Кочина Пелагея Яківна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кочина Пелагея Яківна | |
---|---|
рос. Пелагея Яковлевна Полубаринова-Кочина | |
Ім'я при народженні | рос. Пелагея Яковлевна Полубаринова |
Народилася | 1 (13) травня 1899[1] Астрахань, Російська імперія[2] |
Померла | 3 липня 1999[3] (100 років) Москва, Росія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР Російська імперія Росія |
Діяльність | математик, історикиня математики, фізик |
Alma mater | Pokrowski Gymnasiumd (1916)[3] Бестужевські курси фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd (1921)[3] |
Галузь | механіка[1], гідроаеромеханіка[4][5], історія математики[4][5] і гідродинаміка |
Заклад | Institute for Problems in Mechanics of the Russian Academy of Sciencesd[3] Головна геофізична обсерваторія імені Воєйковаd[3] Петербурзький державний університет шляхів сполучення[3][6] Російський державний технологічний університет імені К. Е. Ціолковськогоd[3] Lavrentyev Institute of Hydrodynamics of the Russian Academy of Sciencesd[3] Institute for Problems in Mechanics of the Russian Academy of Sciencesd[3][6] |
Вчене звання | Список академіків АН СРСР, професор[d] і академік АН СРСР[d] |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР |
У шлюбі з | Nikolai Kochind[3] |
Родичі | Grigory Barenblattd |
Нагороди |
Пелагея Яківна Кочина (Полубарінова-Кочина) — (народилася 13 травня 1899, село Верхній Хутір, Царьовій повіт, Астраханська губернія — померла 3 липня 1999 — Москва) — радянський вчений у галузі математики, гідродинаміки, динамічної метеорології, механіки,академік Академії наук СРСР, Герой Соціалістичної Праці.
Кочина Пелагея Яківна закінчила Бестужевські курси у Петрограді. У 1921 році закінчила Петроградський університет. У 1933 році отримала учене звання професора. У 1940 році отримала науковий ступінь доктора фізико — математичних наук[7].
У 1925 році Пелагея Яківна вийшла заміж за Кочина Миколая Євграфовича (1901—1944) — радянський механік, геофізик, математик, академік АН СРСР (1939)[8]. У них народились дві доньки.
З 1946 року член-кореспондент АН СРСР.
З 1958 року дійсний член АН СРСР.
З 1919 року Кочина П. Я. працювала в Головній геофізичній обсерваторії у Ленінграді. Викладала в навчальних закладах Москви та Санкт-Петербурга[9]:
У 1925—1931 роках викладала математику в Петербурзькому державному університеті шляхів сполучення.
У 1931—1935 роках у Московському Інституті інженерів цивільного повітряного флоту.
У 1935—1937 роках — П. Я. Кочина працювала завідувачкою кафедри вищої математики Московського гідрометеорологічного інституту, одночасно в 1935—1939 роках — Старшим науковим співробітником Математичного інституту імені Стеклова Академії Наук СРСР.
У 1937—1941 роках — Завідувала кафедрою математики Московського авіаційного технологічного інституту.
У 1939—1959 роках працювала в Московському Інституті механіки АН СРСР.
У 1941—1947 роках — Професор кафедри вищої математики Московський нафтовий інститут імені І. М. Губкіна.
З 1959—1970 роках працювала у Новосибірську в Інституті гідродинаміки СВ Академії наук СРСР та Новосибірському державному університеті.
Повернувшись до Москви у 1970—1987 роках, працювала в Інституті проблем механіки Академії наук СРСР.
Основні її наукові праці відносяться до теорії фільтрації, динамічної метеорології, теорії припливів, гідроаеромеханіки. Вона розв'язала ряд задач, що стосуються руху ґрунтових вод та нафти в поруватих середовищах. Її математичні роботи відносяться до диференціальних рівнянь приватних похідних[10].
Кочина П. Я. була редактором першого зібрання творів С. В. Ковалевської, життю та творчістю якій присвятила ряд праць[7]. Вона є автором книг та статей про К. Вейєрштрасса, О. Ю. Шмідта та інших діячів науки, а також мемуарів про свого чоловіка Кочина Миколу Євграфовича.
Кочина Пелагея Яківна є автором понад 200 опублікованих наукових праць (з них 17 монографій), та ряду статей в науково-популярних виданнях.
Основні роботи[11]:
«Теорія руху ґрунтових вод» (1977);
"Вибрані праці. Гідродинаміка і теорія фільтрації "(1991).
Кочина Пелагея Яківна нагороджена[12]:
- Чотирма орденами Леніна (1953, 1960, 1967, 1969);
- Орденом Жовтневої Революції (1975);
- Орденом Дружби народів (1979);
- Орденом Дружби (1994);
- Орденом «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (1999);
- Лауреат Сталінської премії (1946);
- Лауреат Державної премії СРСР (1973);
- Герой Соціалістичної праці (1969);
- Золотою медаллю «Серп та молот» (1969);
- Золотою медаллю ім. М. В. Келдиша — за цикл робіт з гідродинаміки і теорії фільтрації (1996);
- Медалями.
- ↑ а б http://hydro.nsc.ru/old/person/Kochina.php
- ↑ Кочина Пелагея Яковлевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г д е ж и к л Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б zbMATH Open Database
- ↑ а б http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Kochina.html
- ↑ а б https://web.archive.org/web/20090829082400/http://www.hydro.nsc.ru/person/Kochina.php
- ↑ а б Бородин А.И., Бугай А.С. Биографический словарь деятелей в области математики / Под ред. И.И. Гихмана. — Киев : "Радянська школа", 1979. — С. 265. (рос.)
- ↑ Бородин А.И., Бугай А.С. Биографический словарь деятелей в области математики / Под ред. И.И. Гихмана. — Киев : "Радянська школа", 1979. — С. 264. (рос.)
- ↑ Пелагея Яковлевна Кочина (Полубаринова). http://sm.evg-rumjantsev.ru. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 6 червня 2019 року.(рос.)
- ↑ Українська Радянська Енциклопедія у 12 томах. — Київ : Головна редакція Української Радянської енциклопедії, 1980. — Т. 5. — С. 463.
- ↑ Кочина Пелагея Яковлевна. https://www.gubkin.ru. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 6 червня 2019 року.(рос.)
- ↑ Кочина Пелагея Яковлевна. http://www.warheroes.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 6 червня 2019 року.(рос.)
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.