам-Гарц Услар Ерфурт Бранденбург Берлін Бранденбург-на-Гафелі Кельн-на-Шпрее Киріц Перлеберг Пріцвальк Франкфурт-на-Одері Гафельберг Рейн, Маас, Бельгія, Нідерланди Арнем Венло Везель гріт[de] Девентер Дінан Дусбург Дюссельдорф Залтбоммел Зволле Зютфен Кампен Кельн† Неймеген Нойс Оммен Реклінггаузен Рурмонд Ставорен Тіл Гардервейк Гаттем Гассельт Ельбург Еммеріх-ам-Райн Контори Основні Брюгген (Берген) Ганзекантор (Брюгге) Сталевий двір (Лондон) Німецький і Готський двори (Великий Новгород) Другорядні Антверпен Бервік-апон-Твід Бостон[en] Дамме[en] Единбург Кінгстон-апон-Галл Іпсвіч Кінгс-Лінн Каунас Ньюкасл-апон-Тайн Полоцьк Псков грейт-Ярмут[en] Йорк * Головне місто округа † Імперське місто Священної Римської імперії

п о р 50 найбільших міст Польщі за населенням Варшава Краків Лодзь Вроцлав Познань Гданськ Щецин Бидгощ Люблін Катовиці Білосток Гдиня Ченстохова Радом Сосновець Торунь Кельці Гливиці Ряшів Битом Забже Ольштин Бельсько-Бяла Руда-Шльонська Рибник Тихи Плоцьк Ополе Домброва-Гурнича Ґожув-Велькопольський Ельблонг Валбжих Зелена Гура Влоцлавек Тарнів Хожув Кошалін Каліш Легниця Слупськ Ґрудзьондз Явожно Ястшембе-Здруй Новий Сонч Єленя-Ґура Конін Пйотркув-Трибунальський Іновроцлав Седльці Мисловиці

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz · Інститут Гердера Географія та географічні карти archINFORM · GeoNames · INaturalist · Who's on First Тематичні сайти Quora Словники та енциклопедії Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Enzyklopädie des europäischen Ostens Довідкові видання KBpedia Нормативний контроль Freebase: /m/0jxdl · GND: 4118833-0 · J9U: 987007566945405171 · LCCN: n83025803 · NKC: ge405062 · VIAF: 130220024