Антична філософія
«Афінська школа», Рафаель, 1509 рік
Дофілософська традиція (VIII—VII ст. до н. е.) Акусилай · Гомер · Гесіод · Лін · Мусей · Орфей · Ферекід · Епіменід
Натурфілософія (VII—V ст. до н. е.) • Мілетська школа Фалес · Анаксимандр · Анаксимен • Піфагорейська школа Піфагор · Алкмеон · Архіт · Тімей · Філолай • Елейська школа Ксенофан · Парменід · Зенон · Мелісс • Школа Геракліта Геракліт · Кратил • Школа Анаксагора Анаксагор · Архелай · Метродор Лампсакський • Атомістика Левкіпп · Демокрит · Метродор Хіоський • Поза школами Емпедокл · Діоген Аполлонійський
Софістична (V—IV ст. до н. е.) • Старі софісти Протагор · Горгій · Тисій · Антифон · Продик · Гіппій · Ксеніад • Молоді софісти Фрасимах · Каллікл · Критій · Лікофрон · Алкідамант
Класична (V—IV ст. до н. е.) • Сократ • Платонізм Платон · Спевсипп · Ксенократ · Полемон · Крантор · Кратет · Клеарх • Мегарська школа Евклід · Стільпон · Діодор Крон · Евбулід · Кліномах • Кініцизм Антисфен · Діоген • Киренська школа Аристіпп · Арета Киренська · Аристіпп Молодший · Феодор-Атеїст · Гегесій · Аннікерид · Евгемер • Елідо-еретрійська школа Федон · Плістен · Менедем • Інші сократики Главкон · Кебет · Критон · Симмій · Симон-кожум'яка · Есхін • Перипатетики Аристотель · Теофраст · Евдем · Стратон · Аристоксен · Дикеарх · Клеарх
Елліністична (IV ст. до н. е. — V ст. н. е.) • Стоїцизм Зенон Кітіонський · Посидоній · Сенека · Марк Аврелій · Публий Клодій Тразея Пет • Епікурейство Епікур · Лукрецій
Шаблони · Категорія · Портал
п о р

Елі́до-еретрі́йська шко́ла — одна з сократичних шкіл, що існувала протягом 4—3 століття до н. е. Заснована учнем Сократа Федоном в Еліді, згодом Менедем перевів її в Еретрію (звідси назва). Інші представники школи — Анхіпіл та Асклепіад Фліунтський. Оригінальних творів цієї школи не збереглося.

Про неї відомо, головним чином, з праць Цицерона та Діогена Лаертського. За філософським спрямуванням елідо-еретрійська школа близька до мегарської школи.

Елідо-еретрійці займалися переважно питаннями діалектики, а також етики. Один з головних представників школи Менедем, виходячи з положення про єдине й незмінне буття, твердив, ніби всі різноманітні доброчесності єдині за своєю основою і зводяться до добра, яке і є цим єдиним буттям. Добро, на думку Менедема, є осяжною розумом істиною. Менедемові також приписують погляд, ніби загальні властивості речей самостійно не існують, а виявляються в окремих конкретних речах.

• Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.