Юдаїзм
Релігія Бог (імена • єдинобожжя) принципи міцва (10 • 613) галаха кашрут пророк месія ґіюр молитва ковчег менора тфілін мезуза філософія етика Кабала мінхаг синагога рабин атеїзм
Тексти Танах (Тора Невіїм Ктувім) Талмуд (Мішна Гемара) Рабіністична література (Мідраш Тосефта) Таргум Мішне Тора Арбаа Турім Шулхан арух Зоар
Етнолінгвістичні групи ашкеназі (литваки) сефарди італкі романіоти мізрахі кочин Бней-Ісраель фалаша дотичні групи  Бней-Анусім лемба караїми кримчаки самаритяни криптоюдеї аравійські євреї суботники
Громади Ізраїль Старий Ішув Ішув 12 племен діаспора Євреї Палестини Європа Австрія Албанія Бельгія Білорусь Болгарія Велика Британія Греція Данія Естонія Іспанія Італія Латвія Литва Молдова Нідерланди Німеччина Польща Португалія Росія Румунія Словаччина Угорщина Україна Франція Чехія Швеція Азія Азербайджан В'єтнам Вірменія Грузія Ємен Індія Індонезія Ірак Іран Китай Кіпр Ліван Сирія Туреччина Узбекистан Філіппіни Японія Африка Алжир Ефіопія Єгипет Зімбабве Лівія Марокко ПАР Туніс Намібія Північна Америка Гаїті Домініканська Республіка Канада Куба Мексика Пуерто-Рико Сальвадор США Ямайка Південна Америка Аргентина Болівія Бразилія Венесуела Гаяна Еквадор Колумбія Парагвай Перу Суринам Уругвай Чилі Австралія і Океанія Австралія Гуам Нова Зеландія Палау Фіджі
Конфесії Талмудичний юдаїзм ашкеназі (литваки) сефарди ортодокси ультра-ортодокси реформісти консерватори караїми гайманоти секуляристи реконструкціоністи хасиди оновленці гуманісти відносини з християнством індуїзмом ісламом
Культура міньян кидушин ніда брит-мила бар(бат)-міцва викуп первістка міква цдака єшива шлюб похорон музика кухня (хошет) гілоні шиддух зівід-хабад зірка Давида
Календар свята шабат Рош Гашана Йом-Кіпур Суккот Сімхат Тора Песах Шавуот Ханука Ту-бішват Пурим Лаг ба-Омер Девяте ава Йом га-Шоа
Мови Іврит (біблійний іврит) їдиш єврейсько-грецька єврейсько-іранська джуурі ладино бухорі кнааніт єврейсько-арамейська єврейсько-арабська
Історія Палестина хронологія лідери давня історія Юдейське царство Єрусалимський Храм Вавилонський полон Ассирійський полон Перська Юдея Хасмонеї Синедріон схизма фарисеї елліністичний юдаїзм Юдейські війни Візантійська імперія Середньовіччя Золота доба сабатианство хаскала емансипація антисемітизм антиюдаїзм переслідування Голокост Ізраїль Алія Баал-тешува арабо-ізраїльський конфлікт
Святі місця Земля Ізраїльська Єрусалим (в юдаїзмі історія Оливна гора Сіон Храмова гора Стіна плачу) Синай Печера Махпела Могила Рахелі Могила Йосипа Хеврон Цфат Тверія
Політика Політика Ізраїлю Агуда Бунд фемінізм ліві / праві сіонізм (загальний зелений соціалістичний нео релігійний ревізіонізм)
Категорія • портал • проєкт
п о р

Мезуза (івр. מְזוּזָה‎‎ — «одвірок»; мн.:івр. מְזוּזוֹת‎ мезузот) — в єврейській культурі сувій пергаменту з фрагментом тексту молитви «Шма Ісраель» («Слухай Ізраїлю»), що вкладений у спеціальний футляр та закріплений з зовнішнього боку дверей біля чи на одвірку. ^[1]

Мезуза є частиною Галаха — сукупності юдейських законів. Навіть євреї, які не є набожними, зазвичай прикріпляють її на стінах власних осель.

Сама мезуза це молитва івр. שְׁמַע יִשְׂרָאֵל‎ («Шма Ісраель»), яка містить два уривки з Тори (П'ятикнижжя Мойсея) — заповіт, де Бог звертається до Ізраїлю та закликає шанувати, не забувати його, як свого Господа, натомість обіцяє благословіння народу.

Звичай створювати мезузи окрім власне Тори базується на багатьох інших книгах Талмуду, зокрема:

• Мішна:  Меначот 3:7
• Вавилонський талмуд: Шаббат 32а, Йома 11а, Меначот 33а

Цитата двох уривків з Повторення Закону (П'ята книга Мойсея), з яких складається мезуза:
Повт.Закону: розділ 6: вірші 4-9:

4 Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш — Господь один! 5 І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю! 6 І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. 7 І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сиді́тимеш удома, і як ходи́тимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш. 8 І прив'яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов'я́зкою між очима твоїми. 9 І напишеш їх на бічни́х одвірках дому свого та на брамах своїх.

Повт.Закону: розділ 11: вірші 13-21:

13 І станеться, якщо справді ви будете слухати Моїх заповідей, що Я вам сьогодні наказую, — любити Господа, Бога вашого, і служити Йому всім вашим серцем і всією вашою душею, 14 то Я дам вам дощ вашого кра́ю своєча́сно, дощ ра́нній і дощ пі́зній, і збереш ти своє збіжжя, і свій сік виноградний, і оливу свою. 15 І дам Я траву на твоїм полі для твоєї худоби, і будеш ти їсти й наси́тишся. 16 Стережіться, щоб не було зве́дене ваше серце, і щоб ви не відступили, і не служили іншим бога́м, і не вклонялися їм. 17 А то запалиться гнів Господній на вас, і замкне́ небо, і не буде дощу́, а земля не дасть свого урожаю, і ви скоро погинете з тієї доброї землі, що Господь дає вам. 18 І покладете ви ці слова́ Мої на свої серця́ та на свої ду́ші, і прив'яжете їх на зна́ка на руці своїй, і вони будуть пов'я́зкою між вашими очима. 19 І будете навчати про них синів своїх, говорячи про них, коли ти сидітимеш у домі своїм, і коли ходитимеш дорогою, і коли лежатимеш, і коли вставатимеш. 20 І ти понаписуєш їх на бічни́х одві́рках дому свого і на брамах своїх, 21 щоб дні ваші та дні синів ваших на землі, яку́ Господь присягнув був батькам вашим дати їм, були такі довгі, як дні неба над землею.

713 букв, 170 слів молитви «Слухай Ізраїлю» написані обов'язково від руки каліграфічним почерком у 22 рядках, на кошерному пергаменті. Пергамент згортається сувоєм. Сувій вкладається в захисний видовжений футляр. Футляр зазвичай прикрашається літерою «ש» («шин») або слово «שד» («Шадай» — «Всемогутній»). ^[1][2]

З благословінням футляр кріпиться на зовнішній стіні будинку. Для цього робиться або спеціальна виїмка в стіні, або кріплення приблизно на висоті двох третин висоти дверей, праворуч від них. Найчастіше розташовується під нахилом, верхнім кутом в бік дверей. ^[1][2]

Виробництво мезузи впродовж століть стало справжнім мистецтвом. Часто футляри виготовлено з вишуканим декоруванням з найрізноманітніших матеріалів: срібло та інші дорогоцінні метали, дерево, камінь, олово, полімерна глина.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mezuzah

1. ↑ ^{а б в} Мезуза. Каталогізація єврейської культурної спадщини України. Науковий центр юудаїки ім. Петрякової. Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 31 січня 2016.
2. ↑ ^{а б} Загадкові отвори в старих кам’яницях, або що таке мезузи. Фото-Львів. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 4 лютого 2016.

• Мезуза // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 948. — 1000 екз.