Олекса Слісаренко
Олекса Слісаренко. 1928 рік
Ім'я при народженні	Олекса Андрійович Снісар
Псевдонім	Олекса Слісаренко, Омелько Буц
Народився	16 (28) березня 1891(1891-03-28) х. Канівцевий, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	3 листопада 1937(1937-11-03) (46 років) урочище Сандармох, Карелія, СРСР
Поховання	Сандармох
Громадянство	Російська імперія→УНР→СРСР
Діяльність	поет, прозаїк
Мова творів	українська
Роки активності	1910—1937
Жанр	вірш, оповідання, новела, повість, роман, фейлетон
Автограф
Слісаренко Олекса Андрійович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Оле́кса Андрі́йович Слісаре́нко^[1] (справжнє прізвище Снісар^[2]; *16 (28) березня 1891(18910328), х. Канівцевий, Шиповацька волость, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — †3 листопада 1937 р., урочище Сандармох, Карелія, СРСР) — український поет і прозаїк, представник розстріляного відродження.

Жертва сталінського терору.

Народився на хуторі Канівцевому (нині с. Шипувате Великобурлуцького р-ну Харківської області) в родині лимаря, Андрія Прокоповича Снісаря, вчився в Кучерівській сільськогосподарській школі та Харківському рільничому училищі.

Після закінчення з 1912 року працював агрономом.

Учасник Першої світової війни, пройшов шлях від рядового до офіцера артилерії. 1918 року самовільно залишив фронт і переїхав до Києва.

З 1924 року мешкав у Харкові, головний редактор видавничого відділу «Книгоспілки» і в 1928—1929 роках співредактор журналу «Універсального журналу».

Громадський обвинувач на процесі СВУ (березень—квітень 1930 рік). У квітні 1934 року його заарештували органи ГПУ УРСР, у квітні 1935 року військовий трибунал засудив його до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував на Соловках. У таборі сторожував на складі сільгоспу, 1936 року потрапив до штрафного ізолятора на 3 місяці^[3]. У жовтні 1937 року окрема трійка Управління НКВД СРСР по Ленінградській області переглянула справу Олекси Слісаренка й ухвалила застосувати до нього найвищу кару.

Розстріляний 3 листопада 1937  в Карелії (урочище Сандармох).

Реабілітований посмертно Військовою колегією Верховного суду СРСР 19 вересня 1957 року.

З першими віршами виступив 1910 року Друкувався в студентському журналі «До праці» та в газеті «Рілля». У Києві пристав до угруповань українських символістів «Біла Студія» і «Музагет» (1919). Перша збірка символістських поезій Слісаренка, писаних під впливом О. Олеся, П. Тичини, К. Бальмонта й інших російських символістів і позначених деякими елементами експресіонізму, вийшла 1919 року у видавництві «Сяйво» під назвою «На березі Кастальському».

Згодом Слісаренко пристав до угруповань футуристів «Комкосмос» (1921), Асоціації панфутуристів (Аспанфут, 1921) і Асоціації комуністичної культури (Комункульт, 1924—1925) і видав збірку футуристичних віршів «Поеми» (1923). Обкладинку до збірки виготував Микола Бажан. У названих збірках, як і в книжці вибраної лірики 1911—1927 роках «Байда» (1928), Слісаренко виявив увагу до поетичного слова й майстерної форми.

Пізніше Слісаренко пориває із футуристами й переходить до Спілки пролетарських письменників «Гарт» (1925) потім ВАПЛІТЕ (1925—1928). Після «самоліквідації» ВАПЛІТЕ разом з Майком Йогансеном засновує «Техно-мистецьку групу А» (1929).

З 1924 року почав працювати у жанрі прози й видав понад 20 кн. гостро-сюжетних, писаних за зразком англійських і американських новел, оповідань, повістей і романів кримінально-пригодницького жанру: «Бунт» (1928), «Зламаний ґвинт» і «Чорний ангел» (1929) та «Хлібна ріка» і «Страйк» (1932). Теми й сюжети прозових творів Слісаренка взяті переважно з дореволюційного і революційного українського життя, їх герої — «маленькі», «сірі» люди в зустрічі з революційними подіями. Слісаренко писав також вірші й оповідання для дітей.

У 1931 видав під псевдонімом Омелько Буц містифікаційну «Посмертну збірку творів». Вибрані твори Слісаренка видані 1930 року у 3 тт. і повне зібрання творів 1931—1933 роках у 6 тт. Зв'язок Слісаренка з символістами й футуристами, його активна участь в літературних організаціях «Гарт» і ВАПЛІТЕ, а особливо гостра відповідь М. Ґорькому 1927 року за відмову видати переклад роману «Мати» українською мовою накликали на Слісаренка репресії.

25 квітня 2024 року у місті Дергачі вулицю Маяковського перейменували на вулицю Олекси Слісаренка^[4].

• На березі Кастальському. Поезії. — Сяйво, 1919.
• Поеми. — Х.: Панфутуристи, 1923.
• В болотах. Оповіданя. — Х.: ДВУ, 1924.
• Плантації, 1925.
• Сотні тисяч сил. Оповідання. — Х.: Книгоспілка, 1925.
• Президент Кислокапустянської республіки, 1925.
• Дітям про хліб. — Х.: Книгоспілка, 1927.
• Жовтенятам про піонерів. Вірші. — Х.: Книгоспілка, 1927.
• Камінний виноград. Оповідання. — Х.: Книгоспілка, 1927.
• Сліди бурунів. Збірка оповідань. — Х.: Укр. робітник, 1927.
• Спроба на огонь. Редут № 16 (Оповідання). Х.: Укр. робітник, 1927.
• Хто збудував дім? — Х.: Книгоспілка, 1927.
• Хто нас боронить? — Х.: Книгоспілка, 1927.
• Авеніта. — Х.: Книгоспілка, 1928.
• Алхемік. — Х.: Укр. робітник, 1928.
• Байда. Вибрана лірика. 1911—1927. — Х.: ДВУ, 1928.
• Бунт. Повість. — Х.: Книгоспілка, 1928.
• Дід Мартин (Віршове оповідання для дітей дошкільного віку). — Х.: Книгоспілка, 1928.
• Душа Майстра. Оповідання. — Х.: Книгоспілка, 1928.
• Плантації. — Х.: Укр. робітник, 1928.
• Позолочене оливо. Оповідання. — К.: Пролетарська правда, 1928.
• Спроба на вогонь. — Х.: Укр. робітник, 1928.
• Шпончине життя та смерть. Оповідання. — Х.: Укр. робітник, 1928.
• Зламаний гвинт. Роман. — Х.: Укр. робітник, 1929.
• Непереможні сили. Вибрані оповідання. — Х.: ДВУ, 1929.
• Присуд. — Х.: Юрид. вид. України, 1929.
• Чорний ангел. Роман. — Х.: Книгоспілка, 1929.
• Авеніта. Оповідання. — Х.: ДВУ, 1930.
• Бунт. Повість. — Х.: Молодий більшовик, 1930.
• Вибрані твори. — Х.: Книгоспілка, 1930. Т. 1-3.
• Декляматор / за ред. О. Слісаренка. — 2-ге доповн. вид. — Харків: Книгоспілка, 1930. — 215 с.
• Плантації. — Х.: ДВУ, 1930.
• Полуда. Воєнні оповідання. — Х.: ДВУ, 1930.
• Сотні тисяч сил. Оповідання. — Х.: Книгоспілка, 1930.
• Байда. Вибрана лірика. 1911—1927. — Х.-К.: ЛіМ, 1931.
• В болотах. Поліські оповідання. — Х.: ЛіМ, 1931.
• Посмертна збірка творів. З портретом автора, некрологом та примітками. — Х.: ЛіМ, 1931. (На тит. стор. авт.: Буц О.)
• Твори. — Х.: Рух, 1931—1933. Т. 1-6.
• Горбате життя. Новели. — Х.-К.: ЛіМ, 1932.
• Страйк. Повість. — Х.-Одеса: Молодий більшовик, 1932.
• Хлібна ріка. Роман. — Х.: Рух, 1932.
• Бунт: Роман, повісті, оповідання. — Київ, 1965.
• Чорний ангел: Вірші, новели, повісті, роман. — Київ, 1990.
• Альманах трьох: зб. творів / Олекса Слісаренко, Микола Любченко, Михаль Семенко. — Київ: Друк. Т-ва І. М. Кушнерева, 1920. — 62 с.
• Сетон-Томпсон Е. Літун № 2590 / Е. Сетон-Томпсон ; пер. з англ. мови гр. з-ва ; обкл. М. Бланка ; зред. О. Слісаренко. — Вид. 2-ге. — Харків: Книгоспілка, 1930 р. — 24 с. : іл.
• Слісаренко О. Вибрані твори. Т. 1 / О. Слісаренко. — Харків: Книгоспілка, 1930. — 1930. — 280 с.
• Слісаренко О. Твори. Т. 3 : Новелі / О. Слісаренко — Харків: Рух, 1932. — 305 с.
• Слісаренко, О. Черничка ; Пошлю свою душу в юрбу ; Рабиня: поезії / О. Слісаренко // Музагет. — 1919. — № 1-3. — С. 30-32.
• Слісаренко, О. «Уот Уітмен»: вірш / О. Слісаренко // Червоний шлях. — 1923. — № 4—5. — С. 5.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с.
• Юрій Смолич. Десять років пізніше // Смолич Ю. Розповідь про неспокій триває. Частина друга: Дещо з двадцятих, тридцятих років і дотепер в українському літературному побуті. — Київ: Радянський письменник, 1969.
• Юрій Смолич. Слісаренко // Смолич Ю. Розповіді про неспокій немає кінця: Ще дещо з двадцятих і тридцятих років в українському літературному побуті. — Київ: Радянський письменник, 1972.
• Савченко Я. Олекса Слісаренко / Я. Савченко. — Київ: Маса, 1931. — 52 с. — (Літературні портрети).
• Український письменник Олекса Слісаренко (1891—1937): бібліогр. покажч. / М-во культури і туризму України, Держ. закл. «Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка» ; уклад. Н. Л. Манова. — Харків: ДНБ ім. В. Г. Короленка, 2010. — 61 с.
• Кароті А. Чікка в СРСР / Артуро Кароті ; пер. з рос. мови О. Слісаренко. — Харків: Держ. вид-во України, Юнсектор, 1927. — 143 с.
• Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021. — С. 322.

• Слісаренко Олекса // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1772-1773. — 1000 екз.
• Олекса Слісаренко. "Всі ми розіп'яті на хрестах...":Фотовізуалізація життєтворчості О.Слісаренка з аудіочиткою-обрамленням поетичних творів: https://www.youtube.com/watch?v=PvkOdSGffK0
• Письменники України — жертви сталінських репресій. Українське життя в Севастополі
• Вибрані твори в е-бібліотеці ЧТИВО
• Слісаренко Олекса в Електронній бібліотеці «Культура України»