Василь Іванович Мартинов
Народився	16 квітня 1938(1938-04-16) Олександрія Благодаренського району Ставропольського краю
Помер	13 березня 2006(2006-03-13) (67 років) Львів
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	поет, письменник, журналіст
Членство	Національна спілка письменників України

|Примітки=

Васи́ль Іва́нович Марти́нов (16 квітня 1938, Олександрія Благодаренського району Ставропольського краю — 13 березня 2006, Львів) — український журналіст, письменник, поет, член НСПУ, Львів.

Уродженець Росії, родина перебралася на Золочівщину 1953 року.

Працював у редакції Золочівської районної газети «Народне слово» (з 1956 року, тоді — «Серп і молот»). Керував створеним при редакції літературним об'єднанням ім. Степана Тудора. Закінчив навчання в Львівському державному університеті імені І. Франка.

З композитором Б. Янівським написав 7 пісень до спектаклю «Одурений чоловік» Мольєра у постановці 1985 року, Дрогобицький український музично-драматичний театр.

Видані його гумористично-сатиричні, поетичні збірки (в тому числі для дітей), збірки приказок та прислів'їв:

• «Сонцелюби», 1977
• «Термінове відрядження», Львів, 1981
• «Заповіт графомана», «Бібліотека Перця», 1984
• «Проспект радості», 1985
• «Тепло материнського дому», 1988
• «Поглиблений склероз», Львів, 1990
• «Верблюд на пенсії», 1992
• «Як кіт вуса загубив», 1993
• «Молодша губка — солодша губка», 1993
• «Вірю. Надіюсь. Люблю.», 1998
• «Синьозорий квітень», 2000
• збірка поезій Василя Мартинова «Чебрецевий легіт» — 2001 — з «Піснею про Володимира Івасюка», Валерій Квасневський написав музику
• «Магія Думного потоку», Львів, 2003, з однойменною повістю і щоденниковими записами — есе про Ліну Костенко.

Лауреат премії ім. О. Гончара — за книги: «Магія Думного потоку», «Уроки Ліни Костенко», «Німа дзвіниця», «Нанашка» (Уроки Ірини Вільде).

Помер у Львові, похований на Янівському цвинтарі.

• [1]
• Прес-центр [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Сторінки пам'яті Івасюка [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Кримська світлиця [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Золочів райрада
• Премія ім. Олеся Гончара^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Три уроки