Добре темперований клавір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Добре темперований клавір | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Композитор | Йоганн Себастьян Бах | |||
| Каталог | 846-893 | |||
| Видано | 1744 | |||
| Інструментування | клавесин, орган[d] і клавішні музичні інструменти | |||
| Частин | 96 частина, 48 prelude and fugue і 2 книжка | |||
|
| ||||
 Добре темперований клавір у Вікісховищі | ||||
Добре темперо́ваний клаві́р (нім. Das wohltemperierte Klavier), BWV 846—893, — цикл творів Й. С. Баха, що складається з двох зошитів, у кожному з яких зібрано 24 прелюдії та фуги у 24 тональностях (12 мажорних і 12 мінорних). Повна назва збірки: «Добре темперований клавір, або прелюдії й фуги у всіх тонах і півтонах, що стосуються як терцій мажорних, так і терцій мінорних. Для користі й використання охочого до навчання музичного юнацтва, як і для особливого займання тих, хто вже досяг успіхів у цьому навчанні; складене й виготовлене Йоганном Себастьяном Бахом — у цей час капельмейстером і директором камерної музики великого князя Ангальт-Кетенського».
У наш час цикл нерідко називають абревіатурою — ДТК.[джерело?] Перша частина була написана Бахом 1722 року, друга — значно пізніше, 1744. Повна назва, наведена вище, була написана на титульному аркуші автографа першої частини; друга частина була озаглавлена просто як «24 прелюдії й фуги».
Спроби написати збірник творів у різних тональностях робилися і до Баха. Зокрема відома збірка «Ariadne musica» органіста Йоганна Фішера, опублікована в 1702 р. й перевидана в 1715 р., являє собою набір з 20 прелюдій та фуг в 10 мажорних, 9 мінорних тональностях і одній тональності фригійського ладу, плюс 5 хоральних ричеркарів. Пізніше Бах запозичив звідси тему для фуги мі мажор із другого тому ДТК. Збірник «Exemplarische Organisten-Probe» (1719 р.) Йоганна Маттесона також включав вправи в усіх тональностях. Бах також міг знати про «Фантазії» з «Музичного лабіринту» Фрідріха Суппіга, що в якісному порівнянні далекі від роботи Баха.
Перша частина була складена під час перебування Баха в Кетені, а друга — коли Бах служив у Лейпцизі. Існує легенда, за якою перша частина була створена дуже швидко, «одним махом», під час перебування в якомусь місці, де інструмент був йому недоступний і де він дуже від цього нудьгував.
Деякі з творів у збірнику є переробленими версіями вже написаного Бахом: так, наприклад, теми перших 12 прелюдій, крім прелюдії мі-бемоль мажор, зустрічаються вже в збірнику п'єс, написаних Бахом для свого сина Вільгельма Фридемана в 1720 р. Прелюдія до-дієз мажор спочатку писалася в до мажорі, але потім Бах змінив її тональність, просто дописавши до ключа сім дієзів і виправивши відповідні знаки альтерації в тексті твору.
Обидві частини були широко поширені в рукописному виді, але типографським способом збірник був виданий тільки в 1801 р. Причина цього полягає в тому, що стиль, у якому писав Бах, вийшов з моди по смерті композитора, і більшість його творів було забуто. В епоху класицизму поліфонічне письмо поступається гомофонно-гармонічному, отже поліфонічна творчість Баха не представляла інтересу. Однак вже наприкінці XVIII століття творчість Баха стає об'єктом інтересу композиторів, зокрема В. А. Моцарта (у пізній період) й Л. Бетховена, який назвав ДТК «музичною Біблією».
1801 року ДТК було видано водночас у Лейпцизі, Бонні та Цюриху.[1] Пізніше Р. Шуман писав: «Грай ретельно фуги більших майстрів, і насамперед Й. С. Баха; „добре темперований клавір“ повинен стати твоїм хлібом насущним».
Перший аудіозапис циклу здійснив швейцарський піаніст Едвін Фішер у 1933–36 роках. Пізніше на фортепіано ДТК записували Г. Гульд (1962–1965) С. Ріхтер (1970–1972), А. Шифф (1984) та інші піаністи. На клавесині ДТК вперше записала Ванда Ландовська на початку 1950-х років.
На думку Болеслава Яворського та численних його послідовників музика Добре темперованого клавіру просякнута символікою християнських образів. Численні музично-риторичні фігури, цитування протестантських хоралів, асоціації з кантатами, месами, що виявляються дослідниками у музиці Добре-темперованого клавіру дозволяють зробити висновок про те, що композитор використовував їх свідомо, прагнучи досягти втілення християнської образності в цьому циклі. Як зазначає Г. Бесселер, "експресивна мелодика бахівської кантати близько 1720 року проникає до клавірної музики... Хоча слова тексту тепер відпадають, залишається дієвою область афектів, з якими була спочатку пов'язана експресивна мелодика: уявлення про страждання та смерть Ісуса Христа"[2]
Детальний аналіз, проведений Б. Яворським дозволив досліднику виділити в ДТК кілька сюжетно-смислових пластів, пов'язаних з основними віхами Євангелія:
I. Старий заповіт
- d-moll I тому — Гріх і спокута
- G-dur II тому — рай і гріхопадіння. Спокуса Єви змієм.
II. Різдво
- C-dur I тому — Благовіщення
- c-moll I тому — відвідування Марією Єлисавети «Долина сліз» (прелюдія)
- g-moll I тому — Відвідування Марією Єлисавети
- B-dur I тому — Поклоніння пастухів
- As-dur I тому — Поклоніння волхвів
- A-dur I тому — Поклоніння волхвів
- Fis-dur I тому — Новий рік
- As-dur II тому — Стрітення
- B-dur II тому — Симеон — Богоприємець
- E-dur I тому — Втеча в Єгипет
III. Діяння Христа
- cis-moll II тому — Христос у пустелі. Спокуса Христа сатаною
- a-moll I тому — Водохреща в Йордані
- gis-moll II тому — Зустріч з самаритянкою
- f-moll II тому — Христос у Марії та Марфи
- Fis-dur II тому — Воскресіння Лазаря
- d-moll II тому — Вигнання торговців із храму. «Він могутніх скидає з престолу та принесеш смиренні» (фуга)
- F-dur I тому — Чудо на рибній ловлі
- F-dur II тому — Вхід до Єрусалиму
IV. Страсний тиждень
- fis-moll II тому — Таємна вечеря
- cis-moll I тому — Моління про чашу
- a-moll II тому — Поневіряння Христа. Побиття Христа
- h-moll II тому — Суд Пілата
- g-moll II тому — Бичування Ісуса. «Се людина»
- fis-moll l тому — Несення хреста
- h-moll I тому — Хід на Голгофу
- gis-moll I тому — Розп'яття. Сім слів Спасителя на хресті.
- c-moll II тому — Хресна мука
- dis-moll II тому — Страждання на хресті
- f-moll I тому — Stabat Mater
- b-moll I тому — Голгофа. Смерть Ісуса
- cis-moll I тому — Зняття з хреста. Плащаниця
- b-moll II тому — Положення в труну
V. Урочистий великодній цикл
- C-dur II тому — Ніч перед пасхальним воскресінням
- G-dur I тому — Воскресіння Христа
- H-dur I тому — Воскресіння Христа
- c-moll II тому — Вознесіння Христа
- H-dur II тому — Духів день
VI. Догматичний цикл.
- c-moll I тому — Полум'яніюча віра (Неопалима Купина)
- Cis-dur I тому — Трійця
- D-dur I тому — Зішестя Святого Духа
- Es-dur I тому — Трійця
- Cis-dur II тому — Трійця
- D-dur II тому — Credo
- Es-dur II тому — Трійця
- E-dur II тому — Ліствиця
- A-dur II тому — Слава в вишніх Богу
— Носина В.Б. «Символика музыки И. С. Баха». М., Классика-XXI, 2006. С. 11 – 24
|
|
- ↑ http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3870/is_200607/ai_n16522881 [Архівовано 15 січня 2009 у Wayback Machine.]] Broderip, Wilkinson and the first English edition of the '48'
- ↑ Бесселер Г. Бах как новатор С. // Избранные статьи музыковедов ГДР. М., 1960. С. 107, 81.
- Добре темперо́ваний клаві́р прелюдії і фуги, фуги [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.] - Korevaar (Фортепіано), Goeth (Орган), Parmentier (Клавесин)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
