Оптична система — сукупність оптичних деталей, встановлених у положення, задане розрахунком і конструкцією.

О.с., у якій центри всіх сферичних поверхонь розташовані на оптичній осі, називається центрованою. Оптична вісь системи — загальна вісь обертання поверхонь, що складають центровану оптичну систему. Відношення показника заломлення в просторі зображень до задньої фокусної відстані системи називається оптичною силою системи. Одиницею оптичної сили системи є діоптрія. В офтальмологічній оптиці оптичну силу системи називають рефракцією. Відстань від вершини першої поверхні оптичної системи до переднього фокуса — передній вершинний фокальний відрізок. Фокусна відстань оптичної системи — відстань між точкою головного фокуса і головною точкою системи. Розрізняють передню фокусну відстань оптичної системи (між передньою точкою головного фокуса і передньою головною точкою) і задню (між задньою точкою головного фокуса і задньою головною точкою). Для симетричної оптичної системи, що працює в повітрі, задні і переднє фокусні відстані рівні одна одній.

Оптична система може давати дійсне або уявне зображення. Якщо промені, які йдуть від точкового джерела, після проходження оптичної системи збігаються в деякій точці, то така точка є дійсним зображенням джерела. Якщо промені, які пройшли оптичну систему, утворюють розбіжний пучок, тобто не перетинаються, а щоб знайти зображення джерела, доводиться продовжувати розбіжний пучок у напрямі, протилежному напрямку поширення світла, то утворене зображення називають уявним.

Найпростіша оптична система — плоске дзеркало.

• Ідеальна оптична система
• Триплет (лінза)
• Оптичний діапазон

• Оптичні системи. Побудова зображень

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оптична система

• Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 564 с.