Липська, 18/5
50°26′34″ пн. ш. 30°31′58″ сх. д. / 50.44294500002777681° пн. ш. 30.53294500002778022° сх. д. / 50.44294500002777681; 30.53294500002778022Координати: 50°26′34″ пн. ш. 30°31′58″ сх. д. / 50.44294500002777681° пн. ш. 30.53294500002778022° сх. д. / 50.44294500002777681; 30.53294500002778022
Тип	будівля
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	еклектика (архітектура)
Архітектор	Шлейфер Георгій Павлович і Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович
Будівництво	1901 — 1904
Липська, 18/5 у Вікісховищі

Будинок № 18/5 — будівля колишнього міського початкового училища імені Миколи Бунге, розташована на розі вулиць Липської і Пилипа Орлика, що на Липках (Київ).

За визначенням дослідників, будинок — зразок еклектичної архітектури межи ХІХ—ХХ сторіч, цінний містобудівний акцент, оригінальний елемент історичної забудови Липок^[1].

Наказом Міністерства культури і туризму України № 662/0/16-07 від 16 червня 2007 року поставлений на облік пам'яток історії та архітектури місцевого значення (охоронний номер 421-Кв).

Поруч із садибою (№ 16) розташовувався майдан. На його частину, що утворювала наріжну ділянку, претендував цукровий магнат Лазар Бродський, але 1898 року йому дозволили взяти цю землю лише в тимчасове користування (оренду)^[2]. Згодом міська влада безкоштовно відвела її під П'яте міське двокласне початкове училище, яке заснували на кошти прихильників вченого-економіста, академіка, державного діяча Миколая-Карла-Пауля фон Бунге (1823—1895). Він походив із німецького роду, найвідомішими представниками якої були його батько Христіан-Готліб Бунге (1776—1857), київський ветеринарний лікар, і дядько Георг-Фрідріх Бунге (1722—1792), аптекар, засновник німецької євангелічно-лютеранської громади Києва. На Липках, між сучасними будинками № 9 і № 15, родина Бунге мала садибу.

Будівлю училища спорудили за проєктом архітектора німецького походження  Георгія Шлейфера. Будівництво велось під керівництвом також німця, архітектора Едуарда Брадтмана. Будівельні роботи здійснювала контора підрядчика Л. Гінзбурга^[1].

На цокольному напівповерсі розмістили квартири для службовців училища, рекреаційну залу й гардероб. Класи для навчання 50 хлопчиків розташовувались на першому поверсі, а класи для дівчаток — на другому^[1].

Від 1919 до 1987 року у цьому кварталі розміщувались каральні органи ЧК-ОДПУ-НКВС-КДБ. На території колишньої садиби Уварової (№ 16) був тюремний підвал (рос. «тюрпод»), де страчували «ворогів народу». У 1930-х роках між садибою й училищем звели триповерхий на цокольному поверсі будинок (№ 16-А). Окремі частини комплексу з'єднувалися між собою переходами^[3][4][5].

У 1990-х роках будівлю займав Штаб цивільної оборони України, згодом — Державна судова адміністрація України.

Цегляний будинок має два поверхи і цокольний напівповерх. Акцентований заокругленим наріжжям із вежею. Крила будівлі підкреслені розкріповками, які увінчуються трикутними щипцями.

Вікна напівциркульні, на другому поверсі розкріповок — спарені, на цокольному напівповерсі — прямокутні. Карнизи складні на декоративних кронштейнах^[1].

• Білокінь Сергій. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. 1917–1941 рр.: джерелознавче дослідження. — К. : Пенмен, 2017. — 768 с.
• Друг Ольга, Малаков Дмитро. Липська, 16 // Особняки Києва. — К. : «Кий», 2004. — С. 172—191.
• Михайло Кальницький. Будинок міського початкового училища // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: А—Л. — К. : "Українська енциклопедія" імені Миколи Бажана, 1999. — Т. 1, ч. 1. — С. 509.

п о р Наріжні будинки Києва
Наріжжя із вежею	Бульварно-Кудрявська, 30/13 • Кам'яниця з вежами (Володимирська, 40/2) • Будинок Порошенка (Грушевського, 9) • Житловий будинок РНК (Інститутська, 10/1) • Липська, 18/5 • Будинок працівників «Метробуду» (Князів Острозьких, 5/2) • Будинок із вежею (Рейтарська, 20/24) • Саксаганського, 147/5 • Січових Стрільців, 40/1 • Будинок Гольденберга (Богдана Хмельницького, 33/34) • Хрещатик, 13-17
Заокруглене наріжжя	Басейна, 1/2 • Будинок НКВС Богомольця, 7/14 • Будинок лікаря (Велика Житомирська, 17/2) • Володимирська, 18/2 • Сагайдачного, 24 • Маєток Олександра Терещенка (Толстого, 7/2)
Прямокутне наріжжя	Будівля політехнікуму зв'язку (Леонтовича, 11/18) • Сагайдачного, 8 • Сагайдачного, 10/5 • Будинок для працівників київської кіностудії (Саксаганського, 24/25) • Роліт (Богдана Хмельницького, 68) • Будинок працівників Наркомату внутрішньої торгівлі (Ярославів Вал, 19/31)
Зрізане наріжжя	Садиба Пфалера (Велика Васильківська, 10) • Володимирська, 23/27 • Волоська, 5/14 • Будинок Вертипороха (Межигірська, 33/19) • Садиба Шлейфера (Інститутська, 13/14) • Будинок УВО (Інститутська, 15/5) • Другий будинок РНК (Інститутська, 20/8) • Будинок із крилатими гуріями (Ольгинська, 2/1) • Садиба Хильчевського (Петлюри, 2/4) • Будинок з іфритами (Петлюри, 11/106) • Будинок із драконами (Рейтарська, 31/16) • Будинок на вулиці Саксаганського, 33-35/30 • Будинок на Саксаганського, 108/16 • Трьохсвятительська, 5/1 • Готель Гладинюка (Богдана Хмельницького, 8/16) • Будинок Кличка (Богдана Хмельницького, 30/10) • Будинок Верховського (Богдана Хмельницького, 40/25)
Із наріжною секцією	Будинок «Арсеналець» (Грушевського, 28/2) • Житловий будинок (Кудрявська, 2) • Будинок «Науковий робітник» (Лютеранська, 21/12) • Будинок працівників кабельного заводу (Нагірна, 8/32)
Наріжжя складної конфігурації	Будинок працівників «Київенерго» (Братська, 4) • Другий будинок лікаря (Заньковецька, 5/2) • Будинок міліції (Круглоуніверситетська, 2/1) • Будинок УВО (Мазепи, 3) • Будинок УВО (Рейтарська, 3/2)
Неоформлене наріжжя	Будинок працівників авіаційно-ремонтного заводу (Крутий узвіз, 6/2) • Будинок РНК (Інститутська, 22/7) • Будинок працівників заводу «Транссигнал» (Петлюри, 3/25) Сагайдачного, 20/2 • Сагайдачного, 22/1 • Сагайдачного, 23/4 • Головпоштамт (Хрещатик, 22) • Хрещатик, 30