Пій VIII
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Пій VIII (Pius PP. VIII) | ||
.jpg) | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 31 березня 1829 — 1 грудня 1830 | ||
| Попередник: | Лев XII | |
| Наступник: | Григорій XVI | |
| Ім'я при народженні: | італ. Francesco Saverio Castiglioni | |
| Дата народження: | 20 листопада 1761[1][2][…] | |
| Місце народження: | Чинголі, Папська держава | |
| Дата смерті: | 30 листопада 1830[1][2][…] (69 років) | |
| Місце смерті: | Рим, Папська держава[1] | |
| Поховання: | собор Святого Петра і Tomb of Pius VIIId | |
| Громадянство: | Папська держава | |
| Релігія: | католицька церква[5] | |
| Освіта: | Римський університет ла Сапієнца | |
| Інтронізація: | 5 квітня 1829 | |
| У миру: | Франческо Саверіо Марія Феліче Кастільоні | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Пій VIII (лат. Pius PP. VIII, італ. Pio VIII, Франческо Саверіо Марія Феліче, граф Кастільоні; 20 листопада 1761 — 30 листопада 1830) — 253-й папа римський з 31 березня 1829 по 30 листопада 1830.
Народився 20 листопада 1761 в містечку Чинголі в сім'ї аристократів. Він був третім з восьми дітей графа Оттавіо Кастільоні та його дружини Санції Ґіслері. Майбутній Папа належав до одного з найдревніших аристократичних родів Італії, який брав свій початок з X століття від Коррадо Кастільйоне, що був сином графа Беренгаріо, одного з вождів племені лангобардів.
Вчився теології в Collegio Campana в Озімо та Collegio Montalto в Болоньї. У 1785 закінчив навчання по темі «канонічне право» та висвячений священником у Римі. Пізніше, завдяки своїй освіченості, займав посади генерального вікарія Ананьї (1788/90), Фано (1790/97) та Асколі-Пічено (1797—1800). Пій VII 10 жовтня 1800 року призначає його єпископом у Монтальто. За опір французьким військам Наполеон І його заарештовує у 1808 та тримає у в'язниці до свого відходу у 1816 році. 8 березня 1816 призначений єпископом Чезени та кардиналом-священником з титулярним престолом в церкві Санта Марія ін Траспонтіна в Римі. У 1821 призначений Великим пенітенціарієм Римської Курії і кардиналом-єпископом у Фраскаті.
Після смерті Папи Лева XII 10 лютого 1829 року був скликаний новий конклав. 31 березня того ж року Франческо Саверіо Марію Феліче Кастільоні було обрано новим Папою. 5 квітня відбулась його інтронізація на престол під іменем Пія VIII. 21 квітня Пій VIII публікує свою енцикліку Traditi humilitati nostrae в якій викладає програму свого понтифікату. Проте стан його здоров'я вже на цей час був поганий, і він помирає 30 листопада 1830 року. Похований в Соборі Святого Петра в Римі.
Папа Пій VIII вважається одним із модерних пап. Так, він, незважаючи на протидію курії, згодився на державну реформу 1830 року яку проводив у Франції народний король Луї-Філіп і навіть надав йому титул фр. Roi Très Chretien — всехристиянського короля, який присвоювався до того тільки абсолютним монархам. Видав енцикліку, в якій засудив таємні організації карбонаріїв, що становили загрозу для держави. В Англії папа Пій VIII дозволив католикам брати участь у політичному житті.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11879244X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Католицька енциклопедія [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite]
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
