Наука в Угорщині активно розвивається з XIX століття^[1]. До початку XXI століття найбільшим науковим центром є Будапешт, там розташовані провідні наукові установи Угорщини: Угорська академія наук і Академія літератури і мистецтв імені Ф. Сечені. У 2004 році в країні було 18 державних університетів, 5 церковних університетів, 1 приватний університет. До числа найбільших університетів відносяться розташовані в Будапешті Університет імені Лоранда Етвеша, Медичний університет імені В. Ф. Земмельвейса, Університет технології і економіки, Університет економічних наук та публічного адміністрування, Університет театру і кіно, Університет графіки та дизайну, Університет прикладних наук імені Ф. Сечені, Обудський університет. Великі університети розташовані також у містах Печ, Дебрецен, Мішкольц, Сегед та інших. Серед найбільших бібліотек — розташовані в Будапешті Національна бібліотека ім. Ф. Сечені, бібліотеки Угорської академії наук, Угорського парламенту, а також бібліотеки університетів, музеїв тощо^[2]. 13 представників Угорщини стали лауреатами Нобелівської премії^[3].

Однією з перших серйозних природничих праць Угорщини стала «Угорська енциклопедія», складена в 1653 році педагогом і філософом Яношем Апацаї. У XVIII столітті природничі науки стали викладатися у вищих школах і колегіумах. Серед видатних професорів того часу були математик П. Мако, астроном М. Хеллі, статистик І. Хатвані, історик медицини В. Веспремі, механік і математик Я. А. Сегнер. Одним з перших вчених у галузі сільського господарства був С. Тешшедик, який у 1797 році заснував вищу сільськогосподарську школу в Кестхеї — «Георгікон».

У 1825 році була заснована Угорська академія наук. В 1-й половині XIX століття істотних успіхів домігся дослідник угорської флори П. Китайбель. П. Вашархеї написав ряд робіт з регулювання річок. Серед відомих математиків 1-ї половини XIX століття був Ф. Бояї і його син Я.Бояї, що став одним із відкривачів неевклідової геометрії. Медик І. Земмельвайс став одним з основоположників асептики.

У другій половині XIX століття активно розвивається угорська промисловість, що спричинило за собою розвиток пов'язаних галузей науки. У 1861 році фізик А. Єдлик сконструював електричний генератор. Його учень Л. Етвеш займався поверхневим натягом, довів рівність гравітаційної та інертної мас. Фізик і інженер І. Броді на початку XX століття займався дослідженнями в галузі квантової теорії твердого тіла і фізичного статистики, він довів до серійного виробництва криптонову лампу. П. Шеленьї займався важливими дослідженнями в області інтерференції світла.

Серед математиків кінця XIX — початку XX ст. великих успіхів досягли такі вчені: Д. Кеніг (алгебра і теорія множин), Л. Фейер (підсумовування рядів Фур'є), Ф. Ріс (теорія функціональних просторів і топології), А. Хаар (теорія ортогональних систем функцій), К. Йордан (теорія ймовірностей та математична статистика), М. Фекете, Д. Пойа та інші. М. Конкою-Тегу зробив значний внесок у розвиток угорської астрономії.

п о р  Угорщина в темах Державний лад Конституція (Право) • Парламент • Вибори • Президент • Прем'єр-міністр • Уряд • Міністр закордонних справ • Збройні сили • Сухопутні війська • Повітряні сили • Інформаційне бюро • Адміністративний поділ Державні символи Прапор • Герб • Гімн Економіка Угорський форинт (перехід на євро) • Банки • Національний банк • Будапештська фондова біржа • Гірнича промисловість • Виноробство • Оподаткування • Відновлювана енергетика Географія Столиця • Міста • Крайні точки • Геологія • Корисні копалини • Гідрологія • Регіони • Велика рівнина та Північ • Задунав'я • Великий Альфельд • Північний Великий Альфельд • Південний Великий Альфельд • Малий Альфельд • Центральна Угорщина • Західне Задунав'я • Південне Задунав'я • Центральне Задунав'я • Центральна Угорщина • Балатон • Кекеш Історія Давньоугорські племена • Завоювання Паннонії • Угорське королівство • Австро-Угорська імперія Населення Угорці • Угорці в Україні • Секеї (Секеї Буковини) • Чанґо • Болгари в Угорщині • Мадяраби • Іредентизм Культура Угорська мова • Чардаш • Угорська кухня (Боб-гуляш • Бограч • Гуляш • Лечо • Тархоня) • Архітектура • Релігія (Католицизм • Греко-католицизм) • Освіта • Література • Національна бібліотека • Сіґет • Спадщина ЮНЕСКО • Порцеляна Херенд • Туризм • Чікош Спорт Угорська футбольна федерація • Збірна з футболу • Суперкубок з футболу • Футболіст року в Угорщині • Угорська хокейна федерація • Збірна з хокею Інше Громадянство • Паспорт • Права ЛГБТ • Угорсько-український кордон • Інтернет • Телебачення • Угорщина на Олімпійських іграх Портал: Угорщина

п о р Наука в країнах Європи Австрія • Азербайджан² • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Вірменія² • Греція • Грузія² • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія¹ • Італія • Казахстан² • Кіпр² • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Північна Македонія • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Польща • Португалія • Росія² • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина² • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція ¹ Частково в Африці      ² Переважно в Азії Наука на інших континентах: Азія • Африка • Океанія • Південна Америка‎ • Північна Америка‎