Миколай Поплавський
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Миколай Поплавський | ||
| ||
---|---|---|
21 липня 1710 — 7 вересня 1711[1] | ||
| ||
15 січня 1685 — 21 липня 1710[1] | ||
Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
Народження: | 4 грудня 1636 Поплави, Литва | |
Смерть: | 7 вересня 1711 (74 роки) Львів, Польське Королівство, Республіка Обох Націй | |
Династія: | Поплавські гербу Древиця | |
Єп. хіротонія: | 25 лютого 1685[1] | |
Микола́й Попла́вський (пол. Mikołaj Popławski; 4 грудня 1636, Поплави — 7 вересня 1711, Львів) — римо-католицький священник. Архієпископ Львівський (1710—1711), єпископ Лівонський і Пілтенський (1685—1710). Представник роду Поплавських гербу Древиця[2]. Народився в Поплавах, Велике князівство Литовське. З 1670 року — канонік у Познані, потім варшавський канонік та декан у Плоцьку. Проповідник, виголосив промови і проповіді під час посту. 1685 року рукопокладений Констянтином Зелінським на єпископа Лівонії[1]. Проживав у Дінабургу. Брав активну участь у засіданнях Сенату. Працюючи де-факто слідчим, був одним із суддів Казімежа Лещинського. У липні 1710 року призначений архієпископом Львівським, помер, перш ніж отримати підтвердження призначення Папи.
Миколай Поплавський народився 4 грудня 1636 року, в Поплавах, Підляське воєводство, Велике князівство Литовське. Він належав до роду Поплавських гербу Древиця[2].
Навчався у Краківській академії, після чого перебував у магнатських дворах[2].
1670 року став познанським каноніком; згодом — варшавським каноніком і плоцьким деканом[2]. Часто виступав із промовами на урочистих відкриттях сейму і під час сесій з нагоди якихось свят[2]. Заохочував парламентарів до співпраці, критикував зрив засідань[2]. Заохочував до вступу Речі Посполитої до Великої турецької війни.
Отримав від короля Яна III єпископство Лівонське і Пільтенське[2]. Висвячений у єпископи 1685 року у Варшаві[2].
Під час безкоролів'я підтримував кандидатуру Франциска-Людовіка Конті, але згодом підписався за обрання сасконського курфюрства Фрідріха-Августа (Августа ІІ)[2].
1710 року отримав Львівське архієпископство, але помер до затвердження Святого Престолу[2], 7 вересня 1711 року у Львові (Руське воєводство, Польське Королівство).
- Stół duchowny rozlicznemi nauk zbawiennych, historyi i przykładów…potrawkami zastawiony. Krakow, 1710.
- Hierarchia Catholica, Volume 5, Page 243, and Page 408
- Les Ordinations Épiscopales, Year 1,685, Number 38
- Przyboś, A. Mikołaj Popławski // Polski Słownik Biograficzny, t. XXVII, 1982—1983, s. 614—616. [1] [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Estreicher, XIII 398, XV 29, XX 217, XXI 543, XXV 82;
- Jocher A., Obraz bibliograficzno-historyczny literatury i nauki w Polsce, Wil. 1842 II 416, III 12;
- Enc. Org., XXI 334–5;
- Rzepnicki F., Vitae praesulum Poloniae, P. 1761 I 233–4;
- Słown. Geogr., VIII cz. 2 s. 844 (Posiń);
- Niesiecki, I 30, 84, VII 357;
- Uruski, XIV 251–2;
- Batowski A., Katalog Biblioteki Odnowskiej, Lw. 1852 s. 179;
- Feldman J., Polska w dobie wojny północnej 1704—1709, Kr. 1925;
- Fijałek J., Kościół rzymsko-katolicki w Inflantach pod władztwem polskim (1582—1772/95), «Kwart. Teolog. Wil.» R. 1–2: 1923–4 s. 177–98;
- Historia Kościoła w Polsce, Pod. red. B. Kumora i Z. Obertyńskiego, P. 1979 II cz. 2;
- Hylzen J. A., Inflanty, Wil. 1750–1 381, 385, II 37;
- Jarochowski K., Dzieje panowania Augusta II, P. 1856 s. 19, 34, 76, 150, 167;
- Korzon T., Dola i niedola J. Sobieskiego, Kr. 1898 III 133, 424, 480;
- Kościół w Polsce, II;
- Manteuffel G., Inflanty polskie, P. 1897 s. 111–12, 129–30, 140/1, 144, 154, 156;
- Przyboś A., Konfederacja gołąbska, Tarnopol 1936;
- Senning J., Die Poplawskische Kommision in Pilten 1685—1686. Ein Beitrag zur Geschichte d. Herzogtums Kurlands, Jena 1931;
- Seraphim E., Geschichte Liv- Est- u. Kurlands, Reval 1896 II;
- Controversiae nobilitatis Piltensis… inter Nic. Popławski… ratione vindicationis… episcopatus Curoniensis (1685); Damirski C., Thaumaturgus Russiae Beatus Servus Dei Ioannes de Duckla, Lw. 1672;
- Diariusz kołowania i konfederacji pod Gołębiem i Lublinem w 1672 wraz z aktem konfederacji, Oprac. A. Przyboś i K. Przyboś, Wr. 1972;
- Orationes procerum et ad proceres Europae, Ed. J. Christians Lünig, Lipsiae 1713 III 141–58;
- Pisma do wieku Sobieskiego;
- Receptiones seu instalationes ad episcopatum, prelaturas… Ecclesiae… Posnaniensis, Wyd. R. Weiman, «Roczn. Pozn. Tow. Przyj. Nauk» T. 35: 1909;
- Sarnecki K., Pamiętniki z czasów Jana Sobieskiego, Wr. 1958;
- Vol. leg., V 697–8, 719–20, 840, 845, 846, 983;
- Kazania P-ego w: AGAD: Arch. Potockich, 33;
- B. Czart.: rkp. nr 171 s. 1–92, nr 179 s. 227—228, nr 368 k. 164—165, nr 423 s. 1;
- B. Jag.: rkp. 3567;
- B. PAN w Kr.: rkp. 1070 k. 588, 690
- Миколай Поплавський // Catholic-Hierarchy.org. ed. David M. Cheney. 1996-2013. Revised: 16 March 2013.
Архієпископи | Томаш зі Львова (1358–?) • Кристин (1365—1371) • Конрад (XIV ст.) • Георг (1390–?) • Герман Виткінд (1401–?) • Ян Жешовський (1414—1436) • Ян Одровонж (1437—1450) • Григорій Сяноцький (1451—1477) • Ян Длугош (1480) • Ян Стшелецький (1481—1493) • Анджей Боришевський (1493—1503) • Бернард Вільчек (1505—1540) • Пйотр Стажеховський (1540—1554) • Фелікс Ліґенза (1555—1560) • Павел Тарло (1561—1565) • Станіслав Сломовський (1565—1575) • Ян Сененський (1576—1582) • Ян Димітр Соліковський (1583—1603) • Ян Замойський (1604—1614) • Ян Порохницький (1614—1633) • Станіслав Гроховський (1633—1645) • Миколай Кросновський (1645—1653) • Ян Тарновський (1654—1669) • Альберт Корицінський (1670—1677) • Константій Ліпський (1681—1698) • Константій Зелінський (1700—1709) • Миколай Поплавський (1710—1711) • Ян Скарбек (1713—1733) • Миколай Вижицький (1737—1757) • Миколай Дембовський (1757) • Владислав Лубенський (1758—1759) • Вацлав Сераковський (1760—1780) • Фердинанд Кіцький (1780—1797) • Каєтан Кіцький (1797—1812) • Анджей Анквич (1815—1833) • Франц Лушін (1834—1835) • Франтішек Піштек (1835—1846) • Вацлав Вацлавічек (1847—1848) • Лукаш Баранецький (1849—1858) • Францішек Вежхлейський (1860—1884) • Северин Моравський (1885—1900) • Юзеф Більчевський (1900—1923) • Болеслав Твардовський (1923—1944) • Евгеніуш Базяк (1944—1962) • Ян Новіцький (1968—1973 апост. адм.) • Мар'ян Рехович (1973—1983 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1984—1991 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1991—2008) • Мечислав Мокшицький (від 2008) |
---|---|
Єпископи-коад'ютори | Анджей Боришевський (1488—1493) • Фердинанд Кіцький (1778—1780) • Евгеніуш Базяк (1944) • Мечислав Мокшицький (2007—2008) |
Єпископи-помічники | Томаш Піравський (1617—1625) • Лукаш Калинський (1626—1633) • Захарія Новошицький (1634—1640) • Анджей Сжеджинський (1641—1656) • Стефан Харбіцький (1657—1662) • Єжи Ґєджинський (1663—1690) • Ян Скарбек (1696—1713) • Стефан Рупневський (1713—1716) • Ян Фелікс Шанявський (1717—1725) • Єронім Єловіцький (1725—1732) • Самуель Ґловінський (1733—1776) • Криспін Цєшковський (1772—1792) • Фердинанд Кіцький (1777—1778) • Каєтан Кіцький (1783—1797) • Северин Моравський (1881—1885) • Ян Пузина (1886—1895) • Йозеф Вебер (1895—1906) • Владислав Бандурський (1906—1918) • Болеслав Твардовський (1918—1923) • Францішек Лісовський (1928—1933) • Евгеніуш Базяк (1933—1944) • Маркіян Трофим'як (1991—1998) • Рафал Керницький (1991—1995) • Станіслав Падевський (1998—2002) • Мар'ян Бучек (2002—2007) • Леон Малий (від 2002) • Едвард Кава (від 2017) |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.