Міцва
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міцва (мн. ч. мицвот, ашкеназі. міцвос; від івр. מִצְוָה - «веління», «наказ») — припис, заповідь в юдаїзмі. У побуті міцва — до всякого доброго діла, похвальний вчинок.
У Торі згадується 613 міцвот: 248 предписаних (міцвот асі або хіювім — обов'язки) і 365 заборонених (міцвот ло Таас або ісурім — заборони).
Виконання міцвот покладено на всіх повнолітніх євреїв: хлопчиків з 13-и років і 1-го дня (після бар-Міцва), і дівчаток з 12 років (після бат-Міцва).
При виконанні більшості міцвот вимовляється спеціальне благословення (бенідікція, івр. браха )
Питання про сенс заповідей взагалі й значення окремих конкретних заповідей займало багатьох видатних єврейських мислителів, таких, як Маймонід, Шимшон Рафаель Гірш і багатьох інших[1].
- Мицвот // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Основні принципи Галах [Архівовано 28 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Концепція Міцва
- Список 613-ти заповідей Тори [Архівовано 9 листопада 2007 у Wayback Machine.]
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
