Полин мітлистий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Полин мітлистий | |
|---|---|
_1.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Полин (Artemisia) |
| Вид: | A. scoparia
|
| Біноміальна назва | |
| Artemisia scoparia | |
| Синоніми[2] | |
|
Synonymy
| |
Полин мітлистий[3][4] (Artemisia scoparia) — вид трав'янистих рослин родини айстрових (Asteraceae).
Широко поширена степова рослина. Ареал займає східні і південні райони України, Росію, Кавказ, Середню Азію, Малу Азію, Іран, Афганістан, Монголію, Китай, Корею, Японію. Зростає на легких піщаних і супіщаних ґрунтах, по берегах річок, на полях, пасовищах, на степових луках з солончаковими ґрунтами, на щебенистих схилах. Нерідко утворює великі зарості, особливо в степових і напівпустельних південних районах.
Однорічна або дворічна рослина. Перисто-розсічене листя з вузькими лінійно-ланцетними або ниткоподібними часточками, в молодому віці запушене, пізніше — голе. Має дерев'янисте кореневище, від якого відходять безліч відростків і пагонів. Квітконосні стебла висхідні або прямовисні, 30–60 см завдовжки, бурі, біля основи здеревілі. Квітки жовті або червонуваті, в яйцюватих пониклих кошиках, які утворюють кисть. Крайові квітки маткові, ниткоподібно-трубчасті, 2-зубчаті; середні — двостатеві, трубчасті, 5-зубчаті. Цвіте з кінця липня до пізньої осені. Плід — сім'янка.
У рослині встановлено наявність різних елементів, зокрема таких рідкісних, як титан і гелій. Зміст смол в наземній частини 4,35–5,57 %, в коренях — 1,08–1,37 %, квітках — 7,91 %. Вся рослина містить також органічні кислоти: лимонну, яблучну, щавлеву, оцтову, пропіонову і валеріанову; дубильні речовини (в траві 3,61–4,74 %, в коренях 2–2,5 %), що відносяться до пірогалової групи. Крім того, наземна частина рослини містить ефірну олію, максимальне накопичення якої спостерігається в фазу цвітіння (до 0,96 %).
У народній медицині водний настій трави застосовують при порушеннях менструального циклу і як протиглисний. З цими ж цілями призначають відвар полину, а також використовують як жовчогінний, для поліпшення травлення, при печії, кашлі, неврастенії, епілепсії, головного болю, застуді, ревматизмі.
Рослина популярна в китайській, тибетській і індійській медицині як антимікробний, сечогінний, жарознижувальний і протизастудний засіб, при захворюваннях органів дихання і як відхаркувальний.
У офіційній медицині застосовується препарат артемізол на основі цього полину, що застосовується як спазмолітичний засіб при жовчно-кам'яній хворобі.
У кулінарії європейських країн і США цей вид полину використовують в сушеному вигляді в невеликих дозах (на кінчику ножа): приправляють смажене м'ясо за 1–2 хв до готовності. Найчастіше рослину використовують для ароматизації маринаду, в якому витримують м'ясо перед смаженням або тушенням. Полином приправляють м'ясні фарші, додають до картопляних або цибулевих супів, капусти, шпинату.
- ↑ Tropicos search for Artemisia scoparia
- ↑ The Plant List Artemisia scoparia Waldst. & Kitam.
- ↑ Artemisia scoparia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- Lin Yourun, Christopher J. Humphries, Michael G. Gilbert: Artemisia. In: ISBN 9781935641070, PDF-Datei, online.
- Abdul Ghafoor: Flora of Pakistan 207: Asteraceae (I) — Anthemideae. University of Karachi, Department of Botany, Karachi 2002, S. 107, online.
|
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
