Рябе (Бещадський повіт)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
 Координати 49°21′47″ пн. ш. 22°39′51″ сх. д. / 49.36333333002777835° пн. ш. 22.66416667002777885° сх. д.Координати: 49°21′47″ пн. ш. 22°39′51″ сх. д. / 49.36333333002777835° пн. ш. 22.66416667002777885° сх. д.
|
Рябе (пол. Rabe) — село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Колишнє бойківське село, в рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено. Населення — 198 осіб (2011[1]).
Рябе знаходиться за 5 км на північ від адміністративного центру ґміни Чорна, за 10 км на південний схід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 89 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 4 км від державного кордону з Україною.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В селі почалося добування нафти ще до 1884 р. В 1888 році село належало до Ліського повіту, в селі нараховувалося 58 будинків (3 у фільварку) і 375 мешканців (338 греко-католиків, 7 римо-католиків і 30 євреїв).
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Чорна.
На 01.01.1939 в селі було 660 жителів, з них 590 українців, 10 поляків і 60 євреїв[2].
З 1939 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області, в рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 104 | 24 | 74 | 6 |
| Жінки | 94 | 17 | 62 | 15 |
| Разом | 198 | 41 | 136 | 21 |
У 1756 р. в селі була окрема парафія.
У 1858 р. збудована дерев’яна церква святого Миколая, належала до парафії Гошів Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.[4] Після виселення українців використовувалась під склад, а з 1971 р. перетворена на костел. Церкву внесено до загальнодержавного реєстру пам'ятників історії[5]. Поруч зведена надбрамна дзвіниця, з якої в 1953 р. Міністерством громадської безпеки (польський аналог КҐБ) забрані дзвони на злам.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Шематизм Перемиськои єпархії, 1936, с. 121
- ↑ Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo podkarpackie (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2012. Процитовано 8 травня 2012.
- Rabe (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 342. (пол.)
| Нижньо-Устрицький район | Нижні Устрики (районний центр) Бандрів · Береги Долішні · Вільхівці · Видрене · Гошів · Гошовець · Дашівка · Дверничок · Жолобик · Журавин · Задвір'я · Кривка · Літовищі · Лобізва · Лодина · Мочари · Панищів · Поляна · Рівня · Росолин · Росохате · Рябе · Середнє Мале · Скородний · Смільник · Соколє · Соколова Воля · Стерв'яжик · Телешниця Ошварова · Телешниця Сянна · Устянова · Хміль · Хревт · Чорна · Ялове · Ясінь |
|---|---|
| Стрілківський район | |
| Хирівський район | |
Адміністративний центр: Чорна | ||
| Села |  | |
| Селища | ||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
