For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Потоцькі.

Потоцькі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Потоцькі
Пилява
Опис герба: Під графською короною в синім полі золотий хрест з двома кінцями вліво и трьома вправо.

Титул: Графи
Родоначальник: Якуб Потоцький
Гілки роду: Залізна, Золота и Срібна Пиляви
Місце походження: Велике князівство Литовське
Підданство: Велике князівство Литовське, Річ Посполита, Російська імперія, Священна Римська імперія, Австро-Угорщина
Замки / палаци: Палац Потоцьких у Львові, Палац Потоцьких у Варшаві (з 1799), Ланьцутський замок (з 1816), Лівадійський палац (1834—1861) та багато інше

Пото́цькі гербів Пилява (пол. Potoccy herbu Pilawa), Любич, Остоя, Шеліга, Шренява, Яніна — польські шляхетські, магнатські роди. Представники родів Потоцьких — державні діячі, воєначальники, діячі культури — відіграли важливу роль у історії Королівства Польського, Речі Посполитої, України. Частина представників роду володіла графськими титулами Австрійської (з 1867 року Австро-Угорської) та Російської імперій також належне роду селище Потоцькі.

Походження

[ред. | ред. код]

Походять, за даними, із села Потоцьке біля міста Єнджеюва (пол. Potok), прізвище утворене від цього топоніму. Предком роду був Жирослав із Потока (* близько 1136), однак ця легенда не знайшла документального підтвердження[1]. Від дітей його сина Олександра (?) походять шляхетські роди Москожевських, Станіславських, Творовських, Боровських і Стословських.

Якуб Потоцький з Потоку коло Єнджеюва (~1481 — 1551) започаткував магнатську лінію роду (власне Потоцьких герба Пилява).

Магнатська лінія поділяється на три основні гілки:

У домініканському костелі Золотого Потоку існувала пам'ятна таблиця з епітафією Родини Потоцьких:
Gentilico Cineri|POTOCIORUM|QUORUM|Nomen in Patria vetustum,|Gloria semper fuit viridis,|Sinceritas ubique probata.|Quietem Sacram,|A Conditore pacis & quietis,|A Conservatore animarum & lucis,|Ab inspiratione vitalis & perpetui Spiritus,|Precamur, optamus.|Sint regnentque cum Deo,|Vivorum perenne antidotum,|IN CHRISTO.|Mortuorum solacium,|Amen.[2] Шимон Старовольський відвідав Бучач, Потік Золотий Біржай (пол. Birże) на межи 16401650 років; записав (завдяки цьому збереглись) тексти надгробних та пам'ятних епітафій Потоцьким в костелах цих міст.[3]

«Залізну Пиляву» вважають найстарішою. «Золота Пилява» отримала графський титул від імператора Священної Римської імперії Рудольфа ІІ Габсбурґа 1606 року. Інші «пиляви» почали використовувати титул графів після поділів Польщі.

Представники

[ред. | ред. код]
  • Суліслав — каштелян сандомирський
  • Суліслав — каштелян завихостський
  • Влостко — дідич Потоку, віслицький каштелян 1366,
  • Якуб — каштелян радомський 1398
  • Бернард, згаданий 1435[4]

Залізна Пилява

[ред. | ред. код]
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2017)

Срібна Пилява (або Гетьманська гілка)

[ред. | ред. код]
Герб Срібна Пилява.

Золота Пилява (або Примасівська гілка)

[ред. | ред. код]
Герб Золота Пилява примаської гілки.
Представники
[ред. | ред. код]
Варіант гербу Любич

Представники

[ред. | ред. код]
Варіант гербу Остоя
Варіант гербу Яніна
  • Єнджей — діяч у Великопольщі
  • Казімєж — монах-домініканець
  • Ян — згаданий в Опочинських гродських книгах

Були представлені в Люблінському воєводстві.

  • Якуб — дідич Потоку в Люблінському воєводстві

Резиденції Потоцьких

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Оксана ЛОБКО Потоцькі гербу Пилява. Історичні дані про походження роду https://krystynopol.info/pototski-gerbu-pylyava [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
  2. Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pirwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — T. 18. — 509 il. — S. 214. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  3. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole: Solpress, 2010. — S. 226—233. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
  4. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]… — T. 3. — S. 683.
  5. а б Байцар Андрій. Давній українсько-польський аристократичний рід Потоцьких у Винниках http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-725 [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  6. Байцар А. Спольщений український шляхетський рід Тарло у Винниках http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-723 [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  7. Mieczysław Potocki — organizator urzędu konserwatorskiego w Galicji Wschodniej [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  8. Kasabuła, Tadeusz (2004). Dwór, plebania, rodzina chłopska. Szkice z dziejów wsi polskiej XVII i XVIII wieku, red. Magdalena Ślusarska, DiG, Warszawa 1998, ss. 185. Rocznik Teologii Katolickiej. Т. 3. с. 177—181. doi:10.15290/rtk.2004.03.17. ISSN 1644-8855. Процитовано 27 березня 2019.
  9. Niesiecki K. Korona Polska…[недоступне посилання] — T. 4. — S. 596.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Потоцькі
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?