На території Румунії виявлені значні запаси нафти, природного газу, бурого вугілля, руд свинцю, цинку, міді і золота, срібла, бокситів, марганцевої руди, сірки, є також родовища калійних солей, гіпсу і ін. корисних копалин (табл. 1). Серед країн ЄС Румунія займає за запасами бурого вугілля 10-е, діатоміту — 11-е місце [Ґлюкауф, №1, 2002].

Таблиця 1 Основні корисні копалини Румунії станом на 1998-1999 рр.

Нафта та газ. Родовища нафти і природного газу пов'язані з осадовими відкладами (Молдавська і Мізійська плити), геосинклінальними зонами палеогенового закарпатського фліша, осадовими товщами передового прогину (Передкарпатський покрив, зовнішня частина Гетської западини) і посттектонічними басейнами (Гетська западина, Трансільванський і Паннонський басейни). Основні продуктивні горизонти пов'язані з теригенними відкладами неогену, олігоцену, доґера, а також з теригенно-карбонатними породами мезозою, менше значення має продуктивний горизонт у верхній еродованій частині кристалічних формацій Паннонського басейну. Поклади вуглеводнів приурочені до антиклінальних і діапірових складок, а також до зон літологічного виклинювання, стратиграфічного зрізання, фаціального заміщення та інш. Глибина залягання продуктивних горизонтів від 80 до 5175 м (Дрегану-Келіна), родовища головним чином зосереджені в інтервалі глибин 1500-2000 м. Поклади масивного, пластового або лінзоподібного типу. Нафти від парафінистих (790-814 кг/м³) до асфальтових (930-960 кг/м²). Середній вміст метану 98,94-99,63 %, етану 0,12-0,84 %, є також невелика кількість азоту і вуглекислого газу.

Вугілля, торф, горючий сланець. Родовища викопного вугілля (антрацит, кам. вугілля, буре вугілля), торфу і горючих сланців утворилися в епоху герцинського і альпійського тектогенезу. Родовища антрациту Скела виявлені в південній частині хребта Вулкан, у Південних Карпатах. Поклади у вигляді лінз (потужністю до 5 м) розташовані на глибині до 1000 м у відкладах нижньої юри. Родовища кам'яного вугілля розташовані у Південних Карпатах, в басейнах Петрошані, Решица і Сирінія. Найбільші родовища кам'яного вугілля пов'язані з олігоцен-нижньоміоценовими відкладами басейну Петрошані. Вугільні пласти (всього 18-21) потужністю 0,5-40 м залягають на глибині 0-1000 м. У басейнах Решица і Сирінія вугільні пласти залягають на глибині 0-1500 м і пов'язані з відкладами верх. карбону і нижньої юри.

Поклади бурого вугілля утворюють великі родовища в сарматських відкладах в басейні Коменешті (від 3 до 11 шарів потужністю 0,3-1,75 м на глибині 0-500 м), а також у відкладах бадена і сармата в басейнах Цебя-Брад, Мехадія і Бозовіч, верхньоолігоценових-аквітанських товщах басейну Алмаш-Агріш. Поклади лігніту приурочені до Валахської і Гетської западин. На території Румунії виявлені великі родовища торфу у Східних Карпатах. Потужність пластів 0,1-2,5 м, глибина залягання 0-10 м.

Поклади вуглистих сланців генетично пов'язані з нижньоюрськими вугільними родовищами в басейні Решица (Ранкіна), олігоценовими в Трансільванському басейні Коаш. У басейні Решица (родовища Аніна і Доман) в нижньоюрських відкладах виявлений горизонт бітумінозних сланців потужністю 25-80 м, що залягає на глибині 0-500 м.

Залізо, титан, марганець. Поклади залізняку пов’язані з гідротермально-осадовими метаморфізованими породами. Головні родовища: Телюк, Гелар, Пириу-ку-Рачі, Дялу-Боулуй. Поклади масивні і стратиформні, руди переважно сидеритові, марганцево-сидеритові. Сингенетичні стратиформні залізорудні поклади криворізького типу відомі в Палазу-Маре. Родовища руд заліза і титана лікваційно-магматичного типу виявлені в горах Дроча, гідротермально-метасоматичного типу — у Східних Карпатах.

Основні запаси марганцевих руд зосереджені в тулгешській серії Карпат (нижній кембрій). Основні родовища: Шару-Дорней, Якобені, Окніца, Даду-Кирлібаба, Борка і Дялу-Русулуй. Залізо-марганцеві руди (стратиформні поклади карбонатів і силікатів) у відкладах протерозою відомі в Машка-Резоаре (гори Прелука), Правец і Делінешті в Гетській западині. Екзогенні родовища титано-цирконієвих руд пов'язані з пліоценовими і четвертинними піщанистими відкладами внутрішнього борту Передкарпатського передового прогину (Глогова, Бобоєшті, Мизгана, Джеменя), а також з прибережною зоною Чорного моря (Сфіштовка-Росетті, Суліна, Сфинту-Георге, Перішор, Кітук).

Хром, нікель, кобальт. Родовища хромо-нікелевих і кобальтових руд приурочені до ультраосновних порід аподунітового складу в Банате (Пушкарскі, Плавішевіца і Ломурі). Невеликі скупчення кобальтових і кобальто-нікелевих руд гідротермального походження у вигляді жил і включень виявлені в горах Ляота.

Боксити. Родовища бокситів відомі в горах Педуря-Краюлуй (Ремеці, Мезіад, Лунка-Спріє, Рошія, Албіоара, Гугу-Зече-Хотаре і інш.) і в горах Біхор (Пьятра-Галбене і інш.). Невеликі родовища утворюють скупчення бокситів середземноморського типу у відкладах верхньої юри — сантону. У Південних Карпатах боксити з підвищеним вмістом SiO₂ виявлені в басейні Хацегулуй (Охаба-Понор).

Мідь. Комплексні руди. Родовища мідних руд сформувалися в орогенічну фазу на межі докембрію і кембрію, в мезозої і неогені (гідротермальні, метасоматичні, мідно-порфірові, скарнові і колчеданні родовища). У неогені утворилися гідротермальні жильні родовища комплексних мідних, свинцево-цинкових із золотом і сріблом поліметалічних руд у Південних Карпатах (Торояга, Бая-Спріє, Кавнік, Вератек), в горах Металіфері (Бучум) і мідно-порфірові родовища (Дєва, Рошія-Поєні, Тарніца, Вяла-Морій і інші). З магматизмом пов'язані гідротермальні порфірові (мідь, молібден, золото, іноді цинк) і скарнові (мідь, молібден, іноді вольфрам, кобальт, золото) родовища в Багете (Молдова-Ноуе, Саска-Монтане) і горах Апусені, де жильні і скарнові родовища крім міді містять кобальт, свинець, цинк, золото, срібло, молібден, вольфрам і бісмут (родовища Беіца-Біхор, Брустурі, Лункшоара, Хелмаджу). З мезозойськими офіолітами Південних Карпат пов'язані гідротермальні родовища залізняку і мідноколчеданні родовища кіпрського типу (Кезенешті, Рошія-Ноуе і інш.). Найбільше значення мають родовища типу Куроко, що утворилися протягом металогенічного циклу на межі докембрію і кембрію. Вони є в тулгешській серії Східних Карпат (Бая-Борша, Новец-Новічор, Гура-Веїй, Бурлоая, Дялу-Букецій, Фунду-Молдовей, Лешу-Урсулуй, Белан).

Молібден і вольфрам. Родовища молібденових і вольфрамових руд пов'язані з відкладами верхнього палеозою і нижнього мезозою (Мраконія в Банаті і Дітреу в Східних Карпатах). Значна кількість молібдену міститься також в міднорудних родовищах Бая-Спріє, Рошія-Поєні, Дєва, Молдова-Ноуе, Беіца-Біхор, Брустурі.

Поліметалічні руди. Містять мідь, свинець, цинк і золото, срібло і молібден, вольфрам, бісмут. Сформувалися головним чином в альпійську епоху і на межі докембрію і кембрію. Найважливіші гідротермальні і контактово-метасоматичні родовища пов'язані з неогеновим вулканізмом у Східних Карпатах (Ілба, Ністру, Дялу-Кручій, Хиржа, Бая-Спріє, Шуйор, Кавнік, Вератек, Ціблеш, Родна) і в горах Апусені (Бая-де-Ар’єш, Бучум, Златна, Барза, Секеримб-Хондол). Особливе значення мають і гідротермальні метасоматичні і контактово-метасоматичні родовища в Банате (Руськіца і інш.) і в горах Апусені.

Золоті і срібні руди, що іноді містять телур, добувають з гідротермальних родовищ комплексних поліметалічних руд, що утворилися головним чином за рахунок неогенового вулканізму. Основні родовища представлені покладами золото-срібних руд і золотоносними піритами в горах Металіфері (родов. Рошія-Монтане, Корабія, Бучум-Роду, Бряза, Алмаш, Стеніжа, Велішоара, Барза, Кийнел та ін.) і в зоні Бая-Спріє (Шуйор, Біксад, Кемерзана).

Ртуть. Родовища ртутних руд приурочені до неогенових відкладів у горах Апусені (Ізвору-Ампоюлуй) і в Східних Карпатах (Синтімбру).

Гірничохімічна сировина представлена баритом, гіпсом, сіллю і сірчаними рудами. Основні запаси бариту зосереджені в Східних Карпатах, в Остре (барит + вітерит) і в Північній Добруджі. Скупчення солі і гіпсу виявлені в лагунних відкладах неогенової моласи в Східних Карпатах (Черашу, Менечу-Унгурені — гіпс, Качика, Гура-Сленикулуй, Тиргу-Окна — сіль), в складчастій околиці Дакійського басейну (Стенешті-Корбені — гіпс, Слетьоарелє — сіль), в Трансільванському басейні (Окна-Дежурулуй, Окна-Муреш, Міреш, Прайд — сіль) і в Марамуреше (Окна-Шугатаг — сіль). Значні родовища гіпсу і солі пов'язані з відкладами нижнього і середнього міоцену. Сірчані руди виявлені в горах Келіман (Негою-Роминеск, Єзер) і в формаціях бадену (Деребані).

З нерудної індустріальної сировини виявлені значні родовища азбесту в Банате (Ейбенталь), родовища графіту в горах Паринг (Бая-де-Фьєр і Половраджі); поклади кварцу в горах Вулкан (Урікані), Ретезат (Хобіца), Мунтеле-Мік (Ілова), Семенік (Букін-Неману) і Алмаш (Оградена). Відомі родовища мусковіту в горах Лотру (Войняса, Катаракті) і Пояна-Руське (Боуцарі і інш.), тальку в Марге і горах Царку (Південні Карпати). Лінзоподібні скупчення стеатиту є в Лєлєсє-Черішорі (гори Пояна-Руське). Родовища каоліну відомі в Парва, Кормеїца, Харгіта-Бей, Синтімбру, а також Агіреш і Стежару (гори Апусені), Мечин (Північна Дорбруджа).

Родовища нерудних будматеріалів: діатоміту — Расова-Хацег, Адинката, Адамкліси, Мінішу-де-Сус та ін.; крейди — в Бессарабії і Кайнаке (Півд. Добруджа); вогнетривких мергелей — в горах Педуря-Краюлуй і басейні Аніна. З нерудних виявлені також родовища глин, травертину, вапняків (в Хогізе, Махмудії, Клучупате, Біказе, Деспезі), вивержених порід (Карпати, гори Апусені, Півн. Добруджа і гори Хігіш). Великі родовища польового шпату знаходяться в горах Себеш, Лотру (Войняса), Семенік (Арменіш, Глобу-Крайовей) і Джілеу (Мунтеле-Рече). На всій території є родовища пісковиків, піску і гальки. Родовища мармуру: Руськіца і Алун в горах Пояна-Руське, Соходол в горах Апусені і Аньєш в Східних Карпатах, вапняку: Моняса, Вашкеу, Кепріоара, граніту: Греч і Мечин — Північна Добруджа, Новач — Південні Карпати, андезитів: Сепинца — Східні Карпати, травертину: Банпоток — гори Апусені і Борсек — Східні Карпати.

• Історія освоєння мінеральних ресурсів Румунії,
• Гірнича промисловість Румунії,
• Природа Румунії,
• Геологія Румунії,
• Гідрогеологія Румунії,
• Сейсмічність Румунії.

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
• U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
• Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.

п о р  Румунія в темах Держава Державні символи Прапор • Герб • Гімн Конституція (Право) • Парламент (Палата депутатів • Сенат) • Президент • Прем'єр-міністр • Уряд • Міністр закордонних справ • Збройні сили • Адміністративний поділ • Українсько-румунські відносини • Міжнародні відносини Румунії Економіка Румунський лей • Національний банк • Транспорт (Залізниця) • Автомобільна промисловість • Гірнича промисловість Географія Столиця • Список міст • Регіони розвитку • Повіти • Муніципалітети • Крайні точки • Румунсько-український кордон • Трансильванія • Чорноморське узбережжя Геологія Корисні копалини • Гідрогеологія • Сейсмічність • Історія освоєння мінеральних ресурсів Історія Доісторична • Трансильванії • Дунайські князівства • Румунське королівство • Велика Румунія • Друга світова війна • Соціалістична Республіка Румунія • Революція 1989 • Волощина Населення Румуни • Секеї • Чанґо • Трансильванські сакси • Румуни в Україні • Українці в Румунії Культура Румунська мова (абетка • в Україні • Українсько-румунські мовні контакти • румунізм) • Румунська кухня (плачинда • чорба) • Архітектура • Релігія (Католицизм • Греко-католицизм • Свідки Єгови) • Освіта • Література • Спадщина ЮНЕСКО Спорт Румунська футбольна федерація • Збірна з футболу • Суперкубок з футболу • Футболіст року в Румунії • Румунська хокейна федерація • Збірна з хокею Інше Паспорт • Інтернет-домен Категорія • Вікісховище • Портал: Румунія

п о р Корисні копалини за країною Європа Австрія • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Греція • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія • Італія • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Північна Македонія • Польща • Португалія • Росія • Румунія • Сан-Марино • Сербія (Косово) • Словаччина • Словенія • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція Азія Азербайджан • Афганістан • Бангладеш • Бахрейн • Бруней • Бутан • В'єтнам • Вірменія • Грузія • Ємен • Ізраїль • Індія • Індонезія • Ірак • Іран • Йорданія • Казахстан • Камбоджа • Катар • Киргизстан • Китай • Кіпр • Республіка Корея • КНДР • Кувейт • Лаос • Ліван • Малайзія • Мальдіви • Монголія • М'янма • Непал • ОАЕ • Оман • Пакистан • Палестина • Саудівська Аравія • Сінгапур • Сирія • Східний Тимор • Таджикистан • Таїланд • Туреччина • Туркменістан • Узбекистан • Філіппіни • Шрі-Ланка • Японія Африка Алжир • Ангола • Бенін • Ботсвана • Буркіна-Фасо • Бурунді • Габон • Гамбія • Гана • Гвінея • Гвінея-Бісау • Джибуті • Екваторіальна Гвінея • Еритрея • Ефіопія • Єгипет • Замбія • Західна Сахара • Зімбабве • Кабо-Верде • Камерун • Кенія • Комори • ДР Конго • Республіка Конго • Кот-д'Івуар • Лесото • Ліберія • Лівія • Маврикій • Мавританія • Мадагаскар • Малаві • Малі • Марокко • Мозамбік • Намібія • Нігер • Нігерія • Південний Судан • ПАР • Руанда • Сан-Томе і Принсіпі • Свазіленд • Сейшели • Сенегал • Сомалі • Судан • Сьєрра-Леоне • Танзанія • Того • Туніс • Уганда • ЦАР • Чад Північна Америка Антигуа і Барбуда • Багами • Барбадос • Беліз • Гаїті • Гватемала • Гондурас • Гренада • Домініка • Домініканська Республіка • Канада • Коста-Рика • Куба • Мексика • Нікарагуа • Панама • Сальвадор • Сент-Вінсент і Гренадини • Сент-Кіттс і Невіс • Сент-Люсія • США • Тринідад і Тобаго • Ямайка Південна Америка Аргентина • Болівія • Бразилія • Венесуела • Гаяна • Еквадор • Колумбія • Парагвай • Перу • Суринам • Уругвай • Чилі Австралія і Океанія Австралія • Вануату • Кірибаті • Маршалли • Мікронезія • Науру • Нова Зеландія • Палау • Папуа — Нова Гвінея • Самоа • Соломонові Острови • Тонга • Тувалу • Фіджі Корисні копалини країн світу • Геологія