Деметріос Вікелас
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Деметріос Вікелас | |
|---|---|
| грец. Δημήτριος Βικέλας | |
 | |
| Народився | 15 (27) лютого 1835 Ермуполіс |
| Помер | 20 липня 1908[1][2] (73 роки) Афіни, Греція[2][1] |
| Країна | .svg){kind=small} Греція |
| Національність | греки |
| Місце проживання | Ермуполіс Константинополь Одеса Лондон Париж Афіни |
| Діяльність | історик, письменник, перекладач, поет, підприємець, політик |
| Alma mater | Університетський коледж Лондона |
| Знання мов | грецька[3][4] і англійська |
| Членство | МОК |
| Посада | Президент Міжнародного олімпійського комітетуd |
| Рід | Mela familyd |
| Автограф |  |
| Нагороди |    |
Деметріос Вікелас (грец. Δημήτριος Βικέλας; 15 лютого 1835, Ермуполіс — 20 липня 1908, Афіни) — грецький підприємець, поет, перший Президент Міжнародного олімпійського комітету. За його пропозицією перші Олімпійські ігри сучасності відбулись в Афінах.
Батько був родом з Константинополя, мати — з Одеси. Деметріос ріс хворобливою дитиною, через що навчався нерегулярно. Часто гостював у родичів в Константинополі, у Таганрозі, в Одесі. Захоплювався іноземними мовами, літературою, мистецтвом, займався перекладами. Батько, який торгував зерном, намагався долучити сина до бізнесу, але в 1851 році його компанія розорилася, і Деметріус в пошуках роботи вирушив до Італії, потім до Франції, а в 17 років переїхав до Лондона, де став працювати у фірмі свого дядька, спочатку бухгалтером, потім повноправним діловим партнером. Сімейний бізнес приносив гарний прибуток. У Лондоні Вікелас зустрівся і потоваришував із сином грецького посла Харилаосом Трікупісом, майбутнім прем'єр-міністром Греції.
Здлобувши фінансову незалежність, Вікелас зміг зайнятися улюбленою справою. Невдовзі з'явилися його переклади на грецьку мову трагедії Расіна «Естер», «Фауста» Гете. Також Вікелас опублікував науковий трактат «Візантія і сучасна Греція» та збірку «Казки Егейського моря». Завдяки своїм роботам Вікелас набув великої популярності у себе на батьківщині. На початку 70-х років Вікелас переїхав до Парижа. У 1877 році видав брошуру «Школа у селі», де виступив за введення в Греції загальної освіти. Вікелас виступав з лекціями, видавав праці про досягнення стародавньої і сучасної Греції. Незабаром він став відомий у багатьох країнах Європи.
1894 року Вікелас на запрошення свого друга П'єра де Кубертена на скликаному ним в Парижі конгресі представляв Всегрецький Афінський клуб. Було прийнято рішення про заснування сучасного Олімпійського руху. Вікелас виступив з доповіддю про Олімпійські ігри старовини, написаним для нього одним зі співвітчизників. Спочатку Кубертен пропонував провести перші нові Олімпійські ігри в Парижі в 1900 році, але Вікелас переконав його і щойно створений Міжнародний олімпійський комітет, що Ігри повинні бути проведені в Афінах, що символізувало б спадкоємність нових Олімпійських ігор старогрецьким. Оскільки конституція МОК в той час вимагала, щоб президентом комітету був представник країни, що приймає наступні Олімпійські ігри, першим президентом МОК був обраний Деметріос Вікелас. Завдяки особистим зв'язкам і впливу Вікеласа вдалося вирішити численні проблеми, з якими зіткнулися організатори Ігор.
Організатори побоювалися, що у разі очікування до 1900 року суспільство втратить інтерес до Ігор. Тому перша Олімпіада відбулася вже в 1896 році і мала великий успіх. Після її закриття Вікелас пішов з посади президента МОК і повернувся до вивчення проблем виховання і освіти, які його завжди цікавили. Вікеласа настільки надихнув успіх ігор в Афінах, що на Другому Олімпійському конгресі в 1897 році у Гаврі він запропонував постійно проводити Олімпійські ігри в Греції. Проти цього різко висловилася більшість делегатів, включаючи Кубертена. Вікелас відсторонився від Олімпійського руху і повністю переключився на реалізацію своїх творчих задумів. Так у 1904 році він організував в Афінах Конгрес з питань освіти.
Останній раз з колишніми колегами по Міжнародному олімпійському комітету Вікелас побачився в Брюсселі на III Олімпійському конгресі, де був присутній як спеціально запрошений гість. Деметріус Вікелас помер 20 липня 1908 в Афінах у віці 73-х років.
- ↑ а б в https://snl.no/Dim%C3%ADtrios_Vik%C3%A9las
- ↑ а б в https://stillmed.olympic.org/AssetsDocs/OSC%20Section/pdf/LRes_15E.pdf
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- Большая олимпийская энциклопедия[недоступне посилання з липня 2019]
- Роботи Вікеласа [Архівовано 9 липня 2008 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Спорт | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BAV: ADV10083411 · BIBSYS: 97048622 · BNE: XX1662399 · BNF: 137425861 · CiNii: DA15497343 · CONOR.SI: 85586787 · CUT: 119112 · FAST: 127665 · Freebase: /m/029gw2 · GND: 119154307 · GR-AtACA: 132558 · GR-KtEL: 67571 · ISNI: 0000000110276885 · J9U: 987007445027905171 · LCCN: n84019721 · LIBRIS: 1zcfj3pk0sv7d2s · MAK: 9810552556105606 · NCF: ncf12141973 · NKC: jn20010602921 · NLA: 1185965 · NLG: 128776, 15873 · NLI: 002294513 · NLP: a0000002793607 · NTA: 07154173X · NUKAT: n2008073220 · PTBNP: 167194 · RERO: 02-A000172757 · SELIBR: 257537 · SHARE: 184897 · SUDOC: 085973815 · SVKKL: 0324711-Vikelas-Dimitrios-18351908 · URBS: 339725 · VcBA: 495/72873 · VIAF: 59262896 |
Президенти Міжнародного олімпійського комітету | ||
|---|---|---|
Деметріос Вікелас (1894–1896, Греція) • П'єр де Кубертен (1896–1925, Франція) • Годфруа де Блоне (1916–1919, Швейцарія, в. о.) • Анрі де Байє-Латур (1925–1942, Бельгія) • Зігфрід Едстрем (1942–1952, Швеція) • Евері Брендедж (1952–1972, США) • Майкл Кілланін (1972–1980, Ірландія) • Хуан Антоніо Самаранч (1980–2001, Іспанія) • Жак Рогге (2001–2013, Бельгія) • Томас Бах (з 2013, Німеччина) |  | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
