Гньоздовські кургани
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Смоленська область
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Гньоздовські кургани у Вікісховищі

Координати: 54°47′04″ пн. ш. 31°52′46″ сх. д. / 54.78470000002777596° пн. ш. 31.87950000002777884° сх. д. / 54.78470000002777596; 31.87950000002777884

Гньо́здовські кургани (рос. Гнёздовские курганы) — відома з середини 19 століття археологічна пам'ятка в Смоленській області. Назва — від села Гньоздово. Має багато скандинавських артефактів^[1].

У віднайдення і розкопки курганів втрутився випадок: 1867 року під час побудови залізниці Москва—Варшава натрапили на кургани. Земляні роботи на місцевості несподівано дали археологічні знахідки — арабські срібні монети 10 століття н. е., залишки залізного меча, ювелірні вироби з міді та срібла. Так для науковців і археології Російської імперії був відкритий важливий археологічний комплекс доби Київської Русі.

Необережні, майже варварські дослідження пам'ятки розпочалися з 1874 року, через сім років після відкриття. Серед тих, хто їх розпочав — Кусцинский М. Ф., Сізов В. І., С. Сергєєв та ін. За припущеннями, місто виникло в 10 столітті на шляху «варяг в греки». Саме тут розташований волок з річки Касплі в Дніпро. Археологічна пам'ятка розташована ліворуч від сучасного Вітебського шосе неподалік від міста Смоленськ. Частка території — це поле, частка вкрита недавнім лісом. Кількість виявлених курганів сягає 1500. Неподалік залишки колишніх поселень. За припущеннями археологів первісна кількість курганів досягала 4000.

Порівняння з тогочасними поселеннями спонукає визнати, що тутешнє поселення належало до найбільших. Його територію розпізнали на площі в 16 гектарів (більше його лише Хедебю на півдні сучасної Данії, значний торговельний центр вікінгів). В центрі міста розкопані залишки фортечних укріплень. Поряд були розташовані посад та цвинтар. Розміри курганів в центрі цвинтаря найбільші і сягають 5—6 метрів. Їх умовно виділили як аристократичну частину поховань. Мерців-вояків спалювали разом з човном, в могилу клали зброю та його військові трофеї. Тут знайдені мечі, шоломи, стріли, сокири вояків, а також низка іноземних речей тощо.

Дослідження виявили еволюцію поховальних традицій, вони набували місцевих рис, не притаманних вікінгам. Невеликою була і кількість саме норманських поховань (близько 40 з первісних 4000).^{[джерело?]} Але з гньоздовського некрополя науковці отримали близько 33 % скандинавських амулетів язичників, відомих на початок 21 століття і знайдених на теренах Східної Європи.

Значна кількість поховань належить мешканцям поселення — ремісникам, воякам, торгівцям, їх родинам і дітям. Склад населення був поліетнічним з переважанням місцевого племені кривичів.^{[джерело?]} Головні галузі місцевої економіки — ремесла, виготовлення зброї, торгівля.

У часи СРСР переважало переконання, що важливим покажчиком старовинності поселення є спомин в літописах. Це твердження помилково позбавляло старовинності низку поселень, не згаданих в літописах, незважаючи на досить точні датування археологів. Саме до них належить і поселення з умовною назвою Гньоздово. Воно не згадано в літописах.

За припущеннями, поселення втратило привабливість і його покинули, а мешканці емігрували до Смоленська, що на відстані 12 кілометрів від гньоздовського поселення. Смоленськ якраз згаданий в літописі. Але питання про спорідненість Гньоздова та Смоленська поки що не доведене.

1902 року науковець Володимир Сизов (1840—1904), працівник Історичного музею в Москві оприлюднив першу монографію про поселення.

У період 1941—1945 років археологічні розкопки припинили і відновили в повоєнний період. 1949 року в розкопі і була знайдена амфора з середньовічної Керчі, що зберегла напис кирилицею (керівник експедиції — Авдусін Данило Антонович). Це стало науковою сенсацією, бо вважали, що це найдавніший кириличний напис. Але напис могли створити не місцеві мешканці, а середньовічні болгари чи двомовні греки-візантійці.

Присутність скандинавів на територіях східних слов'ян давно доведена археологічними розкопками. Одним в таких центрів і було Гньоздово, бо це пізня назва поселення.

Але слід визнавати, що ця територія в давнину була поліетнічною і в тогочасному державотворенні брали участь і слов'яни, і вікінги-нормани, і візантійці, і балти, і можливо представники інших народів. Територія була «ливарною піччю». Це не виключає участі норманів в створенні тодішнього типу політичної еліти чи державницьких інституції. Але згодом вони втрачали національну ідентичність. Норманська теорія, що перейшла до нас з 19 століття, може бути прийнятою частково, з важливими доповненнями і змінами. До того ж, нормани брали участь в державотворенні в різних кутах тогочасної Європи і землі східних слов'ян не стояли осторонь від цього процесу. Але слов'яни таки домінували на власних землях.

• Київська Русь
• Смоленськ
• Німецька слобода
• Археологія
• Норманська теорія
• Хедебю на півдні сучасної Данії
• Вікінги
• Візантійська імперія
• Виповзівський археологічний комплекс

• Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 37-55. ISSN 0130-5247
• Джаксон Т. Н. Sýrnes и Gaðar: «Загадки древнескандинавской топонимии Древней Руси» // ScSl. 1986. T. 32. С. 73-83
• Булкин В. А., Лебедев Г. С. «Гнездово и Бирка (к проблеме становления города)» // Культура средневековой Руси, Ленинград, 1974

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гньоздовські кургани

п о р Гардарикі
Волхов-Волзький торговий шлях	Любша[ru] • Альдейг'я • Алаборг[en] • Дубовики[en] • Гольмґард • Сарське • Тімерьово[en]
Двіно-Дніпровський торговий шлях	Палтеск'я • Гньоздово • Шестовиця • Кенугард
Інші місця	Б'ярмаланд • Білі Береги • Міклаґард • Серкланд
Варяги · Колбяги · Русь · Слов'яни · Меря · Булгари · Хозари