Ніколас Бломберген
Nicolaas Bloembergen
Народився	11 березня 1920(1920-03-11)[1][2][…] Дордрехт, Південна Голландія, Нідерланди
Помер	5 вересня 2017(2017-09-05)[4][2][…] (97 років) Тусон, Аризона, США ·серцева недостатність
Країна	Нідерланди,  США
Діяльність	фізик, фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater	Лейденський університет Гарвардський університет Утрехтський університет
Галузь	квантова фізика, оптика, фізика[5], теоретична фізика[5] і laser spectroscopyd[5]
Заклад	Гарвардський університет Університет Аризони Лейденський університет Лейденський університет[6]
Науковий керівник	Едвард Перселл і Корнеліс Якобус Гортерd
Відомі учні	Елі Яблоновичd
Аспіранти, докторанти	Елі Яблоновичd[7] Yuen-Ron Shend Peter Silas Pershand[7]
Членство	Леопольдина Французька академія наук Національна академія наук США Нідерландська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Національна інженерна академія США Американське фізичне товариство[8]
У шлюбі з	Huberta Deliana Brinkd
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма Медаль Фредеріка Айвза (1979) медаль Стюарта Баллантайна (1961) медаль Лоренца (1978) Премія Олівера Баклі (1958) Медаль пошани IEEE (1983) Медаль і лекція Діракаd (1983) стипендія Александера фон Гумбольдтаd премія пам'яті Морріса Лібманна (1959) член Американського фізичного товариства[d] почесний доктор Університету Лаваляd (1987) премія Гумбольдта Член Оптичного товаристваd Bijvoet Medald (2001)
Ніколас Бломберген у Вікісховищі

Ніколас Бломберген (нід. Nicolaas Bloembergen; 11 березня 1920, Дордрехт, Нідерланди — 5 вересня 2017) — американський фізик нідерландського походження. Лауреат Нобелівської премії з фізики за 1981 рік (спільно з Артуром Шавловим).

Бломберген виїхав зі зруйнованої під час Другої світової війни Голландії в 1945 році з метою виконати дослідження для здобуття ступеня доктора філософії. За шість тижнів до його прибуття професор Гарвардського університету Едвард Перселл (спільно зі своїми аспірантами Торрі і Паундом) відкрив явище ядерного магнітного резонансу. Бломбергена найняли для розробки першого апарату для ЯМР. Під час навчання в Гарварді він відвідував лекції Швінгера, Ван Флека і Кембла. Свою дисертацію він подав на захист як у Лейдені, так і в Гарварді. Ступінь доктора (еквівалентно кандидатові наук) він здобув 1948 року в Лейденському університеті. Після недовгої роботи в Нідерландах перейшов до Гарварду і був прийнятий молодшим членом у почесне Товариство співробітників Гарварду^[en] в 1949 році та обійняв посаду доцента (assistant professor) в 1951 році.

У 1958 році він став натуралізованим громадянином США.

У 1978 році його нагородили медаллю Лоренца. У 1981 році Бломберген (спільно з Артуром Шавловим і Каєм Сігбаном) нагороджений Нобелівською премією з фізики «за внесок у розвиток лазерної спектроскопії». Бломберген і Шавлов досліджували речовину, детекція якої без лазерів була б неможлива. До цього Бломберген модифікував мазер Чарлза Таунса. З 2006 року Бломберген працював в університеті Аризони.

Бломберген продовжив академічну лінію, плідну на нобелівських лауреатів, що почалася з лорда Релея (Нобелівська премія з фізики за 1904 рік), з наступними потім Дж. Дж. Томсоном (Нобелівська премія з фізики за 1906 рік), Ернестом Резерфордом (Нобелівська премія з хімії за 1908 рік), Оуеном Річардсоном (Нобелівська премія з фізики за 1928 рік) і наставником Бломбергена — Едвардом Перселлом (Нобелівська премія з фізики за 1952). Також на нього вплинули Джон ван Флек (Нобелівська премія з фізики за 1977 рік) та Персі Бріджмен (Нобелівська премія з фізики за 1946 рік).

• Кореспондент Королівської Академії Наук в Амстердамі, 1956
• Член Американської Академії Наук і Мистецтв, 1956
• Співробітник товариства Гугенгайма, 1957
• Премія Олівера Баклі від Американського фізичного товариства, 1958
• Премія Морріса Лібмана від Інституту радіоінженерів, 1959
• Член Національної академії наук США, 1960
• Медаль Стюарта Баллантайна від Інституту Франкліна у Філадельфії, 1961
• Національна наукова медаль від президента США, 1974
• Іноземний почесний член Індійської Академії Наук у Бангалорі, 1978
• Медаль Лоренца від Королівської Академії Наук, Амстердам, 1979
• Медаль Фредеріка Івса від Американського оптичного товариства, 1979
• Іноземний член французької Академії Наук у Парижі, 1980
• Почесний Вчений університету фон Гумбольта, 1980
• Почесний член Національної інженерної академії, США, 1984
• Доктор honoris causa МДУ ім. Ломоносова, 1996 або 1997

• Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] (англ.)
• Н. Бломберген. «Нелінійна оптика і спектроскопія». Нобелівська лекція [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.], УФН, том 138, випуск 2, жовтень 1982
• Внесок у розвиток лазерної спектроскопії (англ.)

Генеалогія та некрополістика	Математичний генеалогічний проєкт · Find a Grave · Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree
Наука	Mathematical Reviews · NobelPrize.org · Scopus · zbMATH Open Database · Національна академія наук США
Тематичні сайти	SNAC
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання	Munzinger IBA · NNDB · SNAC · NobelPrize.org
Нормативний контроль	BNF: 12359238d · CiNii: DA02889613 · FAST: 123511 · Freebase: /m/023d4s · GND: 119560445 · GTAA: 1184807 · ICCU: MILV216034 · ISNI: 0000000109208869 · J9U: 987007306584505171 · LCCN: n83828727 · LIBRIS: zw9dnh1h326qqff · NKC: ola2002153371 · NLA: 793828 · NTA: 073752762 · NUKAT: n97035371 · SELIBR: 405495 · SHARE: 44969 · SUDOC: 071562702 · VIAF: 84966983