Йоахім Потоцький (львівський староста)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Йоахім Потоцький | |
|---|---|
| Joachim Potocki | |
| Народився | 1700 Річ Посполита |
| Помер | 17 лютого 1764 Кам'янець-Подільськ, Річ Посполита |
| Поховання | Кам'янець-Подільський |
| Громадянство | Республіка Обох Націй .svg){kind=small} |
| Національність | поляк |
| Діяльність | воєначальник, урядник, колекціонер |
| Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d] і львівський староста[d] |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | католик |
| Рід | Потоцькі |
| Батько | Стефан Потоцький |
| Мати | Констанція з Денгоффів |
Йоахім Потоцький (пол. Joachim Potocki; 17 лютого 1764, Кам'янець-Подільський) — польський шляхтич, воєначальник, урядник, колекціонер.
Син коронного референдаря, львівського старости Стефана Потоцького та його дружини Констанції з Денгоффів[1].
8 серпня 1729 року батько відступив йому Львівське гродове староство, виробив визнання повноліття. Присягу склав на замку Львова за присутности руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського 5 грудня 1729. Був ув'язнений російськими військами у Ґданську в 1735 р.[2]
Від батька у спадок отримав права власности на Чортків, володів також Білобожницею поблизу міста. Зареєстрований хресним батьком під час хрещень у костелах у Бучачі[3].
У 1761 році завдяки фундушам замість палісадів у Кам'янці на Поділлі за його сприяння було зведено мури. Також намагався укріпити замок у Білій Церкві.
Посади: львівський староста у 1729–1754 роках, ґенеральний комендант фортець.
Військові звання: полковник коронної артилерії з 1745 р., ґенерал-майор коронних військ з 1750 р., ґенерал-лейтенант коронних військ з 1754 р.[1]
У Чортківському замку зібрав колекцію-галерею родинних портретів[4].
Помер після тривалої хвороби, його серце було поховане в урні, поміщеній у старому костелі Чорткова (нині на стіні костелу святого Станіслава (Чортків) є пам'ятна таблиця з епітафією, перенесена зі старого костелу). Портрет розташовувався вище таблиці[5].
Був одружений з Евою з Канєвських — дочкою луцького чесника (померла після 1774 р.). Діти:
- Вінцентій Ґавел — ротмістр цісарських військ, член Галицького станового сейму,
- Кристина — дружина Київського підстолія Єжи Дуніна-Вонсовича,
- Маріанна — дружина Людвіка Вільги,
- Францішка — дружина Станіслава Костки Садовського[4],
- Констанція — дружина Юзефа Малаховского, Александра Потканьского.
- ↑ а б Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Dymnicka-Wołoszyńska H. Potocki Joachim (zm. 1764)… — S. 49.
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 99—100. (пол.)
- ↑ а б Ostrowski J. K. Czortków. Wiadomości na temat… — S. 87.
- ↑ Там само. — S. 98.
- Dymnicka-Wołoszyńska H. Potocki Joachim (zm. 1764) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 49—50. (пол.)
- Ostrowski J. K. Czortków. Wiadomości na temat miasta i jego zabytków // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. — T. 17. — 508 s., 806 il. — S. 85—89. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- Joachim Potocki h. Pilawa (Złota) [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
