оператор
Заваллівське родовище графіту
Заваллівський графітовий кар'єр, непрацююча ділянка, 2012 р
48°12′41″ пн. ш. 30°01′06″ сх. д. / 48.21161307071150759° пн. ш. 30.018423551724655596° сх. д. / 48.21161307071150759; 30.018423551724655596
Названо на честь	Завалля
Тип	родовище графіту
Корисні копалини	Графітові руди
Континент	Європа
Країна	Україна
Регіон	Гайворонський район Савранський район
Корисні копалини Європи Геологія Європи Гірнича промисловість Європи

Зава́ллівське родовище графіту — найбільше в Україні та одне з найбільших у світі родовище графітових руд, розташоване поблизу селища Завалля Кіровоградської області.

Заваллівське родовище, розташоване в основному на лівому березі річки Південний Буг в Голованівськом районі Кіровоградської області, є типовим представником цієї провінції. Захоплює також частину Савранського району Одеської області.

Розташоване в Побузькому графітоносному районі Графітоносної провінції Українського щита.

1921–1924 рр. — вперше проведено дослідження залягання графітової руди біля Завалля. Було визнано за доцільне розпочати тут промислові розробки.

1929 р. — закладено фундамент збагачувальної фабрики.

1934 р. — отримано перший графіт.

1941 р. — устаткування та техніку комбінату евакуйовано в місто Киштим Челябінської області.

Квітень 1948 р. — комбінат відновлено, він почав виробляти 3 тис. т графіту на рік. Для здешевлення видобування руди закрили шахту та ввели в дію кар'єр, оснащено сучасною технікою.

1968 р. — комбінат був учасником ВДНГ у Москві.

70-ті роки ХХ ст. — продукція Графіткомбінату експортується у 21 країну світу.

У нас час Заваллівське родовище графіту експлуатує ВАТ «Заваллівський графітовий комбінат».

2008 р. — видобуто 184,2 тис. т графітової руди

2009 р. — видобуто 51,5 тис. т руди, вироблено товарного графіту 4 262,7 т.

Приурочене до південно-західної частини Українського кристалічного щита. Пов'язане з синкліналлю широтного простягання (5×2 км; значна частина якого є під житловими масивами Завалля), яка розташована в зоні розвитку Подільського ультраметаморфічного комплексу. Нині розробляється лише Південно-Східна ділянка, роботи веде ТОВ «Заваллівський графіт».^[1] Проектна потужність кар'єру — 800 тис.т руди в рік. Руди високої якості, а якість готової графітової продукції часто перевершує якість зарубіжних аналогів.

Родовище має 2 зони рудоносних графітних ґнейсів. Вміст графіту в ґнейсах 1-24 %, в інших породах — 1-2 %. Розмір лусочок 1-2 мм. Гідрогеологічні та інженерно-геологічні умови родовища складні.^[2]

Центральна частина складається з кристалічних вапняків і кварцитів. Потужність вапняків 500 м, кварцитів — 20-50 м. Нижче по розрізу є графітоносні гнейси (продуктивна товща), потужність яких неоднакова: в північному крилі вона сягає 250 м, а в південному різко зменшується до 15 м. Графіт в рудах крупнолускатий (розмір від 0,1 до 2 мм), середній вміст 6-10 %. Іноді луска графіту об'єднується в плямисті скупчення — агрегати. Крім графіту, в складі руд наявні кварц, польовий шпат, невелика кількість гранату, кальциту, апатиту, циркону тощо.

Супутньою корисною копалиною на цьому родовищі є абразивна сировина (гранат), запаси руди якої оцінюються в 20,3 млн т, у 2009 році не добувалась.

З оновленими даними підтверджені запаси руди 96,6 млн т, у перерахунку на рядовий графіт – 6,1 млн т.^[3]

Родовище може видавати до 30 тис. т графіту на рік.^[4]

Розробка ведеться відкритим (кар'єрним) способом із застосуванням свердловинних зарядів і гідромеханізації. Руди родовища збагачують флотацією (та хімічним способом) з одержанням концентрату, що містить 85-99,5 % графіту високої якості^[4] і має зольність не вище 10-15 %. За своїми розвіданими запасами та масштабом видобування родовище є одним з найбільших у Європі, друге — в світі).

Випускають (1980-ті–1990-ті роки) тигельний, елементний, ливарний, електровугільний, малозольний та інші марки графіту, а також спеціальні мастильні препарати.

У середині — другій половині 1980-х виробництво графіту становило 47-55 % загальносоюзного (СРСР), у тому числі кристалічного графіту — 73,5 %. Родовище забезпечує основні потреби у графітовому концентраті металургійної, хімічної, електротехнічної та ін. галузей промисловості.

Заваллівське родовище — поки що єдина база випуску графіту в Україні. Альтернативними є Балахівське, Петровське (Західно-Інгулецьке) та Троїцьке родовища, а також Буртинська група родовищ. Їх запаси дають можливість не тільки підтримувати на потрібному рівні, а й за необхідності значно розширити наявну мінерально-сировинну базу, завдяки чому Україна здатна стати одним з найбільших постачальників якісної графітової продукції в світі. ТОВ «Заваллівський графіт» входить до ТОП-10 в світі серед виробників якісного графіту в світі. Підприємство виготовляє понад 25 видів графіту.^[5]

• Графіт
• Графітові руди
• Укрграфіт

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4.
• В. М. Палій. Заваллівське родовище графіту // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.
• Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Кіровоградське відділення. Загальні відомості про Кіровоградську область.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Масляк П. О. Хрестоматія з географії України. Графіт… Пізнавальний сайт «Географія» [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
• «Завальевский Графит» [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.]
• Лист карты M-36-133 Ульяновка. Масштаб: 1 : 100 000.

Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.