Рештаурадореш (станція метро)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Координати: 38°42′56″ пн. ш. 9°08′31″ зх. д. / 38.71556° пн. ш. 9.14194° зх. д.
| Restauradores | |
|---|---|
 | |
| Загальні дані | |
| Тип | береговий |
| Глибина закладення | мілкого закладення м |
| Кількість | 2 |
| Тип | 2 бокові |
| Форма | пряма |
| Дата відкриття | 29 грудня 1959 |
| Архітектор(и) | Falcão e Cunha |
| Художник(и) | Maria Keil |
| Виходи до | Площа «Рештаурадореш», Loja do Cidadão Restauradores, перехід до приміських поїздів Лінії Сінтри[1] |
| Час відкриття | 6:30 |
| Час закриття | 1:00 |
 | |
Рештаурад́ореш (порт. Restauradores) — станція Лісабонського метрополітену. Це одна з перших одинадцяти станцій метро у Лісабоні. Знаходиться у центральній частині міста Лісабона в Португалії. Розташована на Синій лінії (або Чайки), між станціями «Авеніда» та «Байша-Шіаду». Станція берегового типу, мілкого закладення. Введена в експлуатацію 29 грудня 1959 року. Станція зазнала трьох реконструкцій — у 1977 році було продовжено посадкові платформи і споруджено додатковий вестибюль, у 1994 році було реконструйовано північний вестибюль, у 1998 році було реконструйовано південний вестибюль[2]. Належить до першої зони Синьої лінії, вартість проїзду в межах якої становить 0,75 євро[3]. Назва станції у дослівному перекладі з португальської мови означає «рестовратори» завдяки своєму розміщенню на одній з головних площ міста — Рестовраторів (порт. Praça dos Restauradores).
За архітектурою станція нагадує інші станції-однолітки, що не зазнали суттєвої зміни декорації інтер'єру. Архітектор — Falcão e Cunha, художні роботи виконала — Maria Keil (первісний вигляд станції). При реконструкції у 1977 році архітектор — Falcão e Cunha, ходожні роботи виконала знову Maria Keil; у 1994 році архітектори — Sanchez Jorge i Duarte Nuno Simões, художні роботи виконав Luíz Ventura (робота «Португалія-Бразилія: 500 років після прибуття»); у 1998 році архітектор — Manuel Ponte, художні роботи виконав Nadir Afonso, скульптор Lagoa Henriques. Станція має два вестибюлі підземного типу (північний та південний), що мають вісім виходів на поверхню, один з них виходить безпосередньо в вокзал Россіо, звідки вирушають приміські поїзди у напрямку Сінтри. На станції заставлено тактильне покриття.
Відправлення першого поїзду відбувається з кінцевих станцій лінії:
- ст. «Амадора-Еште» — 06:30
- ст. «Санта-Аполонія» — 06:30
Відправлення останнього поїзду відбувається з кінцевих станцій лінії:
- ст. «Амадора-Еште» — 01:00
- ст. «Санта-Аполонія» — 01:00
-
Головна зала і посадкові платформи станції -
Сидіння на посадковій платформі станції -
Декорація стін -
Посадкова платформа напрямку «Санта-Аполонія»
- Офіційна вебсторінка Лісабонського метрополітену (порт.)
- Вебсторінка Лісабонського метрополітену на urbanrail.net (англ.)
- ↑ Розміщення і прилегла зона станції «Рештаурадореш» на офіційному сайті Лісабонського метрополітену [Архівовано 2007-09-30 у Wayback Machine.] (порт.)
- ↑ Вебсторінка станції «Рештаурадореш» на офіційному сайті Лісабонського метрополітену[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- ↑ Вартість проїзду на офіційному сайті Лісабонського метрополітену [Архівовано 18 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Розклад роботи та руху поїздів на офіційному сайті Лісабонського метрополітену [Архівовано 1 листопада 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
Станції Лісабонського метрополітену (від кінцевої до кінцевої) | |
|---|---|
Синя лінія  | |
Жовта лінія  | |
Зелена лінія  | Кайш-ду-Содре · Байша-Шіаду · Росіу · Мартін-Моніж · Інтенденте · Анжуш · Арройуш · Аламеда · Ареейру · Рома · Алваладе · Кампу-Гранде · Тельєйраш |
Червона лінія  | Сан-Себаштьяу · Салданья · Аламеда · Олаяш · Бела-Вішта · Шелаш · Олівайш · Кабу-Руйву · Оріенте · Мошкавіде · Енкарнасау · Аеропорту |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
