Небилів
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Небилів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Громада | Перегінська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26060210070088884 |
| Облікова картка | Небилів |
| Основні дані | |
| Засноване | 1555 (469 років) |
| Населення | 5107 |
| Площа | 3,5186 км² |
| Густота населення | 966,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77670 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°49′02″ пн. ш. 24°13′14″ сх. д. / 48.81722° пн. ш. 24.22056° сх. д.Координати: 48°49′02″ пн. ш. 24°13′14″ сх. д. / 48.81722° пн. ш. 24.22056° сх. д. |
| Водойми | річки: Лімниця, Турава |
| Відстань до районного центру |
17 км |
| Найближча залізнична станція | Рожнятів |
| Відстань до залізничної станції |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, c. Небилів, 77670 |
| Карта | |
  Небилів | |
 Небилів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Неби́лів — село Калуського району Івано-Франківської області, центр сільської ради.
Розташоване за 38 км від районного центру, м Калуша, і за 25 км від залізничної станції Рожнятів (с. Креховичі).
Селом проходить дорога, яке веде до гірського села Осмолоди. Сільраді підпорядковані населені пункти Ловаги та Слобода-Небилівська. У селі є середня школа[1], клуб, бібліотека, тубдиспансер.
Селом протікають річки Лімниця і Турава.
Село було засноване в 1555 р. На це вказує люстрація 1565 року: «Село над потоком Лімниця заселено 10 років тому за правом волоським, у ньому селяни поселились, з яких ще жодної данини не стягнуто, бо мають ще 3 роки свободи з тієї причини, що у великих лісах осіли, а є їх тимчасом 8, їх імена: Абрам, Петро, Пець, Федько, ці стягують мито на дорогах і лісових пасовищах, Ілько, Дмитро, Матвій, Сень»[2]. Небилів належав до Калуського староства Галицької землі. Власне, ініціатором заснування села виступив тодішній староста Миколай Сенявський[3].
У люстрації 1569 село згадується під двома назвами — «Łomnicza albo Niebiłow wiesz»[4].
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[5].
У 1880 році село належало до Калуського повіту, у селі було 1602 мешканці та 20 мешканців на території фільварку (11 римо-католиків, решта — греко-католики)[6].
1891 — мешканці Небилова Іван Пилипів та Василь Єлиняк виїхали до Канади, поклавши початок українській діаспорі в цій країні[7][8]. З нагоди 75-річчя поселення перших українців у Канаді (1966) село відвідали син Івана Пилипіва В. І. Пилипів та український прорадянський діяч із Канади Петро Кравчук. У селі встановлений пам'ятник знак на честь перших емігрантів до Канади.
На початку XX ст. у Небилові виявили нафтовмісні пласти, їхню розробку провадили з 1936 року.
У 1939 році в селі проживало 2560 мешканців (2500 українців, 30 поляків і 30 євреїв)[9].
На території села були розміщені дві бригади колгоспу «Більшовик», за якими були закріплені 1 300 га сільськогосподарських угідь, зокрема 750 га орної землі, 550 га пасовиськ. На початку 1970-х рр. населення села становило 2809 осіб. За радянських часів вищу та середню освіту здобуло 105 вихідців з Небилова; тут було споруджено понад 460 житлових будинків.
Церква святого Архистратига Михаїла вперше згадується 1685 року у реєстрі про сплату 10 злотих катедратика (столового податку)[11]. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. церква святого Архистратига Михаїла описується як дерев'яна, добра, парох — Петро Гнатківський, висвячений у 1716 році Митрополитом Атанасієм Шептицьким, 60 парафіян-господарів.
Австрійська армія реквізувала в серпні 1916 р. у небилівській церкві 6 дзвонів діаметром 110, 100, 90, 50, 40, 30 см, виготовлених у 1891—1914 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала[12].
- Єлиняк (Ілиняк) Василь — один з перших поселенців у Канаді
- Пилипів Іван — один з перших поселенців у Канаді
- Рожко Михайло Федорович — український краєзнавець, історик, археолог.
- Лімниченко Василь (1899—1949) — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач. Справжнє прізвище — Мельник. Народився на хуторі поблизу Небилова.
- ↑ На Прикарпатті діти роками вчаться в аварійній школі. ВІДЕО
- ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. І, стор. 97 — Львів, НТШ, 1895. — 311 с.
- ↑ Смерека Б. Акти закладення сіл на волоському праві у Калуському старостві Галицької землі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Ужгород, 2023. Вип. 1 (48). С. 115
- ↑ 4 Metryka Koronna Lustracje dz. XVIII, sygn. 45. agadd.home.net.pl. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176, 214, 241 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
- ↑ Географічний словник Королівства Польського, 1886, т. VII, стор. 43
- ↑ Потяг у Канаді спогади навіяв… // Україна молода, № 108, 24.06.2011
- ↑ Шкіль Олег. Василь Єлиняк — «То мене й до Канади вигнало…»
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- ↑ Церква Св. Арх. Михайла 1886 (1994?)
- ↑ Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
- ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
- Наука і суспільство, квітень 1991, с. 21
| |||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
