Яворський Болеслав Леопольдович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Яворський Болеслав Леопольдович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 червня 1877[1][2][3] або 10 (22) червня 1877[3] |
| Місце народження | Харків, Російська імперія[4] |
| Дата смерті | 26 листопада 1942[4][1][…] (65 років) |
| Місце смерті | Саратов, РРФСР, СРСР[4] |
| Громадянство | СРСР і Російська імперія |
| Професії | музикознавець, композитор, музичний педагог, теоретик музики, піаніст, музикант, громадський діяч |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Відомі учні | Дукельський Володимир Олександрович і Брагінський Лев Мойсейович |
| Інструменти | фортепіано |
| Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Болесла́в Леопо́льдович Яво́рський (10 червня (22 червня) 1877, Харків — 26 листопада 1942, Саратов) — український музикознавець, піаніст, композитор і педагог-новатор, організатор музичної освіти. Доктор мистецтвознавства (1941).
1898 закінчив Київське музичне училище, у класі професорів — В. Пухальського (фортепіано) та Є. Риби (теорія музики). 1903 закінчив Московську консерваторію: по класу композиції (у Сергія Танєєва) та по класу фортепіано у Шишкіна.
1916—1921 — професор Київської консерваторії. Від 1918 — професор Музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка. 1917—1921 — директор Народної консерваторії в Києві.
Від 1921 працював у Москві. 1938—1942 — професор Московської консерваторії.
Автор опери «Вишка Жовтня» (1930), творів для фортепіано, солоспівів, обробок українських народних пісень.
Серед учнів: Микола Леонтович, Михайло Вериківський, Пилип Козицький, Григорій Верьовка, Надія Гольденберг, Надія Брюсова та ін.
Сутність його педагогічної концепції — «не вчити, а навчити мислити». Головне завдання — виховання творчої активності особистості засобами сприймання, виконання і творення музики.
Разом з Сергієм Танєєвим та однодумцями ініціює створення Московської Народної Консерваторії, де готували учителів співів для масових шкіл. На базі консерваторії він створює лабораторію зі слухання музики, залучаючи студентів до наукової роботи з дослідження проблем сприймання музики.
Б. Яворський вважав, що процес творення музики повинен пройти 5 етапів: набуття уявлень про музику, вияв творчого сприймання, імпровізація, створення оригінальних композицій, творення музики.
В 1920-ті роки в Києві відкриваються філіали Народної консерваторії, де прибічники Б. Яворського проводять заняття з дорослими і дітьми. В основу занять по розвитку музичного сприймання було покладено 3 види діяльності : слухання музики, хоровий спів та музично-ритмічні рухи. Поступово учні переходили до вивчення елементарної музичної грамоти, яка «входила в урок і об'єднувала у єдине ціле усі його частини».
Наголошував на виборі високохудожнього матеріалу для слухання музики і співу. Слухання музики, хоровий спів, рухи під музику складають єдиний метод розвитку емоційного відгуку дітей.
Болеслав Яворський розробив концепцію формування музичних здібностей дітей різних груп. У концепцію покладено зорові, рухові, літературно-речові та музичні асоціації.
Створив теорію ладового ритму (слухового тяжіння).
- «Побудова музичної мови» (частини 1—3, 1908).
- «Вправи в утворенні схем ладового ритму» (частина 1, 1928).
- «Структура мелодії» (1929).
- «Статті, спогади, листування» (том 1, 1972).
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Педагоги и психологи мира — 2012.
- ↑ а б в Яворский Болеслав Леопольдович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 10.
- Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. — Т. 30. — Москва, 1978. — С. 431.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.. — С. 673—674.
- Яворський Болеслав Леопольдович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
