Кальцит
прозорий ромбоедр кальциту (ісландський шпат), родовище Китаю
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Cal[2]
Хімічна формула	CaCO3
Клас мінералу	карбонати
Nickel-Strunz 10	5.AB.05[3]
Dana 8	14.1.1.1
Ідентифікація
Колір	безбарвний, молочний, рожевий, жовтий, коричневий, червонуватий
Форма кристалів	найрізноманітніша (конкреції, ооліти, сталактити, агрегати тощо)
Сингонія	тригональна
Спайність	досконала {10-11}
Злам	крихкий (конхоїдальний)
Твердість	2,75—3,50
Блиск	скляний
Прозорість	від напівпрозорого до матового
Колір риси	білий, до сіруватої
Густина	2,6—2,8
Розчинність	розчиняється в розведених кислотах
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення	nω = 1,640 - 1,660 nε = 1,486
Подвійне променезаломлення	δ = 0,154 - 0,174
Інші характеристики
Плавкість	при 470°C перетворюється на арагоніт, при подальшому нагріванні розщеплюється на CO2 та вапно
Хімічні властивості	легко реагує з кислотами
Подібні мінерали	Арагоніт, доломіт.
Названо на честь	вапно (латина)[4]
Особливі характеристики	Здатен до флюоресценції усіма барвами в ультрафіолетових променях, та фосфоресценції
Кальцит у Вікісховищі

Кальцит (від лат. calx — «вапно») — породотвірний мінерал, карбонат кальцію острівної будови, клас карбонатів з хімічною формулою CaCO₃. Один з найпоширеніших на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових порід (хемогенних і біогенних). Головна складова частина контактово- і регіонально-метаморфізованих вапнякових порід — кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних гірських породах, в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації.

Для кальциту характерна текстура «конус в конус».

Назву запропонував австрійський мінералог Вільгельм Гайдінгер у 1845 році. Як і для хімічного елементу кальцію назва походить від от лат. calx (calcis) — вапно.

Хімічна формула СаСО₃. Склад у %: СаО — 56,03; СО₂ — 47,97. Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Pb, Tr. Сингонія тригональна.

Кальцит — типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. Походження мінералу можливе біогенне, хімічне, гідротермальне, метаморфічне та магматичне. Може виділятися у вигляді зернистих, сталактитоподібних, грудкуватих або землистих агрегатів. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом.

Вапняки, які складені переважно кальцитом, широко використовуються у виробництві цементу і вапна, як облицювальний і будівельний матеріал, як флюс в металургії, ісландський шпат — в оптиці.

Основній метод збагачення кальциту — флотація.

• кальцит-агат (шаруватий агрегат, який складається з халцедону, кварцу і кальциту);
• кальцит атласний (шпат атласний);
• кальцит баріїстий (баритокальцит);
• кальцит волокнистий (тонковолокниста відміна кальциту з шовковистим блиском у вигляді тонких кристалів, які розвиваються по пінакоїду);
• кальцит димчастий (доломіт);
• кальцит доломітовий (кальцит магніїстий);
• кальцит жилкуватий (тонкожилкувата відміна кальциту з перламутровим блиском);
• кальцит залізистий (відміна кальциту, в якій Fe²⁺ заміщує Са у співвідношенні Fe: Са = 1:4,5);
• кальцит звичайний (кальцит);
• кальцит кобальтистий (відміна кальциту з острова Ельба, що містить до 2 % СоО);
• кальцит конкреційний (кальцит радіально-волокнистої будови з концентричною шаруватістю або смугастістю);
• кальцит кременистий (кальцит піщанистий);
• кальцит магнезіальний (доломіт);
• кальцит магніїстий (відміна кальциту з невеликими домішками магнію);
• кальцит марганцевистий (різновид кальциту, який містить до 16 % Mn);
• кальцит мучний (глиноподібна відміна кальциту, яка складається з окремих дуже дрібних кристалів);
• кальцит піщанистий (пойкілітовий кальцит, кристали якого містять захоплені при їх рості численні зерна кварцу);
• кальцит пластинчастий (відміна кальциту у вигляді пластинок, звичайно сплюснутих);
• кальцит радіїстий (відміна кальциту з незначним вмістом радію);
• кальцит-родохрозит (перша назва мінерального виду, склад і властивості якого змінюються від кальціїстого різновиду (кальциту) до марганцевистого (родохрозиту); друга — суміш кальциту з родохрозитом);
• кальцит свинцевистий (відміна кальциту, яка містить свинець у відношенні Pb: Ca = 1:8,5);
• кальцит свинцево-цинковистий (кальцит зі скарнів родовища Карамазар (Середня Азія), який містить PbO — 0,27÷0,47 % і ZnO — 0,66÷0,88 %);
• кальцит сірчистий (ольдгаміт–сульфід кальцію координаційної будови, CaS, Ca — 55,55; S — 44,45);
• кальцит стронціїстий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Sr);
• кальцит цинковистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % ZnO);
• кальцит цинковисто-марганцевистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Zn і до 4 % Mn).

• 
  Кристали кальциту inside a test of the cystoid Echinosphaerites aurantium (Middle Ordovician, північно-східна Естонія).
• 
  Великий монокристал кальциту з Iceberg claim, Діксон, Нью-мехіко. Добре видно ефект подвійне променезаломлення.
• 
  Місісіпський мергель (складений кальцитом) у Big Cottonwood Каньйон, Wasatch Mountains, Юта.
• 
  Thin section view of calcite crystals inside a recrystallized bivalve shell in a biopelsparite.
• 
  Кальцит, що містять ніобій (який надав йому блакитнуватий колір), Медфорд кар'єр, штат Меріленд.
• 
  Nailhead spar calcite.
• 
  Червонуваті ромбоедричні кристали кальциту з Китаю. Його червоний колір зумовлений присутністю заліза.
• 
  Calcite fluoresces blue under short wave ultraviolet light.

• Арагоніт
• Вапно
• Карст
• Крейда
• Мармур
• Мергель
• Онікс
• Кальцитизація
• Каліче
• Печерні перли

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кальцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Кальцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Klein, Cornelis and Cornelius S. Hurlbut, Jr. (1985) Manual of Mineralogy, Wiley, 20th, 329 р. ISBN 0-471-80580-7
• Thompson, D.W. (1998) Determination of optical anisotropy in calcite from ultraviolet to mid-infrared by generalized ellipsometry. Thin Solid Films 313—314 (1998)
• Palmer, T.J. and Wilson, M.A. (2004) Calcite precipitation and dissolution of biogenic aragonite in shallow Ordovician calcite seas. Lethaia 37: 417—427.
• Harper, E.M., Palmer, T.J. and Alphey, J.R. (1997) Evolutionary response by bivalves to changing Phanerozoic sea-water chemistry. Geological Magazine 134: 403—407
• Schmittner Karl-Erich and Giresse Pierre (1999) «Micro-environmental controls on biomineralization: superficial processes of apatite and calcite precipitation in Quaternary soils», Roussillon, France. Sedimentology 46/3: 463—476.

• Кальци́т [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
• Кальцит в базі webmineral.com [Архівовано 12 квітня 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
• Кальцит в базі catalogmineralov.ru [Архівовано 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Кальцит (англ.)