For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Михайло Роман Петрович.

Михайло Роман Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Михайло Роман Петрович
Народився1 листопада 1930(1930-11-01) (93 роки)
Кобильниці, Свидник, Пряшівський край, Словаччина
Діяльністьписьменник
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d] (1958)

Михайло Петрович Роман (нар. 1 листопада 1930 р.) — український літературний критик, літературознавець, перекладач, професор. Викладач української мови та літератури, історії в Пряшівському та Банськобистрицькому університетах. Завідувач відділення україністики на кафедрі слов'янських мов університету Матея Бела в Банській Бистриці.

З біографії

[ред. | ред. код]

Народ. 1 листопада 1930 р. в с. Кобильниці Бардіївського округу, зараз Свидницького округу (Словаччина). Навчався в учительській академії в Пряшеві, після закінчення якої в 1950 р. вчителював у школах різного типу на Пряшівщині. У 1951 р. залишив учительську роботу і перейшов на посаду інспектора українських шкіл в управлінні в Братиславі. Вступив до Педагогічного ф-ту в Пряшеві, звідки був направлений на навчання в СРСР. У 1958 р. закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Ще навчаючись там, опублікував свої перші наукові спроби: рецензії та статті про українську літературу і словацько-радянські літературні зв'язки. Після університету почав працювати на Філософському факультеті у-ту Шафарика в Пряшеві, якому віддав 31 рік, пройшовши шлях від асистента, старшого викладача, доцента до професора теорії і історії української літератури. У 1964 р. проф. М. Роман захистив у Київському держ. у-ті кандидатську дисертацію. В науково-дослідній роботі він передусім орієнтувався на три кола проблем: укр. література Східної Словаччини, укр. л-ра 20 століття і словацько-радянські літературні зв'язки у міжвоєнний період. Підсумки цього широкого кола досліджень вміщені у 18 опублікованих книгах. Це монографічні праці, підручники для шкіл, посібники для вищих навчальних закладів, понад 150 наукових студій, 250 науково-популярних статей у місцевих і закордонних виданнях. Проф. М. Роман регулярно представляв свою місцеву українську і російську художню л-ру у словацьких часописах, чеських газетах і збірках, радянських, польських, угорських журналах і збірках, чим популяризував серед читачів нові українські твори. Живе і працює в Пряшеві.

Творчість

[ред. | ред. код]

Особливо плідними були 1970-80ті роки. Автор монографій «Шляхи літератури українців Східної Словаччини після 1945 року» (1979), «Федір Лазорик. Життя і творчість» (1974), «Життя і творчість Федора Іванчова» (1976), «Література і час» (1986), «Словацькоукраїнські літературні зв'язки в 30-х роках», «З історії словацько-українських літературно-культурних зв'язків», «Літературні портрети українських письменників Чехословаччини» та інших досліджень, статей, перекладів зі словацької мови. Невтомно займається перекладом -> більш ніж 12 книг перекладів різноманітного характеру, сотні поточних статей і студій. Багаторічна педагогічна праця -> звання «Зразковий учитель», «Заслужнений працівник освіти». В Банській Бистриці видав такі навчальні тексти: «Українська література 10-18 ст.» (1998), «Історія української літератури 19 ст.» (1999), «Історія і культура України» (1999). Бібліографія М. Романа нараховує 850 позицій.

Нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]

Лауреат премії Словацької спілки письменників та імені Івана Франка.

Література

[ред. | ред. код]
  • Неврлий М. Від Пряшева до великої України // Літературна Україна. — 2011. — 21 липня. — С. 12.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Відділення україністики Кафедри слов'янських мов Університету Матея Бела в Банській Бистриці. Серце в путь веде. Дукля. 2001. № 1. С. 58–60.
  • Бабота Л. Ювілей визначного україніста / Л. Бабота // Дукля. — 2010. — № 6. — С. 58-60.
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Михайло Роман Петрович
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?