Оксіринхські папіруси
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оксіринхські папіруси | |
Названо на честь | Oxyrhynchusd |
---|---|
Мова твору або назви | давньогрецька мова[1], єгипетська мова[2], арабська[2] і латина[2] |
З матеріалу | папірус, пергамент і папір |
У збірках | Бодліанська бібліотека, Ашмолеан музей, University of Manchester Libraryd, Бібліотека Кембриджського університету, Пенсільванський університет, Каїрський єгипетський музей, Британська бібліотека, Британський музей, Принстонська теологічна семінаріяd, Ліверпульський університет, Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн, Bodleian Art, Archaeology and Ancient World Libraryd і Harry C. Trexler Libraryd[3] |
Інвентарний номер | MS. Gr. bib. d. 5 (P) |
Місце відкриття | Oxyrhynchusd і Мінья (губернаторство) |
Описано за адресою |
medieval.bodleian.ox.ac.uk/catalog/manuscript_4950(англ.) jstor.org/site/muhlenbergcollege/hornpapyricollection/(англ.) |
Оксіринхські папіруси у Вікісховищі |
Оксіринхські папіруси — велика група рукописів, виявлена археологами біля Оксіринха в Єгипті.
Найдавніші папіруси датуються 50 р. н. е., пізніші — серединою VI ст. Вони включають в себе тисячі грецьких і латинських документів, листів і літературних творів. Крім папірусів, зустрічаються рукописи на тонкому пергаменті, а пізніші, арабські — також на папері (наприклад, середньовічний P. Oxy. VI 1006).
1896 року науковці з Оксфордського університету Бернард Гренфелл та Артур Гант звернули увагу на те, що посушливий ґрунт Оксіринха, а також відсутність поселень на місці давнього міста, сприяли збереженню величезної кількості папірусів, багато з яких були викинуті на смітник і практично валялися під ногами. Відтоді розкопки в Оксіринхові тривають практично безперервно.
Папіруси не мали на той час жодної ціни для місцевих мешканців. До того ж, розірвані й потрощені, вони розглядались як сміття. Абсолютно іншим було ставлення до папірусів в давнину. Як матріал, папіруси високо поціновувались. І вже використаний і записаний папірус використовували наново. Щось подібне буде і з пергаментами. Старі і нібито не потрібні тому сьогоденню пергаменти вичищали і записували наново. Так двічі використані папіруси (і пергаменти) ставали історичними документами двох різних епох. Науковці з Оксфордського університету не ігнорували не тільки цілі шматки, а і найменші фрагменти. Кожний з фрагментів фотографували і переносили в сучасний паперовий конверт. Так накопичились тисячі папок з фрагментами папірусів Оксіринха (передані на вивчення і збереження в Британський музей).
Прочитані тексти здивували навіть науковців. Це були приватні архіви, літературні твори, побутові записи і укладені договори. Серед них — шлюбні контракти, заповіти, молитви, тексти з первісних християнських євангелій. Останні затьмарили значення відкритих наново світських та літературних джерел у релігійно налаштованих і занадто побожних вірян. Саме їх і подають в статтях про папіруси Оксіринха.[джерело не вказане 1830 днів]
Серед оксіринхських папірусів — фрагменти втрачених творів Сапфо, Піндара, Ібіка, Софокла, Евріпіда, п'єси Менандра, складене невідомим автором продовження Фукідіда, переказ втрачених книг Тіта Лівія, а також численні ранньохристиянські тексти («оксіринхські євангелія», апокрифічне Євангеліє від Томи).
Папіруси стали джерелом для вивчення соціальної історії Єгипту за Римських часів. Зокрема, дослідження з історії дитинства було проведено Віллі Вуоланто (Ville Vuolanto, Університет Осло) та Ейпріл Падсі (April Pudsey, Ньюкаслський університет).[4]
Важливе значення для дослідження великого землеволодіння у Візантійському Єгипті має знайдений в Оксіринхові господарський архів родини Апіонов.
Оригінал івритом Біблії (Tanakh) був перекладений на грецьку мову між III та I століттям до нашої ери. Цей переклад називається Септуагінта (або LXX, як цифра 70 латинською), оскільки існує традиція, що 72 єврейські книжники здійснили цей переклад в Александрії, Єгипет.
Том | Oxy | Дата | Зміст | Заклад | Місто | Країна |
---|---|---|---|---|---|---|
IV | 656 | 150 | Буття 14:21-23; 15:5-9; 19:32-20:11; 24:28-47; 27:32-33, 40-41 |
Бодліанська бібліотека; MS.Gr.bib.d.5 (P) | Оксфорд | Велика Британія |
VI | 845 | 400 | Псалом 68, 70 | Каїрський єгипетський музей; JE 41083 | Каїр | Єгипет |
VI | 846 | 550 | Амос 2 | Пенсильванський університет; E 3074 | Філадельфія Пенсільванія |
США |
VII | 1007 | 400 | Буття 2-3 | Британський музей; Inv. 2047 | Лондон | Велика Британія |
VIII | 1073 | 350 | Буття 5-6 Old Latin | Британський музей; Inv. 2052 | Лондон | Велика Британія |
VIII | 1074 | 250 | Вихід 31-32 | Університет Іллінойсу; GP 1074 | Урбана (Іллінойс) | США |
VIII | 1075 | 250 | Вихід 11:26-32 | Британський музей; Inv. 2053 (recto) | Лондон | Велика Британія |
IX | 1166 | 250 | Буття 16:8-12 | Британський музей; Inv. 2066 | Лондон | Велика Британія |
IX | 1167 | 350 | Буття 31 | Принстонська Богословська Семінарія Pap. 9 |
Принстон Нью-Джерсі |
США |
IX | 1168 | 350 | Ісус Навин 40 | Принстонська Богословська Семінарія Pap. 10 |
Принстон Нью-Джерсі |
США |
X | 1225 | 350 | Левит 16 | Принстонська Богословська Семінарія Pap. 12 |
Принстон Нью-Джерсі |
США |
X | 1226 | 300 | Псалом 7-8 | Ліверпульський університет Class. Gr. Libr. 4241227 |
Ліверпуль | Велика Британія |
XI | 1351 | 350 | Левит 27 велен | Бібліотека Емброуз свазі; 886.4 Богословська школа Колгейт Рочестер Крозер |
Рочестер Нью-Йорк |
США |
XI | 1352 | 325 | Псалом 82-83 велен | Каїрський єгипетський музей; JE 47472 | Каїр | Єгипет |
XV | 1779 | 350 | Псалом 1 | Сполучені Богословська Семінарія | Дейтон | США |
XVI | 1928 | 500 | Псалом 90 Талісман | Ашмолеан музей | Оксфорд | Велика Британія |
XVII | 2065 | 500 | Псалом 90 | Ашмолеан музей | Оксфорд | Велика Британія |
XVII | 2066 | 500 | Проповідник 6-7 | Ашмолеан музей | Оксфорд | Велика Британія |
XXIV | 2386 | 500 | Псалом 83-84 | Ашмолеан музей | Оксфорд | Велика Британія |
L | 3522 | 50 | Йов 42.11-12 | Ашмолеан музей | Оксфорд | Велика Британія |
LX | 4011 | 550 | Псалом 75 інтерлінеарний текст | Ашмолеан музей | Оксфорд | Велика Британія |
LXV | 4442 | 225 | Вихід 20:10-17, 18-22 | Ашмолеан музей | Оксфорд | Велика Британія |
LXV | 4443 | 100 | Естер 6-7 | Ашмолеан музей | Оксфорд | Велика Британія |
Серед Оксіринхських папірусів найчисленнішою виявилася підгрупа з текстів Нового Заповіту. Ці тексти написані грецькою унціальним шрифтом.
Том | Oxy | Дата | Зміст | Заклад | Місто | Країна |
---|---|---|---|---|---|---|
IX | 1173 | 250 | Філон Александрійський | Бодліанська бібліотека | Оксфорд | Велика Британія |
XI | 1356 | 250 | Філон Александрійський | Бодліанська бібліотека | Оксфорд | Велика Британія |
XVIII | 2158 | 250 | Філон Александрійський | Ашмолеан музей | Оксфорд | Велика Британія |
XXXVI | 2745 | 400 | Ономастикон назв на івриті | Ашмолеан музей | Оксфорд | Велика Британія |
- ↑ https://web.archive.org/web/20150223061522/http://www.classics.ox.ac.uk/oxyrhynchus.html
- ↑ а б в http://www.classics.ox.ac.uk/oxyrhynchus.html
- ↑ https://trexler.muhlenberg.edu/library/specialcollections/collections/#papyrus
- ↑ [1] [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.], [2] [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ 4494 [Архівовано 20 березня 2012 у Wayback Machine.] auf csad.ox.ac.uk
- Оксирінхські папіруси // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 357. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Oxford University: Oxyrhynchus Papyri Project [Архівовано 7 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Oxyrhynchus Online [Архівовано 26 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Table of Contents. [Архівовано 2 червня 2009 у Wayback Machine.] Oxyrhynchus Papyri.
- Trismegistos.org [Архівовано 31 травня 2016 у Wayback Machine.] Online database of ancient manuscripts.
- GPBC: Gazetteer of Papyri in British Collections
- The Duke Databank of Documentary Papyri. P.Oxy.: The Oxyrhynchus Papyri. [Архівовано 27 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Wieland Willker Complete List of Greek NT Papyri
- The Oxyrhynchus papyri vol. I, edited with translations and notes by Bernard P. Grenfell and Arthur S. Hunt
- The Oxyrhynchus papyri vol. II, edited with translations and notes by Bernard P. Grenfell and Arthur S. Hunt
- The Oxyrhynchus papyri vol. III, edited with translations and notes by Bernard P. Grenfell and Arthur S. Hunt [Архівовано 21 лютого 2009 у Wayback Machine.] Cornell University Library Historical Monographs Collection. Reprinted by Cornell University Library Digital Collections
- The Oxyrhynchus papyri vol. IV, edited with translations and notes by Bernard P. Grenfell and Arthur S. Hunt
- The Oxyrhynchus papyri vol. V, edited with translations and notes by Bernard P. Grenfell and Arthur S. Hunt
- The Oxyrhynchus papyri vol. VI, edited with translations and notes by Bernard P. Grenfell and Arthur S. Hunt
- The Oxyrhynchus papyri vol. VII, edited with translations and notes by Arthur S. Hunt at the Internet Archive
- The Oxyrhynchus papyri vol. VIII, edited with translations and notes by Arthur S. Hunt
- The Oxyrhynchus papyri vol. IX, edited with translations and notes by Arthur S. Hunt
- The Oxyrhynchus papyri vol. X, edited with translations and notes by Bernard P. Grenfell and Arthur S. Hunt [Архівовано 8 січня 2009 у Wayback Machine.] Cornell University Library Historical Monographs Collection. Reprinted by Cornell University Library Digital Collections
- The Oxyrhynchus papyri vol. X, edited with translations and notes by Bernard P. Grenfell and Arthur S. Hunt
- The Oxyrhynchus papyri vol. XII, edited with translations and notes by Bernard P. Grenfell and Arthur S. Hunt
- The Oxyrhynchus papyri vol. XIII, edited with translations and notes by Bernard P. Grenfell and Arthur S. Hunt
- The Oxyrhynchus papyri vol. XIV, edited with translations and notes by Bernard P. Grenfell and Arthur S. Hunt
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.