Керстенці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Керстенці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернівецька область |
| Район | Дністровський район |
| Громада | Недобоївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA73040110050029593 |
| Облікова картка | Керстенці |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 3 листопада 1433 |
| Населення | 1160 станом на 01.01.2020 |
| Поштовий індекс | 60050 |
| Телефонний код | +380 3731 |
| День села | 19 серпня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°22′20″ пн. ш. 26°20′50″ сх. д. / 48.37222° пн. ш. 26.34722° сх. д.Координати: 48°22′20″ пн. ш. 26°20′50″ сх. д. / 48.37222° пн. ш. 26.34722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
203 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60050, с. Керстенці, вул.Головна, 23 |
| Карта | |
  Керстенці | |
 Керстенці | |
| Мапа | |
| |
Ке́рстенці — село в Україні, у Недобоївській сільській громаді Дністровського району Чернівецької області.
З грамоти Молдовського господаря відомо, що власником чи навіть засновником поселення був Крістіан, якого по простому звали Керстя, за однією з версій звідси і пішла назва «Крстенці».
Бессарабське село Керстенці розташоване в південно-західній частині України, біля села бере початок річка Орунда. Неподалік на околиці Керстенці проходить автошлях національного значення Н03 Житомир — Чернівці.
Керстенці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Вперше село згадується в грамоті Молдовського господаря 1433 року.
У 1834 році відбувся виступ селян проти поміщиків.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 610 осіб (321[1] чоловічої статі та 289 — жіночої), налічувалось 121 дворове господарство, існували православна церква та каплиця[2].
Станом на 1886 рік у власницькому селі Клишківської волості мешкало 801 особа, налічувалось 178 дворових господарств, існували православна церква та школа[3].
Під час Першої світової війни село досить сильно постраждало, неподалік проходила лінія фронту.
Селяни брали участь у Хотинському повстанні. За це румуни жорстоко покарали населення восьми сіл: Мендиківці, Рукшин, Недобоївці, Ширівці, Керстенці, Ставчани, Данківці, Владична, Атаки, Романківці, Гвіздівці. Було розстріляно до 15 тисяч повстанців і мирних жителів.
По закінченню Другої світової війни село пережило голодомор 1946–1947 років
Мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
У 2015 році шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Недобоївської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення становить 1448 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,93% |
| румунська | 1,24% |
| російська | 0,76% |
| інші/не визначилися | 0,07% |
- Турецький Володимир Дмитрович.- (*12.09.1968, с. Керстенці Хотинського району Чернівецької області - +14.02.1987) - воїн-інтернаціоналіст. В Афганістані з січня 1987 року. Рядовий Володимир Турецький був водієм бетеера. Автомобільну колону, котрій Володимир забезпечував бойову охорону, 14 лютого 1987 року противник обстріляв із засідки. В цій перестрілці отримав смертельне поранення. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у м. Бобровиці Чернігівської області.
- Гашдеу Богдан Петричейку — румунський і молдовський письменник, мовознавець і фольклорист.
- Нестеровський Петро Артемович — український фольклорист, етнограф, педагог.
- Александру Гиждеу — молдовський письменник і вчений-історик.
- Гашдеу Юлія Богданівна — румунська поетеса.
- Інфо на сайті місцевих громад Буковини [Архівовано 12 Листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Керстенці [Архівовано 8 Жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Літ. джерела: Турецький Володимир Дмитрович // В. Шинкарь "І чорніли тюльпани..." /В'ячеслав Шинкарь. - Чернівці: Місто, 2004. - С. 209. - ISBN 966-8341-16-4.
- ↑ У джерелі вказано 121, це певно одрук, оскільки неможливо пояснити таку велику розбіжність за статями, невідповідність співвідношення дворів до мешканців, стрімке зростання населення за чверть століття
- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 932)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
 Населені пункти Недобоївської сільської громади | |
|---|---|
| Села | |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
