Крайна (герцогство)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| словен. Vojvodina Kranjska нім. Herzogtum Krain Герцогство Крайна | |||||||||||
| Держава Священної Римської імперії, Кронланд цислейтанської Австрія | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Любляна | ||||||||||
| Форма правління | Князівство | ||||||||||
| Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||
| - Крайнинська марка | 1335 | ||||||||||
| - збільшено статусу до князівства | 1364 | ||||||||||
| - Об'єднано в Австрійський округ | 1512 | ||||||||||
| - Утворення Іллірійських провінцій | 1809 | ||||||||||
| - Відновлення у складі Австрії | 1815 | ||||||||||
| - Частина Держави Словенців, Хорватів і Сербів |
1918 | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
.svg){kind=small}
Князі́вство Кра́йна (словен. Vojvodina Kranjska, нім. Herzogtum Krain, угор. Krajna) — адміністративна одиниця Священної Римської імперії і Габсбурзької монархії 1364 — 1918. Столиця Любляна. Герцогство мало площу 9990 км ², населення 510,000 осіб.
Після смерті герцога Генріха Богемського у 1335 році без спадкоємця чоловічої статі, відповідно до умов договору 1282 між Мейнхардом II Горицьким-Тірольським і Альбрехтом I Габсбургом, Каринтія та Крайна перейшли під владу герцогів Австрії, попри опір Яна Люксембурзького. Маргариті вдалося зберегти за собою лише Тірольське графство. Його син Рудольф IV привласнив собі титул "Князя Крайни" в 1364. У 1365 р., після смерті старшого брата Рудольфа IV, Леопольд разом зі своїм братом Альбрехтом III успадкували престолом Австрії.
Спочатку брати правили спільно, причому Леопольд III відповідав за управління Тіролем, але в 1379 р. між ними був укладений Нойберзький договір, який поділив володіння Габсбургів. Альбрехту III дісталася власне герцогство Австрія, а Леопольду III були передані Штирія, Каринтія, Тіроль, Істрія, Крайна і Передня Австрія. Цим було закладено поділ Австрійської монархії між Альбертинською і Леопольдинською лініями. У 1457 році Внутрішні австрійські землі були знову об'єднані з ерцгерцогства Австрії під владою імператор Фрідріх III Габсбург. У 1457 році Внутрішня Австрія була знову об'єднана з ерцгерцогством Австрія під владою імператора Фрідріх III Габсбург. У 1564 році Крайна знову була відділена як частина Внутрішньої Австрії під владою ерцгерцога Карла II. Син Карла, імператор Фердинанд II Габсбург, у 1619 успадкував усі землі династії і герцогство було частиною Габсбурзької монархії з того часу.
Наполеон після Шенбруннського договору в 1809 утворив Іллірійські провінції з існуючих територій Крайни, Каринтії, Хорватії, Гориції і Градишки та Трієсту. Остаточний акт Віденського конгресу в 1815 відновив Іллірійські провінції у складі Австрійської імперії. Крайна потім стала центральною частиною території Габсбурзького Королівства Іллірії, столицею якого була також Любляна. Воно було обмежено на півночі герцогством Каринтія, на північному сході герцогством Штирія, на південному сході і півдні Королівством Хорватія і Славонія, і на заході графством Гориція і Градишка й Істрією.
Після розпуску Іллірійського Королівства в 1849 році указом від 20 грудня 1860 р. було створено Герцогство Крайна. Бюджет кронланду склав 1901 року 3 573 280 крон ($ 714 656).
У 1918 році герцогство перестало існувати, а його територія увійшла до складу новоутвореної Держави словенців, хорватів і сербів, а потім частково до складу Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. називалося Королівство Югославія). Західна частина князівства з містами Постойна, Ілірська Бистриця, Ідрія, Віпава і Штрує були приєднані до Італії в 1920 році, проте згодом були також включені до складу Югославії в 1945 році.
Крайна традиційно поділяється на три суб-регіони: Верхня Крайна (словен. Gorenjska, нім. Oberkrain), Нижня Крайна (словен. Dolenjska, нім. Unterkrain) і Внутрішня Крайна (словен. Notranjska, нім. Innerkrain). До 1860 р. межі цих суб-регіонів збігаються з районами (Kreise) Любляни, Ново Мєсто і Порторож. Пізніше вони були розділені на дрібніші одиниці, т. зв. політичні (або адміністративні) райони. Між 1861 і 1918 роками Крайна ділилася на одинадцять районів, що складалися з 359 муніципалітетів.
| |||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
