For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Дисплей-кабіна.

Дисплей-кабіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2018)
Дисплей-кабіна літака Airbus A380 з висувними клавіатурами і двома широкоформатними дисплеями праворуч і ліворуч від пілотів

«Дисплей-кабіна» (англ. Glass cockpit) — панель кабіни пілотів літака, що включає в себе електронні дисплеї. У традиційній кабіні встановлюється безліч механічних покажчиків для відображення інформації. У дисплей-кабіні встановлено кілька дисплеїв системи управління польотом, які можуть бути налаштовані для відображення необхідної інформації. Це спрощує управління літаком, навігацію і дозволяє пілотам сконцентруватися на найбільш важливій інформації. Така конфігурація затребувана авіакомпаніями, оскільки дозволяє відмовитися від бортінженера. В останні роки дана технологія набула поширення навіть на невеликих літаках.

У міру вдосконалення дисплеїв літака еволюціонували і датчики, що відправляють на них інформацію. На зміну традиційним гіроскопічним пілотажним приладам прийшли електронні курсовертикалі і системи повітряних сигналів, що підвищують точність, знижують вартість експлуатації та обслуговування. У дисплей-кабіну, як правило, включаються приймачі GPS.

Ранні дисплей-кабіни, що встановлювалися в літаках MD-80/90 McDonnell Douglas, Boeing 737 Classic, 757 і 767—200/-300, Airbus A300-600 і A310, використовували електронну інформаційну систему польотів (EFIS) тільки для відображення просторового положення літака і навігаційної інформації. Для відображення швидкості польоту, висоти і вертикальної швидкості застосовувалися традиційні механічні покажчики. У більш сучасних дисплей-кабінах на літаках Boeing 737NG, 747—400, 767—400, 777, Airbus A320 і пізніших моделях, Іл-96, Ту-204, SSJ 100, Ан-148, CRJ, E-Jet і EMB-145/-140/-135 механічні покажчики і контрольні лампи повністю відсутні.

Застосування

[ред. | ред. код]

У комерційній авіації

[ред. | ред. код]

На відміну від дисплей-кабін першого покоління, в яких інженери просто копіювали зовнішній вигляд і поведінку звичайних електромеханічних приладів на електронно-променеві трубки, нові дисплеї є значним кроком вперед. Вони передають інформацію подібно до звичайних комп'ютерів, в них є вікна і можливість переміщувати дані за допомогою пристроїв, схожих за принципом дії з комп'ютерною мишею. Вони також можуть відображати карту місцевості, схеми заходу на посадку, карту погоди, вертикальний індикатор, тривимірні навігаційні підказки.

Технологічний прогрес дозволяє авіаційним інженерам підбирати необхідну компоновку кабіни в набагато більш широких межах, ніж раніше. Всі авіавиробники вибрали такий шлях побудови кабіни пілотів — у нових системах як пристрій введення використовуються трекбол, маніпулятор під великий палець або джойстик. Пропоновані авіавиробниками системи підвищують ситуаційну орієнтацію пілота і підвищують безпеку польотів шляхом оптимізації інтерфейсу «пілот-машина».

Сучасні дисплей-кабіни можуть включати системи технічного зору (Synthetic Vision System) або системи нічного бачення (Enhanced Vision Systems). Системи технічного зору передають реалістичну тривимірну картинку навколишнього світу (як у авіасимуляторах) на підставі закладених у них баз даних про геофізичні особливості місцевості в поєднанні з інформацією про просторове положення літака, одержуваною від навігаційної системи. Системи нічного бачення в масштабі реального часу подають інформацію від зовнішніх джерел, таких, як інфрачервоні камери.

Всі нові авіалайнери, такі як Airbus A380, Boeing 787 і бізнес-літаки, такі, як Bombardier Global Express і Learjet, оснащуються дисплей-кабінами.

В авіації загального призначення

[ред. | ред. код]

Деякі літаки авіації загального призначення, такі як 4-місні Diamond Aircraft DA40, DA42 і DA50 і 4-місний Cirrus Design SR20 і SR22 можна замовити з дисплей-кабіною. Комплекс Garmin G1000 встановлюється на багато невеликих літаки, включаючи Cessna 172. Деякі виробники розробили програми установки дисплей-кабін на вже випущені літаки зі звичайними приладами.

Дисплей-кабіни також встановлюються на бізнес-літаки попередніх поколінь, такі як Dassault Falcon, Raytheon Hawker, Bombardier Challenger, Cessna Citation, Gulfstream, King Air, Learjet, Astra і багато інших. Компанії, що надають послуги з обслуговування авіатехніки, у співпраці з виробниками авіаційного обладнання можуть призвести таку заміну на вимогу клієнта.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Дисплей-кабіна
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?