|box_width=

Маркіон
дав.-гр. Μαρκίων
Народження	85(0085) Синоп
Смерть	160(0160) Рим, Римська імперія
Підданство	Римська імперія
Знання мов	давньогрецька мова
Діяльність	богослов
Школа / Традиція	гностицизм
Історичний період	Римська імперія
Конфесія	засновник нової релігії Маркіонізму
Батько	Філолог
Маркіон у Вікісховищі

Маркіон (Синопський) (85 — † 160) — християнський єретик II ст, засновник маркіонізму. Єдиним джерелом релігійного вчення визнавав Святе Письмо, але заперечував увесь Старий Заповіт, а Новий визнавав лише частково.

Маркіон був одним з перших єретиків, суворо засуджених християнською церквою. Він створив церковну організацію, паралельну до Римської церкви, бувши єпископом новоутвореної єретичної громади. Мабуть, Маркіон був багатим сином єпископа в Синопі, у римській провінції причорноморського Понту.

Докетизм: Ісус не народився, а з'явився людям, аби позбавити їх від влади матерії. Тіло Спасителя не було речовинним, оскільки речовина є зло — але, разом із тим, воно не було й просто примарою (як вчили гностики): воно було дійсним тілом, хоча й невидимим, і таким, яке прийняло зовнішню примарну форму, тому не могло відчувати фізичних страждань. Спасіння вчинене Сином верховного Бога було не тільки для живих, але й для померлих, для чого Він сходив до пекла, де були позбавлені від мук язичники і старозавітні грішники; але старозавітні святі відмовилися послухатися Його і залишилися в колишньому стані, вважаючи, що Христос спокушає їх, як їх спокушав перше Деміург-Яхве.

Дуалізм: Бог Старого Завіту не має нічого спільного з істинним Богом — Отцем Небесним. Ніякого попереднього одкровення про явище в світ цього істинного Месії дано не було; справжнього Месію люди мали б розпізнати за вченням і ділами його. Цей син всеблагого верховного Бога з'явився в Капернаумі в 15-й рік царювання Тиберія і, з метою звернути до себе юдеїв, говорив, що він — той Месія, якого сповіщали пророки Деміурга. Деміург, не знаючи про те, хто цей Месія, і заздрячи його славі, порушив ворожнечу до нього між юдеями, а бог матерії, Диявол, спонукав і язичників з'єднатися з ними у ворожнечі до Сина Божого; таким чином, Спаситель світу був розіп'ятий. Згодом повинен і до них прийти Месія — Месія Деміурга, який збере синів Ізраїлю з усіх країн, створить всесвітню монархію юдеїв і дарує їм земне блаженство, а людей піддасть муках, окрім врятованих Сином всеблагого Бога: душі їх будуть звільнені від матерії, себто плоті й, перебуваючи в тілах духовних, мешкатимуть із Богом й у Бозі. Воскресіння тіл в їхньому земному вигляді Маркіон заперечував.

Аскетизм: Маркіон забороняв шлюб і вимагав обітниці безумовної цнотливості при хрещенні, зречення від усіх задоволень, стриманості в їжі до найменшої її проявів, причому суворо заборонялося м'ясо і вино; особливо наполягав на непохитності у вірі під час гонінь; називав своїх послідовників «співтоваришами в ненависті й скорботі». Маркіоніти не лише не уникали переслідувань за Христа, але нерідко самі ж провокували їх, чиїм статусом мучеників пишалася їхня громада. Хто відчував себе не в силах виконувати всі ці вимоги, той залишався в суспільстві маркіонітів лише на ступені «оприлюдненого», хоча, всупереч практиці церкви, і оголошені у них допускалися до всіх таїнств. У разі смерті «оприлюдненого» допускалася заміна його для хрещення іншою людиною.

За заявами самого Маркіона, він нічого не запозичив ні від грецької філософії, ні з Єгипту чи Персії, й не визнавав іншого джерела для релігійного вчення, крім Святого Письма (хоча Іполіт в «Філософуменах» вказує в його системі риси вчення Емпедокла).

• Adolf von Harnack: Marcion: das Evangelium vom fremden Gott; eine Monographie zur Geschichte der Grundlegung der katholischen Kirche. Nachdruck der 2. Auflage von 1924. Wiss. Buchges., Darmstadt 1996, ISBN 3-534-13286-6 (online)
• Adolf von Harnack: Marcion . Der moderne Gläubige des 2. Jahrhunderts, der erste Reformator, Die Dorpater Preissschrift (1870); Kritische Edition des handschriftlichen Exemplars mit einem Anhang herausgegeben von Friedemann Steck, Walter de Gruyter, Berlin.New York 2003 ISBN 3-11-017533-9; auch ISSN 0082-3589 Band149 der Texte und Untersuchungen zur Geschichte der altchristlichen Literatur — Archiv für die Ausgabe der griechischen Schriftsteller der ersten Jahrhunderte der Berlin-Brandenburgischen Akademie der Wissenschaften
• Hans Leisegang: Die Gnosis, Leipzig, 1924, 5. Aufl., Alfred Körner Verlag, Stuttgart, 1985, ISBN 3-520-03205-8, Kapitel VII, Markion, S. 271—280
• Gerhard May/Katharina Greschat (Hg.): Marcion und seine kirchengeschichtliche Wirkung/Marcion and His Impact on Church History. De Gruyter, Berlin/New York 2001, ISBN 3-11-017599-1, Ausschnitt bei google book [Архівовано 22 листопада 2011 у Wayback Machine.]
• Gerhard May: Markion. Gesammelte Aufsätze. Herausgegeben von Katharina Greschat und Martin Meiser. Von Zabern, Mainz 2005, ISBN 3-8053-3593-8
• Enrico Riparelli: Il volto del Cristo dualista. Da Marcione ai catari, Peter Lang, Bern — Berlin — Bruxelles — Frankfurt am Main — New York — Oxford — Wien 2008, 368 pp. ISBN 978-3-03911-490-0
• Sebastian Moll, The Arch-Heretic Marcion, Tübingen: Mohr Siebeck, 2010
• Karlheinz Deschner: Kriminalgeschichte des Christentums, 7. Auflage 2010, Band 1, p. 277, ISBN 978 3 499 19969 1