For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Радостів (Люблінське воєводство).

Радостів (Люблінське воєводство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Село
Радостів
пол. Radostów


Координати 50°34′ пн. ш. 23°52′ сх. д. / 50.567° пн. ш. 23.867° сх. д. / 50.567; 23.867Координати: 50°34′ пн. ш. 23°52′ сх. д. / 50.567° пн. ш. 23.867° сх. д. / 50.567; 23.867

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Мірче
Населення 100 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-530
Автомобільний код LHR
SIMC 0895250
GeoNames 760754
OSM 2690998 ·R (Ґміна Мірче)
Радостів. Карта розташування: Польща
Радостів
Радостів
Радостів (Польща)
Радостів. Карта розташування: Люблінське воєводство
Радостів
Радостів
Радостів (Люблінське воєводство)
Мапа

Радостів[2] (пол. Radostów) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 100 осіб (2011[1]).

Історія

[ред. | ред. код]

За королівською люстрацією 1589 р. Радостів — село округи Тишівців Белзького повіту Белзького воєводства у володінні Павла Браницького, налічувалось 5 ланів оброблюваної землі, 2 загородники і 3 коморники.[3]

1619 року вперше згадується церква східного обряду в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].

У 1888 р. в селі була дерев'яна церква, яка на той час перестала бути парафіяльною церквою Тишовецького деканату Холмської єпархії, а була філією парафії Вишнів.

Село постраждало під час боїв Першої світової війни між російською та австро-угорською арміями[5]. Внаслідок бойових дій та російської евакуації влітку 1915 року місцевого українського православного населення вглиб Російської імперії, було спалено двір та фільварок[5].

У 1921 р. польський перепис нарахував 72 будинки і 385 жителів, з них 210 зарахували до українців, а 9 — до євреїв.

25 червня 1938 року польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].

2 квітня 1944 року польські шовіністи вбили в селі 12 українців[6]. 6 червня 1944 року в Радостові відбувся бій між УПА та Армією Крайовою, внаслідок якого було зупинено наступ останньої на Грубешівщину[6]. У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписала 81 особа[7].

1-5 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 2 українців[8]. У селі залишилося 147 поляків[8]. Ще 2 невиселених українців підлягали виселенню[8].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 44 7 33 4
Жінки 56 12 26 18
Разом 100 19 59 22

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 147.
  3. Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 213.
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  5. а б І. К. Знищеннє українських земель // Вістник Союза визволення України. — Відень, 24.10.1915. — Число 39-40. — С. 1-2.
  6. а б Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  7. Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
  8. а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421. (пол.)
  9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Радостів (Люблінське воєводство)
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?