Гагаузи
Молодь в національному гагаузькому вбрані
Кількість	~240 тисяч
Ареал	Молдова  147 500  Україна      31 900  Греція       30 000  Туреччина 15 000  Росія        12 000  Румунія      3 000  Казахстан      700  Болгарія        540
Мова	Гагаузька
Релігія	православні християни

Гагаузи або Ґаґаузи — тюркомовний народ у Буджаці та Добруджі. У складі Молдови існує автономне територіальне утворення Гагауз Єрі зі столицею в місті Комрат.

Загальна чисельність — близько 250 000 осіб.

Основна частина мешкає в Молдові (135 000 осіб), а також в Україні (31 000 осіб), Росії (11 000 осіб), Туреччині (5000 осіб), Греції (3000 осіб), Болгарії (1400 осіб), Румунії (1200 осіб), Казахстані (1000), Узбекистані, Туркменістані, Білорусі, Латвії, Естонії, Грузії, Канаді та Бразилії.

Гагаузька мова належить до огузької групи тюркських мов. Писемність на основі латинського алфавіту.

Традиційна релігія гагаузів — православ'я (зустрічається думка, що гагаузи — єдиний тюркомовний народ, який сповідує християнство; це не так: наприклад, основною релігією чувашів і якутів також є православ'я; поширене православ'я також серед чулимців і хакасів, хоча ці народи зберігають і традиції шаманізму).

Про походження гагаузів існує багато різноманітних гіпотез. Згідно з однією з найпоширеніших версій, предками гагаузів були тюркомовні кочівники — огузи, печеніги, половці. У Молдові найчастіше притримуються теорії погодження цього етносу від огузів, котрі мали прийняти християнство в XI—XII ст. від русинів, а наступно переселитися на Балкани.^[1]

• Гагаузька кухня
• Гагаузи в Молдові
• Гагаузи в Україні
• Гаджали

• Л. В. Ковпак, М. І. Ярмоленко. Гагаузи [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 13. — ISBN 966-00-0405-2.
• Пригарін О. А., Тхоржевська Т. В., Агафонова Т. А., Ганчев О. І. Кубей і кубейці: Побут та культура болгар і гагаузів в с. Червоноармійське Болградського району Одеської обл. — Одеса: Маяк, 2002. — 86 с.

• М. І. Ярмоленко. Ґаґаузи // Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. Т. 7.
• Про гагаузів — невидимих сусідів України[Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.]

Тематичні сайти Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопедія · Енциклопедія України в Інтернеті · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · TDV İslam Ansiklopedisi Довідкові видання KBpedia Нормативний контроль BNF: 12342866d · Freebase: /m/02cd81 · J9U: 987007555661605171 · LCCN: sh85052719 · NDL: 00576999 · NKC: ph117578

п о р Гагаузія Вулканештський округ місто Вулканешти • села Вулканешти (станція) • Етулія • Етулія (станція) • Етулія-Ноуа • Карбалія • Чишмікіой Комратський округ місто Комрат • села Авдарма • Бешалма • Буджак • Дезгінжа • Дудулешти • Кіоселія-Руса • Кірсова • Конгаз1 • Конгазчикул-де-Жос • Конгазчикул-де-Сус • Котовське • Олексієвка • Світлий • Ферапонтіївка • Чок-Майдан Чадирський округ місто Чадир-Лунга • села Баурчи • Бешгіоз • Гайдар • Жолтай • Казаклія • Кірієт-Лунга • Копчак • Томай 1 — гагаузи надають селу Конгаз статус міста

Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.