Мішані ліси України — природна зона мішаних лісів, у рівнинній частині півночі України, Українське Полісся. Зона мішаних лісів становить близько 20 % території України. Південна межа проходить поблизу Рави-Руської, Львова, Золочева, Шепетівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова.

На крейдяних масивах зустрічається карст.

Характерний низовинний рельєф, гравійні, піщані й піщано-глинисті відклади. В антропогені, під час дніпровського зледеніння, сформувалися піщані рівнини, моренні пасма, еолові форми рельєфу.

Клімат помірно континентальний. Весна прохолодна, під час танення снігів бувають тривалі повені. Літо тепле, вологе. Дощова осінь. Зима сніжна, з відлигами. Середня температура січня змінюється із заходу на схід від −4,5 до −8 °C, липня — від +17 до +19 °C. У середньому за рік випадає 600–700 мм опадів (близько 70 % у теплий період); показник випаровування становить 400-450 мм; коефіцієнт зволоження більше одиниці. Річний радіаційний баланс становить приблизно 1700-1850 МДж/м². Кількість сонячних годин змінюється із заходу на схід від 1500 до 1800 годин на рік. Стійкий сніговий покрив утримується 90-100 днів. Переважають західні вітри зі середньою швидкістю 3-5 м/с.

Розгалужена річкова мережа, багато боліт, невеличких озер, найбільше — Світязь. Створена велика штучна водойма — Київське водосховище.

Ґрунти дерново-підзолисті та болотні.

Родючість ґрунтів, бали: 22-43

Переважають соснові, дубово-соснові та дубово-грабові ліси. Є значні ділянки дубово-липових, вільхово-березових і ясенево-вільхових лісів. У лісах чітко виділяється ярусність. Верхній ярус утворюють дерева, середній, підлісок, — кущі, нижній — трав'янисті рослини, гриби. У північній частині переважає сосна звичайна і дуб звичайний. Південніше частішають в лісах граб, береза, липа, осика, клен, вільха. Серед підліску зустрічається ожина, шипшина, барбарис, ліщина, малина. На заболочених місцях поширені брусниця і чорниця. Навесні в лісі першими зацвітають підсніжники, проліски, ряст, анемони. Пізніше — конвалія, фіалки, купина, сон-трава. Влітку під деревами вегетують лише вологолюбні, тіньовитривалі рослини — папороті, мохи, копитняк. Інші трав'янисті рослини ростуть на галявинах і узліссях. Серед них: звіробій, деревій, валеріана, ромашка, іван-чай. У мішаних лісах багато грибів. Восени дерева скидають листя, більшість трав'янистих рослин відмирає. Опале листя і відмерлі рослини утворюють лісову підстилку, яка затримує вологу в ґрунті.

У зоні мішаних лісів водяться травоїдні звірі: зубри, лосі, олені, сарни (козулі), зайці, різноманітні мишовидні. Хижі — вовки, лисиці, рисі, тхори, куниці. Всеїдні: свині, борсуки, вивірки, їжаки. Біля лісових водойм селяться бобри, видри, ондатри.

Більшість птахів прилітає навесні: солов'ї, зозулі, шпаки, мухоловки, вивільги, лелеки, журавлі, кулики, лебеді. Постійними мешканцями зони мішаних лісів є орябки, глухарі, тетеруки, сови, дятли.

З рептилій живуть гадюки, вужі та ящірки. У водоймах багато жаб, тритонів. Річки й озера багаті на рибу (понад 30 видів): щука, карась, лящ, чехоня, річковий вугор та ін. У лісовій підстилці, під корою дерев, на рослинах живе багато комах.

Комашиний світ репрезентують жалкі кровосисні й паразитичні (ґедзі, комарі), шкідники лісу: шовкопряди сосновий і непарний, короїди, вусачі.

Великі зміни спричинили водомеліоративні роботи (осушення перезволожених земель), що були особливо масштабними в 1960—1970-ті. Аварія на Чорнобильській АЕС та інші наслідки діяльності людини негативно вплинули на стан довкілля й умови життя населення.

Для захисту екосистем мішаних лісів створено Поліський, Рівненський, Черемський заповідники, Шацький та Деснянсько-Старогутський національні природні парки, заказники — «Нечимне», Дорогинський, Дніпровсько-Деснянський та інші природоохоронні території.

• С. Г. Коберник, Р. Р. Коваленко. Географія 8 клас. — Літера, 2016. — С. 175 — 181. — ISBN 978-966-178-674-4. Архівовано з джерела 18 лютого 2022
• О. Я. Скуратович, Р. Р. Коваленко, Л. І. Круглик. Загальна географія: Підручник для 6 класу. — 3. — Зодіак-ЕКО, 2000.
• В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова, А. І. Довгань. Географія для 8 класу. — Генеза, 2016. — ISBN 978-966-11-1198-0. Архівовано з джерела 18 лютого 2022

Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.