Едвард Теллер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
.jpg)
Е́двард Те́ллер (англ. Edward Teller, угор. Teller Ede; 15 січня 1908, Будапешт — 9 вересня 2003, Станфорд, Каліфорнія) — американський фізик угорського походження, безпосередній керівник робіт зі створення американської водневої бомби.
Народився 15 січня 1908 року в Будапешті. Навчався у Вищій технічній школі в Карлсруе, в Мюнхенському (в Арнольда Зоммерфельда) та Лейпцизькому університетах (у Вернера Гейзенберга). В останньому закладі 1930 року захистив докторську дисертацію (PhD). У тому ж році він подружився з радянськими фізиками Георгієм Гамовим і Львом Ландау. Довічна дружба Теллера з чеським фізиком Георгом Плачеком також була дуже важливою для його становлення в науці. Саме Плачек організував 1932 року його річне перебування в Римі у Енріко Фермі, таким чином визначивши подальшу наукову кар'єру Теллера в ядерній фізиці[6]. 1930 року Теллер перебрався до Геттінгенського університету, у той час одного з найбільших світових центрів фізики завдяки присутності Макса Борна і Джеймса Франка.
Після того, як Адольф Гітлер став канцлером Німеччини в січні 1933 року, Німеччина стала небезпечною для євреїв, і Теллер виїхав з країни за допомогою Міжнародного комітету порятунку[7]. 1934 року отримав Рокфеллерівську стипендію, працював у Нільса Бора в Данії. 1935 року емігрував до США. У 1935—1941 роках працював професором фізики університету Джорджа Вашингтона разом з Георгієм Гамовим[8]. 1941 року, отримавши американське громадянство, увійшов до складу дослідницької групи зі створення атомної бомби (працював у Колумбійському та Чиказькому університетах, а також у Лос-Аламоській лабораторії). У 1946—1952 роках Теллер — професор Чиказького університету, в 1953—1975 роках — професор Каліфорнійського університету в Берклі, з 1954 року — директор щойно організованої Ліверморської радіаційної лабораторії ім. Лоуренса при Каліфорнійському університеті. Керівник програми зі створення водневої бомби (перше її випробування пройшло на Маршаллових островах 1 листопада 1952 року). З 1955 по 1958 рік Теллер був членом генерального консультативного комітету Комісії з атомної енергії США.
Теллер належав до тих американських вчених, які наполягали на необхідності забезпечення пріоритету США у сфері ядерних озброєнь. Він був проти заборони ядерних випробувань у трьох середовищах, виступав за створення ефективніших і дешевих видів атомної зброї, що вражала б ціль з мінімальним випадінням радіоактивних опадів, за розгортання лазерної зброї в космосі.
Крім робіт, пов'язаних з атомним озброєнням, Теллер займався дослідженнями в області квантової механіки, ядерної фізики, спектроскопії багатоатомних молекул, фізичної хімії, фізики космічних променів та елементарних частинок. Спільно з Джорджем Гамовим в 1936 році сформулював правило відбору при β-розпаді, вніс внесок у теорію ядерних взаємодій. Незалежно від інших в 1947 році довів існування мезоатомів. Спільно з Морісом Гольдхабером в 1948 році передбачив резонансне розсіювання на ядрах (гігантський резонанс).
У 1962 році Теллер був удостоєний премії Енріко Фермі «за внесок у хімічну та ядерну фізику, за керівництво дослідженнями в області термоядерного синтезу і за зусилля щодо зміцнення національної безпеки». У 1975 році залишив посаду професора Каліфорнійського університету. У 1982 році виступив ініціатором проєкту стратегічної оборонної ініціативи (СОІ).
Помер 10 вересня 2003 року в Стенфорді (Каліфорнія).
На його честь названо астероїд 5006 Теллер[9].
- Our Nuclear Future; Facts, Dangers, and Opportunities (1958)
- Basic Concepts of Physics (1960)
- The Legacy of Hiroshima (1962)
- Energy from Heaven and Earth (1979)
- The Pursuit of Simplicity (1980)
- Better a Shield Than a Sword: Perspectives on Defense and Technology (1987)
- Conversations on the Dark Secrets of Physics (1991)
- Memoirs: A Twentieth-Century Journey in Science and Politics (2001)
- Теллер Э., Латтер А. Р. Наше ядерное будущее. М., 1958 (рос.)
- Теллер Э. и др. Физика высоких плотностей энергии. М., 1974 (рос.)
- ↑ Setting up Project Y: The Idea of Super Bomb. Critical assembly : a technical history of Los Alamos during the Opppenheimer years, 1943–1945 (вид. 1. publ.). Cambridge u.a.: Cambridge Univ. Press. 1993. ISBN 0-521-44132-3. Архів оригіналу (google book) за 16 лютого 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
((cite book)):|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.3034179
- ↑ а б NNDB — 2002.
- ↑ Augusta "Mici" Teller, Mathematician , Los Alamos, NM — Atomic Heritage Foundation.
- ↑ Interview with Edward Teller, part 40. Going to Rome with Placzek to visit Fermi. Peoples Archive. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2015.
- ↑ Teller та Shoolery, 2001, с. 77—80.
- ↑ Teller та Shoolery, 2001, с. 118—120.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- William J. Broad, Teller's war: the top-secret story behind the Star Wars deception (Simon & Schuster, 1992).
- Gregg Herken, Brotherhood of the bomb: the tangled lives and loyalties of Robert Oppenheimer, Ernest Lawrence (Henry Holt, 2002).
- Peter Goodchild, Edward Teller: the real Dr. Strangelove (Harvard University Press, 2005).
- Stanley A. Blumberg and Louis G. Panos. Edward Teller: giant of the golden age of physics; a biography (Scribner's, 1990)
- Istvan Hargittai, Judging Edward Teller: a closer look at one of the most influential scientists of the twentieth century (Prometheus, 2010).
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
