село Панікарча
Країна	Україна
Область	Київська
Район	Обухівський
Рада	Ржищівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32120130150029664
Основні дані
Засноване	1731
Населення	320[1]
Площа	3,333 км²
Густота населення	96,01 осіб/км²
Поштовий індекс	09233[2]
Телефонний код	+380 4573
Географічні дані
Географічні координати	49°58′04″ пн. ш. 30°58′49″ сх. д. / 49.96778° пн. ш. 30.98028° сх. д. / 49.96778; 30.98028Координати: 49°58′04″ пн. ш. 30°58′49″ сх. д. / 49.96778° пн. ш. 30.98028° сх. д. / 49.96778; 30.98028
Середня висота над рівнем моря	122 м[3]
Водойми	річка Карча
Відстань до обласного центру	97 км[4]
Відстань до районного центру	53 км[4]
Найближча залізнична станція	Кагарлик
Відстань до залізничної станції	26 км
Місцева влада
Адреса ради	09232, Київська обл., Обухівський р-н, м. Ржищів, вул. Соборна, 22[1]
Карта
Панікарча
Панікарча
Мапа

Панікарча́ (давня назва — Панські корчми)^[5] — село в Україні, у Ржищівській міській громаді Обухівського району Київської області. Населення становить 320 осіб^[1]. У 1954—2020 роках село підпорядковувалося Кузьминецькій сільській раді^[6][7], нині — у складі Кузьминецького старостинського округу^[1]. Орган місцевого самоврядування — Ржищівська міська громада^[1]. Село належить до історико-етнографічного регіону Середнє Подніпров'я (Наддніпрянщина)^[8].

Селом протікає річка Карча, ліва притока Леглича (басейн Дніпра). Панікарча розташована за 97 км від обласного центру, 53 км від районного центру і 3 км від адміністративного центру сільської громади. За 26 км знаходиться найближча залізнична станція Кагарлик, розташована на лінії Київ — Миронівка^[4].

Вулиці

У Панікарчі налічується 5 вулиць^[9][10].

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 313 осіб^[11], у 2020 році — 320 осіб^[1].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним^[11]:

Першу згадку про село знаходимо у книзі «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» Лаврентія Похилевича за 1864 рік: «Панікарча — село за 3 версти від Ржищева за впадання струмка Корчі у річку Леглич. Земля за селищем вважається 1200 десятин, мешканців 611 у 87 дворах. У 1740 році дворів було 60 душ у сповіді здібних (понад 7 років) 300, у 1793 році — дворів 48, мешканців обох статей 439. До поточного століття село зараховувалося до Ржищівського маєтку; у цей час належить братам Антону та Владиславу Войшицьким у спадок від батька їхнього Адама Олександровича. Войшицьким також належить частини у м. Гренівці та с. Демівщині Канівського повіту»^[5].

Церква Михайлівська із соснового дерева, вкрита білою жерстю з полащеними хрестами; побудована, як видно з візиту (Каневського деканату) за 1746 і 1793 роки, у 1746 році, а у 1785 році відновлена. Передувала церква, описана у візиті за 1740 рік, була збудована 1731 року. Вона була на три верхи, покриті соломою. За штатами нинішню церкву зараховано до 6-го класу: землі має вказану пропорцію»^[5]. Панікарча раніше мало назву Панські корчми^[5].

За адміністративним поділом XIX століття село Панікарча належало до Ржищівської волості Київського повіту Київської губернії^[12].

10 серпня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області», відповідно до якого у Кагарлицькому районі Київської області об'єднано Панікарчівську та Кузьминецьку сільські ради — у Кузьминецьку сільську раду з центром у селі Кузьминці^[13].

За свою сумлінну працю нагороджені орденами та медалями: орденом Трудової Слави III ступеня — Петро Васильович Побирайко, Катерина Родіонівна Демченко, Микола Якович Демченко; орденом «Знак Пошани» — Ольга Максимівна Бондаренко, Анатолій Іванович Таран; медаллю «За трудову доблесть» — Михайло Йосипович Поденко; медаллю «За трудову відзнаку» — Катерина Макарівна Жиленко, Марія Никифорівна Жиленко^[14].

• Церква святого Михайла^[12].

У селі діє комунальний заклад дошкільної освіти «Панікарчанський (ясла-садок комбінованого типу) «Віночок» Ржищівської міської ради Київської області^[15], розрахований на 18 дітей^[16].

Поблизу села Панікарчі збереглися залишки поселення трипільської культури^[6]. Під час розкопок виявлено срібні денарії часів панування римських імператорів Антоніна Пія та Марка Аврелія^[17].

• Гладченко Юрій Володимирович — український військовик, старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Народився у Панікарчі. На його честь названо одну з вулиць у рідному селі^[9][10].

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• Паникарча // Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи или статистическія, историческія и церковныя замѣтки о всѣхъ деревняхъ, селахѣ, мѣстечкахъ и городахъ, вѣ прѣеделахъ губерніи находящихся / Собралъ Л. Похилевичъ. — Кіевъ : Въ типографіи Кіевопечерской лавры, 1864. — С. 56, 719. (рос. дореф.)
• Панікарча // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Київська область / Ред. кол. тома: Рудич Ф. М. (гол. редкол.), Бакуменко П. І., Бачинський П. П., Борщ Ю. Ф., Гуслистий К. Г., Кононенко В. І., Корольов Б. І. (заст. гол. редкол.), Майстренко А. А. (відп. секр. редкол.), Макаренко Г. К., Марченко М. I., Панін Я. Г., Петренко М. 3., Пшеничний Г. С., Саженюк С. Н., Сергієнко Г. Я., Слабєєв I. С., Тихолаз Г. А., Шевченко Ф. П., Шморгун П. М. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 357.
• Г. В. Якунічев. Село Панікарча // Міста і села України. Київщина: історико-краєзнавчі нариси / Болгов В., Присяжнюк А. — Київ : Український видавничий консорціум, 2009. — Т. 1. — С. 460. — ISBN 978-966-2315-25-7.
• Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 рр.: Довідник / Ред. рада: О. М. Бєлая, С. А. Каменєва, О. М. Лужинська. Київська обласна державна адміністрація; Державний архів Київської області. — Біла Церква : Видавець О. В. Пшонківський, 2012. — С. 60, 69, 100, 117, 161, 186.
• Panikarcza, … wś przy ujściu rzki Karczy do Lehlicza, … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 839. (пол.)

• Село Панікарча, Київська область, Обухівський район, Кагарлицька територіальна громада. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2023. Процитовано 6 січня 2024.

п о р Населені пункти Обухівського району Міста Обухів • Васильків • Українка • Кагарлик • Богуслав • Миронівка • Ржищів Смт Козин Села Андріївка • Антонівка • Балико-Щучинка • Барахти • Безіменне • Безп'ятне • Бендюгівка • Березове • Біїці • Бородані • Бурти • Вахутинці • Ведмедівка • Велика Бугаївка • Велика Вільшанка • Великий Букрин • Великі Дмитровичі • Великі Пріцьки • Верем'я • Виселка • Виселкове • Витачів • Вікторівка • Вільховець • Владиславка • Воронівка • Гвоздів • Германівка • Горобіївка • Горохівське • Горохове • Горохуватка • Гребені • Григорівка • Грушів • Гулі • Гусачівка • Демівщина • Дерев'яна • Деремезна • Дешки • Дибинці • Дібрівка • Долина • Дударі • Ємчиха • Жуківці • Заріччя • Застугна (Обухівська громада) • Застугна (Васильківська громада) • Здорівка • Зелений Яр • Землянка • Зікрачі • Зозулі • Зорівка • Іванівка • Іванковичі • Івки • Ісайки • Кадомка • Калинівка (Богуславська громада) • Калинівка (Кагарлицька громада) • Капустяна • Карандинці • Карапиші • Киданівка • Кип'ячка • Кодаки • Козин (Миронівська громада) • Козіївка • Конюша • Копачів • Коритище • Красне Перше • Кременище • Креничі • Круглик • Кузьминці • Кулешів • Кулі • Кулібаба • Кутелів • Леонівка • Липовець • Липовий Ріг • Лісники • Ліщинка • Луб'янка • Лютарі • Макарівка • Македони • Мала Вільшанка • Малий Букрин • Малі Дмитровичі • Малі Прицьки • Маслівка • Матвіївка (Обухівський район) • Матяшівка • Микитяни • Мирівка • Мисайлівка • Митниця • Москаленки • Нещерів • Нова Миронівка • Нова Олександрівка • Нові Безрадичі • Новосілки • Олександрівка • Оріхове • Очеретяне • П'ятихатка • Панікарча • Паращина • Перегонівка • Переселення • Перше Травня • Півці • Підгірці • Пії • Плюти • Погреби • Половецьке • Польове • Поташня • Потік • Пустовіти • Росавка • Росавка • Розкопанці • Романків • Ромашки • Росава • Рославичі • Саварка • Салів • Світле • Семенівка • Семигори • Синиця • Слобода • Стави • Стайки • Старі Безрадичі • Степок • Стрітівка • Сущани • Тарасівка (Кагарлицька громада) • Тарасівка (Миронівська громада) • Тарасівка (Обухівська громада) • Тептіївка • Тернівка • Трипілля • Тростинка • Тулинці • Туники • Уляники • Фролівка • Халеп'я • Халча • Ходорів • Ходосівка • Хотів • Хохітва • Центральне • Чайки • Червоне (Застугнянська сільська рада) • Червоне (Шевченківська сільська рада) • Червоне Поле • Черняхів • Шандра • Шевченківка • Шевченкове • Шпендівка • Шубівка • Шупики • Щербанівка • Юхни • Юшки • Яблунівка • Яхни • Яцьки • Яцюки

Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.