Крайчий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кра́йчий (пол. krajczy, від krajać — «різати», «краяти»)[1], кра́вчий (рос. кравчий) — придворна посада в Польському королівстві, Великому Князівстві Литовському й Московській державі. Обов'язки крайчого полягали в приготуванні учти монарха (розташування страв на столі, нарізання («краяння») м'яса, куштування його і подача королю, царю чи великому князеві). Початково призначалися різні особи, присутні при монархові, на нетривалий час.
Перша згадка про двірський уряд (посаду) крайчих у Короні Польській фіксується 1412 р., а у Великому князівстві Литовському — при волинському дворі князя Свидригайла 1446 р. Однак тільки під кінець правління польського короля та великого князя литовського Казимира IV Ягеллончика формується постійний склад крайчих Великого князівства Литовського на взірець коронних.
Від початку XVI ст. в Короні Польській періодично фіксується поділ крайчих на надвірного і коронного, а також існування двох крайчих одночасно. Окремий крайчий існував при дворі королеви.
Уряд крайчих займав високу позицію в урядницькій ієрархії. Для багатьох молодих представників магнатерії цей уряд був першою сходинкою у кар'єрі.
У Московській державі придворна посада під назвою «кравчий» (найменування походить з пол. krajczy через староукраїнське чи старобілоруське посередництво)[1] уперше згадується у 1514 році і ймовірно існувала з кінця XV ст. У кравчі назначалися бояри із найзнатніших родин, як правило, з братів цариць або інших родичів царя. У списках кравчі числилися після окольничих.
Посада кравчого скасована на початку XVIII ст. Петром І, який замість впровадив чин обер-шенка. Останнім, хто посідав її, був Кирило Олексійович Наришкін.
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku. — Kórnik, 1992 r. (пол.)
- Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku. — Kórnik, 1994 r. (пол.)
- Zbigniew Góralski. Encyklopedia urzędów i godności w dawnej Polsce. Książka i Wiedza — Warszawa, 2000 r. (пол.)
- Крайчий [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] у базі Інституту історії України НАН України
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
