Підчаший
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Підчаший, виночерпій (пол. podczaszy; лат. pocillator, subpincerna) — придворна службова особа у Речі Посполитій, Великому князівстві Литовському та ін. Спочатку був помічником і заступником чашника, а пізніше став більш значущим. Обов'язком підчашого було подавати королю напої, попередньо їх спробувавши, і наглядати за напоями за королівським столом. Підчаших пожиттєво призначав король[1].
У Великому князівстві Литовському посада підчашого відома з 1288 р., була дуже почесною. Її займали лише представники найзнатніших родів, як і посаду начальника підчашого — чашника. З часом посада стала номінальною, тобто не пов'язаною з виконанням будь-яких обов'язків. Існували також надвірний і земської чашники. Земський підчаший вперше згадується в 1318 р. При Казимирі Великому, підчаший називався латиною «subpincerna», а в 1496 р. іменувався «pocillator».
- Підчаший великий коронний
- Підчаший великий литовський
- Чашник
- Обер-шенк — придворний чин II класу в Росії, введений в 1723 р.
- Крайчий
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 524.
- ↑ «Воспоминания о Свислочи Тышкевичевой, Деречине и Ружанах» [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.], Леон граф Потоцкий (Бонавентура из Кочанова), Петербург, 1910.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
