Кугурлуй
Озеро біля М15
45°18′ пн. ш. 28°40′ сх. д. / 45.300° пн. ш. 28.667° сх. д. / 45.300; 28.667Координати: 45°18′ пн. ш. 28°40′ сх. д. / 45.300° пн. ш. 28.667° сх. д. / 45.300; 28.667
Розташування
Країна	Україна
Регіон	Одеська область
Розташування	Одеська область
Прибережні країни	Україна
Геологічні дані
Тип	заплавний
Група озер	Українські придунайські озера
Розміри
Площа поверхні	82  км²
Глибина середня	0,8—1  м
Глибина макс.	2—5  м
Довжина	20  км
Ширина	4,1 км
Вода
Басейн
↑ Водний басейн	басейн Дунаю
Витікають	Дунай
Країни басейну	Україна
Інше
Статус спадщини	Рамсарське угіддя
Кугурлуй (Україна)
Кугурлуй (Одеська область)
Кугурлуй у Вікісховищі

Кугурлу́й — озеро заплавного типу на південному заході України, на півдні Бессарабії. Включено до міжнародного списку водно-болотних угідь, що охороняються Рамсарською конвенцією^[1].

Розташоване в Ізмаїльському районі Одеської області. На півночі протокою сполучається з озером Ялпуг. На сході протоками Велика та Мала Репіда, а на півдні протокою Скунда сполучається з Дунаєм. Протока Скунда шлюзована. Також водообмін з Дунаєм відбувається по кількох невеликих протоках для пропуску риби.

Озеро приблизно круглої форми, діаметр близько 10 км, площа 82 км², середня глибина 0,8-1 м, максимальна — 2,5 м. Береги низовинні, звивисті, заболочені. Температура води влітку до +28° — +30°. Взимку озеро замерзає. Мінералізація води 0,8 — 1,5 г/л. Дно замулене.

Береги поросли очеретом та рогозом, в озері також розвивається гідрофільна рослинність. Багата іхтіофауна, у прибережних заростях — місця гніздування птахів, зокрема в плавнях біля південно-східного краю озера існує єдина в Україні колонія кучерявого пелікана (Pelecanus crispus) — найбільшого птаха Європи. На озері здійснюється промисловий вилов коропа, судака, ляща, щуки та інших видів риби, а також раків.

Водний баланс Кугурлую визначається в основному надходженням води за рахунок атмосферних опадів, випаровуванням з водної поверхні озера і самопливним водообміном з Дунаєм. У середньому 54.5 % у прибутковій частині водного балансу водойми становить донорська вода р. Дунай, а 45.5 % — всі інші джерела, серед яких 31.4 % — це надходження води з атмосферними опадами. У витратній частині водного балансу середній багаторічний об'єм скидів води в р. Дунай становить приблизно 27 %, а на інші джерела приходиться 73 %, у тому числі на транспірацію і випар з водної поверхні озер — 54.6 %.

Вода Кугурлую — джерело зрошування. Між південним узбережжям Кугурлую та Дунаєм шляхом обвалування створено польдер, який планувалося використовувати для вирощування зернових культур (пшениця, жито) з періодичним засіванням кукурудзою та люцерною в рамках сівообігу. В теперішній час переважно висіваються кормові культури (люцерна, конюшина).

У період 1939—1941 рр., після відходження Бессарабії до СРСР за пактом Молотова-Рібентропа, озеро Кугурлуй було основною базою Дунайської Військової флотилії.^{[джерело?]}

• Гопченко Е. Д., Кузниченко С. Д. О моделировании водно-солевого режима озер Кугурлуй-Ялпуг // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. — 2002. — Вип.46. — С.338-345.
• Кузниченко С. Д. Об эксплуатационном режиме озера Кугурлуй-Ялпуг // Метеорологія, кліматологія та гідрологія.- 2003. — Вип.47. — С.356-361.
• Кузниченко С. Д. Влияние стока реки Ялпуг на минерализацию системы озер Ялпуг-Кугурлуй // Матеріали міжнародної конференції «Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища-2002». Одеса, ОДЕКУ, 2002. — С.98-105.
• Кузниченко С. Д. Моделирование солевого баланса оз. Ялпуг-Кугурлуй по заданным показателям // Матеріали III наукової конференції молодих вчених. — Одеса, ОДЕКУ, 2003. — С.57-61.
• Е. Гопченко, С. Кузниченко. Оценка эффективности управления водным режимом оз. Ялпуг-Кугурлуй // Book of abstracts the third International Conference Ecological Chemistry. — Chisinau (Republic of Moldova), 2005. — Р.104.

• http://www.poezdnik.kiev.ua/ozera/kugurluy/ [Архівовано 31 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Анотація до роботи: Кузніченко С. Д. Водний і сольовий режими системи озер Кугурлуй-Ялпуг в умовах їхнього зарегулювання.(укр.)

п о р Водойми Одеської області Зовнішні води Чорне море • Одеська затока • Жебріянська бухта Річки постійні Барабой • Дальник • Дністер • Дунай • Когильник • Кодима • Курудорова • Південний Буг • Саврань • Турунчук • Хаджидер • Ягорлик • Ялпуг що пересихають Алкалія • Великий Куяльник • Журавка • Кагул • Когильник • Кучурган • Малий Куяльник • Малороша • Сарата • Свина • Середній Куяльник • Тилігул • Тростянець • Чага • Чилігідер • Чичиклія Гирла Анкудінове • Дністровсько-Цареградське • Кілійське • Очаківське (дельта Дунаю) • Очаківське (Дністровський лиман) • Прорва Озера Біле • Горіле • Кагул • Картал • Катлабуг • Китай • Кругле • Кугурлуй • Писарське • Погоріле • Путрине • Свина • Саф'яни (Ізмаїльський район) • Саф'яни (Біляївка) • Тудорове • Чорне • Ялпуг Лимани лагунного типу Будацький (Шаболатський) • Тузлівські лимани (Алібей • Будури • Бурнас • Джантшей • Карачаус • Курудіол • Магала • Малий Сасик • Мартаза • Солоне озеро • Хаджидер • Шагани • Сасик (Кундук) естуарного типу Тилігульський • Григорівський (Малий Аджалицький) • Дофінівський (Великий Аджалицький) • Куяльницький • Хаджибейський • Сухий • Дністровський Водосховища Барабойське • Кучурганське

Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.