Рожик Віталій Миколайович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Рожик Віталій Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 січня 1955 (69 років) Біла Калитва, Ростовська область, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | художник |
| Нагороди |  |
Віталій Миколайович Рожик (нар. 19 січня 1955, місто Біла Калитва, Ростовська область) — український скульптор, заслужений художник України (з 2009).
У 1972 році закінчив Головинське ПТУ № 2, за спеціальністю каменотес. Того ж року почав працювати на Коростишівському гранітному кар'єрі.
У 1973—1975 роках — служба у лавах Радянської армії.
Від 1976 року — майстер гранітного цеху Коростишівського комбінату комунального господарства, від 1978 року — каменотес, пізніше — скульптор.
У 1989 році очолив кооператив «Габро».
За 40 років виготовив понад 700 скульптур з каменю[1].
Багато скульпьтур Віталія Рожика встановлені в Коростишівському парку культури і відпочинку.[2]
- Пам'ятник Маркіянові Шашкевичу на подвір'ї Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича (2005).
- Меморіальна таблиця Вороніну Михайлу Львовичу, українському дизайнеру та виробникові класичного одягу, встановлена на фасаді будівлі швейної фабрики на вул. Короленківській, 3 у Києві, де він працював у 1991–2012 роках (2013, бронза, горельєфний портрет)[3].
- Пам'ятник князю Володимиру в Коростені (2015, у співавторстві зі скульптором Василем Фещенком)[4].
- Пам'ятний знак «12 серпня — день української пісні» (2020, на горі Карачун поблизу Слов'янська)[5].
- Пам'ятник Густаву Олізару в Коростишеві[6].
- Заслужений художник України (2009).
- Почесний громадянин міста Коростишева.
- Почесна відзнака «За заслуги перед Коростишівським районом» (2013).
- Лауреат літературно-мистецької премії імені Лесі Українки у номінації «образотворче мистецтво» за втілення образу Тараса Шевченка в камені (2014).
- ↑ Олена Слободенюк, Ольга Груп (10 січня 2022). Скульптор Віталій Рожик з Житомирщини робить фігури з пінопласту за власною технологією. suspilne.media. Національна суспільна телерадіокомпанія України. Процитовано 15 серпня 2022.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Про Коростишівський парк кам’яних скульптур і не тільки - Інститут громадянського суспільства. Процитовано 7 листопада 2022.
- ↑ Воронин Михаил Львович (Короленковская, 3). maps.interesniy.kiev.ua (рос.). Интересный Киев. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ Ванда Витковська (15 жовтня 2015). У Коростені відкрили пам'ятник Володимиру Великому. 0412.ua. Процитовано 18 серпня 2022.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Владислав Недашківський (8 жовтня 2020). На горі Карачун відкрили пам'ятник українській пісні. uain.press. ГО «Український інтерес». Процитовано 18 серпня 2022.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Пам'ятник Густаву Олізару (м. Коростишів). vandrivka.com.ua. Вандрівка. 20 червня 2023. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 23 вересня 2023.
- Надія Меленець. Рожик Віталій Миколайович: Вони заслуговують пошани. radiokor.com.ua. Коростишівське радіо. Процитовано 18 серпня 2022.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
