Координати: 38°44′14″ пн. ш. 9°08′02″ зх. д. / 38.73722° пн. ш. 9.13389° зх. д. / 38.73722; -9.13389

Alameda
Лісабонський метрополітен
Загальні дані
Тип	береговий
Глибина закладення	мілкого закладення м
Кількість	4 (2+2)
Тип	2 бокові+2 бокові
Форма	пряма
Дата відкриття	18 червня 1972 (Зелена лінія) 19 травня 1998 (Червона лінія)
Архітектор(и)	Dinis Gomes (Зелена лінія) Manuel Taínha (Червона лінія)
Художник(и)	Maria Keil, Costa Pinheiro, Alberto Carneiro, Juahana Bloomstedt, Noronha da Costa
Виходи до	Вищий технічний інститут[1]
Час відкриття	6:30
Час закриття	1:00

Алам́еда (порт. Alameda) — станція Лісабонського метрополітену. Розташована у центральній частині міста Лісабона в Португалії. Належить одночасно двом лініям: на Зеленій лінії (або Каравели) розташувалася між станціями «Арройуш» та «Ареейру», на Червоній лінії (або Сходу) — є кінцевою (сусідня станція — «Олаяш»). Станція берегового типу, мілкого закладення. Дві платформи Зеленої лінії були введені в експлуатацію 18 червня 1972 року. Інші дві платформи Червоної лінії введено в експлуатацію майже через 26 років — 19 травня 1998 в рамках пролонгації метрополітену у східному напрямку міста, оскільки того року в португальській столиці відбувалась міжнародна експозиція EXPO'98^[2]. Належить до першої зони оплати проїзда ^[3].

Назва станції у перекладі українською мовою означає «проспект», оскільки міститься під проспектом названим на честь першого португальського короля Альфонса, сина Генріха (порт. Alameda Dom Afonso Henriques). Крім того, неподалік від станції розташований Вищий технічний інститут (порт. Instituto Superior Técnico).

За архітектурою, станція складається по суті з двох станцій (кожна з яких належить відповідній лінії), з'єднаних між собою широким підземним переходом з галереями та магазинами^[4]. Архітектор оригінального проекту частини станції, що належить Зеленій лінії, — Dinis Gomes, художні роботи виконала — Maria Keil (першопочатковий вигляд станції). Пізніше ця частина станції зазнала реконструкцій у 1998 році в рамках архітектурного проекту Manuel Taínha було подовжено посадкові платформи станції, які змогли приймати по 6 вагонів у кожному напрямку. Також було побувано підземний перехід до новозбудованої у тому ж році частини станції, що належить Червоній лінії, так званої «Аламеда-II». Художні роботи у цій частині станції виконали Costa Pinheiro, Alberto Carneiro, Juahana Bloomstedt, у підземному переході — Noronha da Costa. Станція має два вестибюлі підземного типу (кожний з яких належить відповідній лінії), що мають шість основних виходів на поверхню. Як і інші сучасні станції міста, має ліфти для людей з фізичним обмеженням. На станції заставлено тактильне покриття.

Відправлення першого поїзду відбувається з кінцевих станцій: 06:30

Відправлення останнього поїзду відбувається з кінцевих станцій:01:00

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аламеда (станція метро)

• Офіційна вебсторінка Лісабонського метрополітену [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.] (порт.)
• Вебсторінка Лісабонського метрополітену на urbanrail.net (англ.)

п о р Станції Лісабонського метрополітену (від кінцевої до кінцевої)
Синя лінія	Амадора-Еште  · Алфорнелуш  · Понтінья  · Карніде  · Колежіу-Мілітар/Луж  · Алту-душ-Моїньюш  · Ларанжейраш  · Жардін-Зооложіку  · Праса-де-Ешпанья  · Сан-Себаштьяу  · Парке  · Маркеш-де-Помбал  · Авеніда  · Рештаурадореш  · Байша-Шіаду  · Террейру-ду-Пасу  · Санта-Аполонія
Жовта лінія	Рату  · Маркеш-де-Помбал  · Пікоаш  · Салданья  · Кампу-Пекену  · Ентре-Кампуш  · Сідаде-Універсітарія  · Кампу-Гранде  · Кінта-даш-Коншаш  · Луміар  · Амейшоейра  · Сеньйор-Роубаду  · Одівелаш
Зелена лінія	Кайш-ду-Содре  · Байша-Шіаду  · Росіу  · Мартін-Моніж  · Інтенденте  · Анжуш  · Арройуш  · Аламеда  · Ареейру  · Рома  · Алваладе  · Кампу-Гранде  · Тельєйраш
Червона лінія	Сан-Себаштьяу  · Салданья  · Аламеда  · Олаяш  · Бела-Вішта  · Шелаш  · Олівайш  · Кабу-Руйву  · Оріенте  · Мошкавіде  · Енкарнасау  · Аеропорту