Латвійський фестиваль пісні й танцю
Жанр	хорова музика, народна музика
Частота	5 років
Місце проведення	Рига
Країна	Латвія
Роки існування	1873—дотепер
Остання	2023
Латвійський фестиваль пісні й танцю у Вікісховищі

Латвійський фестиваль пісні й танцю (латис. Vispārējie latviešu Dziesmu un Deju svētki) є одним з найбільших аматорських хорових подій у світі і є важливою подією в латиській культурі та суспільному житті. Він також є шедевром усної та нематеріальної спадщини людства. Вселатвіське свято пісні й танцю проводиться з 1873 року, як правило, кожні п'ять років. Під час фестивалю відкривають виставки фотографій, мистецтва та народних промислів, оркестрові концерти та святковий парад. Події та змагання, що передували події відбуваються протягом всього періоду між фестивалями.

Близько 30000 виконавців загалом беруть участь в цьому заході. Як правило в репертуарі були народні пісні та класичні хорові пісні, які виконувались акапельно, проте, останнім часом, сучасні популярні пісні були теж включені в репертуар.

Традиція співочих свят виникла в першій половині XIX століття в багатьох європейських країнах, а пізніше також була організована балтійськими німцями. В Латвії перші кроки цієї традиції виникли під час пісенних днів в замку Діклі в 1864 році, що переросло пізніше у Свято пісні в Ризі протягом літа 1873 року, 1003 співаки та 30 оркестрантів взяли участь у першому фестивалі. Тільки один раз фестиваль проходив за межами Риги - в Єлгаві в 1895 році.

Під час радянського вторгнення та анексії Латвії в 1940 році, фестивалі тривали в Латвійській РСР. Під час окупації традиція була продовжена в вигнанні, спочатку в таборах переміщених осіб після Другої світової війни, в першу чергу в західних зонах в Німеччині, а потім в Канаді, Сполучених Штатах та Австралії. За кордоном Свято пісні та танцю зараз проводиться кожні чотири роки, чергуючись між Сполученими Штатами та Канадою.

1948 року у фестивалі вперше брали участь танцювальні колективи.

З 1955 року фестиваль проходить на сцені Межапаркс.

З 1960 року кожні 5 років також проводиться Фестиваль пісні і танцю шкільної молоді Латвії^[lv].

20-й фестиваль 1990 року відбувся незабаром після прийняття Декларації про відновлення незалежності Латвії.

Як один з Балтійських пісенних фестивалів, поряд з Естонським святом пісні та Литовським святом пісні^[en], 2003 року фестиваль був проголошений шедевром^[en] усної та нематеріальної культурної спадщини людства і доданий до списку ЮНЕСКО 2008 року.^[1]

24-й фестиваль було проведено в липні 2008 р. Основні заходи проходили на Великій Естраді в Межапарку і на стадіоні Даугава в Ризі.

25-й фестиваль було проведено 2013 р.

26-й фестиваль пройшов у 2018 р. на честь 100-річчя Латвійської держави. У ньому брали участь колективи української діаспори Латвії та колектив латвійської діаспори з України.^[2]

Наступний, 27-й фестиваль запланований на 2023 рік на честь 150-річчя Фестивалю пісні.^[3]

• Естонське свято пісні
• Балтійське свято пісні й танцю

• 23rd All Latvian Song Festival [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] retrieved on 7 March 2007
• 10th Latvian Youth Song and Dance Celebration in Riga retrieved on June 28, 2011
• XXV Nationwide Latvian Song and XV Dance Celebration Website [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] retrieved on July 6, 2013

• Свято пісні — Національна цифрова бібліотека Латвії

п о р  Латвія в темах
Державний лад	державні символи (герб • гімн • прапор) • конституція • президент • парламент (політичні партії) • уряд (прем'єр-міністр) • судова система (Верховний суд • Конституційний суд) • адміністративний поділ • зовнішня політика • збройні сили (Сухопутні війська • ВПС • ВМС)
Природа	кордони (крайні пункти) • геологія (корисні копалини • сейсмічність) • рельєф • клімат • внутрішні води (річки • озера) • флора (ліси) • фауна (ссавці • птахи • плазуни • земноводні • риби) • охорона природи • екорегіони • місцевий час
Історія	археологічні культури (кундська • нарвська • шнурова) • балти (селони • курші • земгали • латгали) • Бурштиновий шлях • Ерсикське князівство • Кукейноське князівство • Терра Маріана (Орден мечоносців • Лівонський орден • Ризьке архієпископство) • Лівонська війна (Лівонське королівство) • Лівонське герцогство • герцогство Курляндії та Семигалії (колонії) • шведська Лівонія • Інфлянтське воєводство • Велика Північна війна • російська Лівонія (Курляндія • Ліфляндія) • національне відродження • Яуна страва • Латиські стрільці • війна за незалежність • радянська окупація • нацистська окупація • холокост • Лісові брати • Латвійська РСР • Народний фронт • Співоча революція • відновлення незалежності
Населення	народи (латиші • росіяни • українська діаспора) • міста (столиця) • мови • освіта • охорона здоров'я • релігії • злочинність
Економіка	фінанси (центробанк • валюта) • промисловість (гірнича) • агровиробництво • енергетика • телекомунікації (інтернет • домен) • транспорт (автошляхи • автомобільні номери • аеропорти • залізниці • морські порти) • туризм • зовнішня торгівля
Культура	азартні ігри • архітектура • ЗМІ (газети • радіо • телебачення) • кінематограф • кухня • література • мистецтво • музеї • музика • наука • світова спадщина • свята • спорт (олімпіади • футбол) • театр • Латвія на Євробаченні • Фестиваль пісні і танцю
Інше	паспорт • пошта (поштові марки) • права людини
Категорія • Портал • Проєкт