For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Ластовський Вацлав Устинович.

Ластовський Вацлав Устинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ластовський Вацлав Устинович
біл. Вацлаў Юстынавіч Ластоўскі
ПсевдоVlast[1] і Wlast[1]
Народився8 листопада 1883(1883-11-08)
Kaliesnikid, Q114729493?, Дісненський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Помер23 січня 1938(1938-01-23) (54 роки)
Саратов, РРФСР, СРСР
Країна Білоруська Народна Республіка
 СРСР
Діяльністьпубліцист, літературознавець, перекладач, журналіст, письменник, політик, історик
Галузьфілологія, прозаїк, історик, філолог[d], перекладач і публіцист
Відомий завдякифілологія
Знання мовбілоруська
ЗакладІнститут білоруської культури і Lithuanian Ministry for Belarusian Affairsd
ЧленствоБілоруське наукове товариство, Національна академія наук Білорусі, Інститут білоруської культури і Vilna Belarusian Councild
ПартіяБілоруська соціалістична громада і Білоруська партія соціалістів-революціонерів
Конфесіякатолицтво
У шлюбі зМарія Ластаускєнеd
Автограф

Вацлав Юсти́нович Ласто́вский (біл. Вацлаў Устынавіч Ластоўскі; 1883 — 23 січня 1938) — білоруський письменник, громадський і політичний діяч, академік (1928), історик, філолог, директор Білоруського державного музею, глава уряду Білоруської Народної Республіки. Звинувачений у справі «Союзу визволення Білорусі», засуджений до заслання, розстріляний.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у колишньому маєтку Колесників (Глибоцький район).

Був активістом Білоруської соціалістичної громади, редакційним секретарем газети «Наша Ніва» (з 1909), входив до складу керівництва партії «Хрысціянская злучнасць», редактором-видавцем газети Гоман (1916-1918), був головою Кабінету Міністрів БНР.

Ластовський виступав проти радянської влади та польської окупації за незалежну й цілісну Білорусь. На початку 1920-их років він відвідав низку країн Західної Європи, де агітував за ідею незалежності Білорусі. З квітня 1927 року працював директором Білоруського державного музею, завідувачем кафедрою етнографії при Інституті білоруської культури, секретарем Білоруської академії наук. Досліджував стародавню білоруську історію, літературу й походження назви Білорусь. Автор історичних літературних творів, оповідань, спогадів і статей про відомих діячів білоруського національного відродження. Перекладав білоруською мовою твори класиків російської, англійської, польської та данської літератури.

21 липня 1930 разом з іншими видатними діячами науки й культури Білорусі заарештований Томським ГПУ[2]у справі так званого «Союзу визволення Білорусі».

6 грудня 1930 постановою РНК БРСР позбавлений звання академіка (відновлено в 1990). 10 квітня 1931 засуджений до заслання на 5 років за межі БРСР до Саратова, де працював завідувачем відділу рідкісної книги й рукописів бібліотеки Саратовського університету. На початку 1938 року повторно заарештований в Саратові й 23 січня розстріляний.

Реабілітований у 1958 та 1988.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Czech National Authority Database
  2. Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.9: Кулібін - Малаіта / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1999. — Т. 9. — 560 с. — 10 000 прим. — ISBN 985-11-0155-9 (т. 9).

Література

[ред. | ред. код]
  • Білорусь: Енциклопедичний довідник = Беларусь: Энцыклапедычны даведнік / Рэдкал.: Б.І. Сачанка і інш. — Мн. : БелЭн, 1995. — 800 с. — 5 000 прим. — ISBN 985-11-0026-9. ((біл.))

Посилання

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Ластовський Вацлав Устинович
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?