Гінзбург Євгенія Соломонівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Євгенія Гінзбург | ||||
|---|---|---|---|---|
| Евгения Гинзбург | ||||
 | ||||
| Народилася | 20 грудня 1904[1][2][3], 20 грудня 1903[4] або 1904[5] Москва | |||
| Померла | 25 травня 1977[1][6][…] або 1977[5] Москва | |||
| Поховання | Кузьмінське кладовище | |||
| Громадянство |  Російська імперія →  СРСР | |||
| Місце проживання | House-Museum of Vasily Aksyonovd | |||
| Діяльність | журналіст, мемуарист | |||
| Alma mater | Татарський державний гуманітарно-педагогічний університетd і Казанський державний університет | |||
| Заклад | Казанський державний університет | |||
| Мова творів | російська | |||
| Партія | КПРС | |||
| Діти | Аксьонов Василь Павлович | |||
|
| ||||
 Гінзбург Євгенія Соломонівна у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Євге́нія Соломо́нівна Гі́нзбург (рос. Евгения Соломоновна Гинзбург; 20 грудня 1904, Москва — 25 травня 1977, Москва) — журналістка, мемуаристка, кандидат історичних наук. Мати письменника Василя Аксьонова.
Євгенія Гінзбург народилася в Москві, у єврейській родині уродженця Гродно, фармацевта Соломона Абрамовича (Натановича) Гінзбурга (1876–1938) і його дружини Ревекки Марківни (1881–1949), уродженки Вільно[7][8][9].
З 1920 по 1922 рік Євгенія Гінзбург навчалася в Казанському університеті, на факультеті суспільних наук, після чого перевелася на 3-й курс суспільного відділення Казанського Східного педагогічного інституту, який закінчила в червні 1924 року (спеціальність історія, надалі захистилася як кандидат історичних наук). Член ВКП(б) з 1932 року, працівник освіти в Казані, співробітник обласної газети «Червона Татарія» (рос. Красная Татария).
Була репресована в 1937 році, засуджена до тюремного ув'язнення Воєнною колегією Верховного суду за статтею 58, пункт 8, 11, звинувачена за участь в троцькістській терористичній організації. Вирок: 10 років тюремного ув'язнення з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна[10]. У серпні того ж року як «батько і мати ворога народу» були заарештовані її батьки. Провела 10 років у тюрмах (у тому числі в Бутирках і Ярославському політізоляторі) і колимських таборах (Ельген, Таскан), 8 років у «безстроковому» засланні.
У засланні в Магадані Євгенія Гінзбург вийшла заміж за ув'язненого доктора Антона Яковича Вальтера. Пара удочерила дівчинку, повну сироту Антоніну Хінчинську (згодом актриса Антоніна Павлівна Аксьонова[11][12]).
Домігшись часткової реабілітації, Гінзбург майже 10 років провела у Львові, де жила за адресою вулиця Шевченка, 8, разом з третім чоловіком Антоном Вальтером. Після його смерті в 1966 році знову переїхала до Москви, на вулицю 1-а Аеропортівська, працювала в журналістиці. У Львові Гінзбург створила і альтернативний варіант «Крутого маршруту», що відрізнявся куди більш різкою і послідовною антисталінською риторикою. За деякими відомостями, він називався «Під покровом Люциферового крила». Але в 1965 році, побоюючись нового арешту й заслання у зв'язку з посиленим переслідуваннями українських націоналістів, Гінзбург знищила цей рукопис і всі його чернетки[13].
Похована в Москві на Кузьмінському кладовищі.
Мати письменника Василя Аксьонова, дружина голови Казанського міськради Павла Аксьонова. Старший син Олексій — від першого шлюбу з доктором Дмитром Федоровим, викладачем Першого ленінградського медінституту, загинув під час блокади Ленінграда, де його з батьком застала війна. Сестра — Наталія Соломоновна Гінзбург, соціолог, співробітник лабораторії економічної соціології в Ленінградському фінансово-економічному інституті.
Автор книги спогадів «Крутий маршрут» (1967, друга частина — 1975–1977), одного з перших літературних творів, що розповідають про сталінські репресії в СРСР. Перша публікація відбулася в Мілані (видавництво «Мандадорі», 1967 рік), куди вона була вивезена у вигляді аудіозапису. Вивезення і подальша публікація були зроблені без відома автора. У СРСР «Крутий маршрут» уперше виданий у 1988 році, до цього поширювався у самвидаві.
У 1989 році Галина Волчек поставила в театрі «Современник» п'єсу «Крутий маршрут» в інсценуванні О. Гетьмана. У ролі Євгенії Семенівни — головної героїні п'єси і спогадів — була Марина Нейолова[14].
У 2009 році на основі книги «Крутий маршрут» було відзнято фільм У вихорі (англ. Within the Whirlwind)[15].
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118539418 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 478–480. — ISBN 5-94848-245-6
- ↑ а б Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Гинзбург Соломон Абрамович (Натанович) [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]: С. А. Гінзбург був заарештований 20 серпня 1937 року і засуджений 17 жовтня 1937 року як «батько ворога народу».
- ↑ Списки жертв: Гинзбург С. А. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2014.
- ↑ Гинзбург Ревекка Марковна [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]: Р. М. Гінзбург була заарештована 21 серпня 1937 і засуджена 17 жовтня того ж року як «мати ворога народу».
- ↑ Гинзбург Евгения Семеновна. // sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 2012-2-27.
((cite web)): Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ А. Аксёнова О матери, Сахаров Центер Архив [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] проверено 2013-05-12
- ↑ Интервью с Антониной Аксеновой [Архівовано 12 грудня 2015 у Wayback Machine.], katussja.livejournal 1 апр, 2010, проверено 2013-05-12
- ↑ МИ ПАМ'ЯТАЄМО. Крутий маршрут Євгенії Гінзбург [Архівовано 7 вересня 2010 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ КРУТОЙ МАРШРУТ — О спектакле. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 8 червня 2014.
- ↑ Within the Whirlwind: Stalin's Great Terror and a big question mark. By Bernd Reinhardt. 13 June 2011 [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Ґінзбурґ Євгенія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Євгенія Гінзбург. Біографія на eldb.ru(рос.)
- «Лядский садик моего детства…» (В. П. Аксенов. Казанский период жизни) // Эхо веков. Научно-документальный журнал, № 2, 2006 [Архівовано 24 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Лесняк Б. Н. Я к вам пришел! Глава Евгения Семёновна Гинзбург. Воспоминания о ГУЛАГе и их авторы. Музей и общественный центр им. Андрея Сахарова. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 16 травня 2012.
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 90533989 · BNE: XX1134467 · BNF: 125548773 · CiNii: DA0107645X · CONOR.BG: 38964837 · FAST: 60235 · Freebase: /m/04t4j_ · GND: 118539418 · ISNI: 0000000120958804 · J9U: 987007261748905171 · LCCN: n80113403 · LIBRIS: 31fjrckm4fj8tws · LNB: 000071220 · MAK: 9810582424905606 · NDL: 00440976 · NKC: jn20000700614 · NLP: a0000001178967 · NTA: 069049874 · NUKAT: n96024803 · RISM: people/41020764 · SELIBR: 398659 · SUDOC: 035047704 · VIAF: 32112735 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
