Лайош Вебер
Особисті дані
Народження	25 вересня 1904(1904-09-25)
	Австро-Угорщина
Смерть	2 серпня 1959(1959-08-02) (54 роки)
Громадянство	Угорщина
Позиція	півзахисник, захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1921–1925 «Тьореквеш» 44 (2) 1925–1926 «Болонья» 11[1] (0) 1926–1928 «Баштя» 29 (2) 1928–1933 «Хунгарія» 58 (4) 1933–1934 «СА Париж» ? (?) 1934–1935 «Реал Вальядолід» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1925–1928 Угорщина 6 (0)
Тренерська діяльність**
1940 «Сольнок» 1940–1941 «Тьореквеш» 1942 «Дебрецен» 1945–1946 «Сольнок» 1948–1949 «Дорогі»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Лайош Вебер (угор. Wéber Lajos, нар. 25 вересня 1904 — пом. 2 серпня 1959) — угорський футболіст, що грав на позиції півзахисника, і тренер. Відомий виступами, зокрема, за клуби «Болонья», «Хунгарія», а також національну збірну Угорщини.

Розпочинав кар'єру у столичній команді «Тьореквеш», у складі якої дебютував 21 травня 1922 року у грі проти БТК (1:2) за чотири місяці до свого 18-річчя. Будучи гравцем «Тьореквеша» в 1925 році викликався до складу національної збірної Угорщини. Дебютував у матчы проти збірної Швейцарії (5:0). А загалом у тому році зіграв три матчі за збірну.

Сезон 1925–26 провів у італійській «Болоньї», у складі якої став віце-чемпіоном. «Болонья» перемогла у групі «А» і поступилась у фіналі у трьох-матчевій дуелі переможцю групи «В» — «Ювентусу» (2:2, 0:0, 1:2). Вебер зіграв в усіх трьох фінальних поєдинках^[2].

Повернувшись на батьківщину в 1926 році, вступав у команді «Баштя». Того ж року зіграв ще два матчі за збірну. Посеред сезону 1927–1928 перебрався до складу одного з провідних клубів Угорщини — «Хунгарії». В 1929 році клуб під керівництвом тренера Бели Ревеса здобув чемпіонський титул, випередивши на одне очко «Ференцварош», що до цього три роки поспіль був першим. В переможному сезоні Вебер відіграв 11 матчів і забив 1 гол. А головними зірками тієї команди були знані в усій футбольній Європі Дьюла Манді, Ференц Хірзер, Дьордь Мольнар, Єньо Кальмар та інші. У жовтні 1928 року зіграв свій шостий і останній матч за збірну. У розіграші кубка Центральної Європи Угорщина поступилась Австрії (1:5).

Ще один трофей до свого доробку Вебер додав у 1932 році. «Хунгарія» перемогла у фіналі «Ференцварош». Перший матч завершився нічиєю 1:1, а перегравання принесло перемогу команді Вебера 4:3. В 1928 – 1931 роках зіграв 5 матчів Кубка Мітропи, престижного міжнародного турніру для найсильніших команд центральної Європи^[3].

Після «Хунгарії» продовжив виступи за кордоном у клубах «СА Париж» і «Реал Вальядолід». Пізніше працював тренером в угорських командах.

• Чемпіон Угорщини: 1928–29
• Срібний призер Чемпіонату Угорщини: 1927–28, 1930–31, 1932–33
• Бронзовий призер Чемпіонату Угорщини: 1929–30, 1931–32
• Володар Кубка Угорщини: 1932
• Срібний призер Чемпіонату Італії: 1925–26

 Статистика матчів і голів за збірну —  Угорщина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
25/03/1925	Будапешт	Угорщина	5 – 0	Швейцарія	товариський матч	-
05/05/1925	Відень	Австрія	3 – 1	Угорщина	товариський матч	-
21/05/1925	Будапешт	Угорщина	1 – 3	Бельгія	товариський матч	-
19/09/1926	Відень	Австрія	2 – 3	Угорщина	товариський матч	-
14/11/1926	Будапешт	Угорщина	3 – 1	Швеція	товариський матч	-	37'
07/10/1928	Відень	Австрія	5 – 1	Угорщина	Кубок Центральної Європи	-
Усього		Матчів	6		Голів	0

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ Інформація про гравця на клубному сайті
2. ↑ Статистика матчів на enciclopediadelcalcio.it. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2016.
3. ↑ Міжнародні матчі гравця і матчі у фіналах кубка країни. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 19 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]

• Профіль на сайті magyarfutball.hu [Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.] (угор.)
• Матчі за збірну [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика виступів в чемпіонаті Угорщини (угор.)
• Профіль на сайті mla.hu [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] (угор.)