Військові ігри в Римі — футбольний турнір, що відбувся в 1919 році в столиці Італії на честь перемоги Антанти в Першій світовій війні. Одразу після Військових ігор відбулася так звана Першингова Олімпіада (Міжсоюзницькі ігри) в Парижі.

У турнірі брали участь військові збірні Італії, Чехословаччини та Бельгії, а також команда Чеські Домобранці.

Результати деяких матчів^[1][2]:

Чехословаччина — Бельгія — 2:3 (0:3) (Тламіха, 48, Шквайн-Мазал, 64 — ?)

• Чехословаччина: Главачек — Янда, Раценбергер — Коленатий, Мисік, Чеський — Цайда, Маца, Шифнер, Шквайн-Мазал, Тламіха-Ада
• Бельгія: Фішлін — Свартенбрукс, Вербек — Ван де Грахт, Ван де Вельде, Фіренс — Данан, Демоль, Фламінк, Ферстратен, Мішель

Чехословаччина — Чеські Домобранці — 5:0 (Шквайн-Мазал-4, Маца)

• Чехословаччина: Качеровський — Янда, Раценбергер — Плодр, Мисік, Чеський — Цайда, Маца, Шифнер, Шквайн-Мазал, Тламіха-Ада

Італія — Чехословаччина — 0:1 (Шифнер, 10)

• Главачек — Янда, Гоєр — Коленатий, Мисік, Плодр — Цайда, Маца, Шифнер, Шквайн-Мазал, Тламіха-Ада

Італія — Бельгія — 3:4

Чеські Домобранці — Збірна Риму 5:2 (Плачек-2, Ян-2, Благнік — ?)

№	Команды	1	2	3	В	Н	П	М	О
1	Бельгія		3:2	4:3	2	0	0	7 — 5	4
2	Чехословаччина	2:3		1:0	1	0	1	3 — 3	2
3	Італія	3:4	0:1		0	0	2	3 — 5	0

Команда Чеські Домобранці, найімовірніше, виступала поза конкурсом.

Переможці турніру — збірна Бельгії. В матчі з Чехословаччиною за команду грали: Робер Фішлін («Дарінг»), Арман Свартенбрукс («Дарінг»), Оскар Вербек («Юніон Сент-Жилуаз»), Ван де Грахт («Беєсхот»), Жак Ван де Вельде («Лір»), Огюст Фіренс («Беєсхот»), Жорж Деман («Малінес»), Жозеф Демоль («Юніон Сент-Жилуаз»), Оноре Фламінк («Дарінг»), Луїс Ферстратен («Дарінг»), Жуль Мішель («Леопольд»)^[3]. Всі гравці виступали на Міжсоюзницьких іграх^[4].

Збірна Чехословаччини посіла друге місце. Її представляли діючі футболісти провідних клубів країни. Команда виступала в такому складі: Рудольф Главачек, Антонін Раценбергер (обидва зі «Славії»), Франтішек Плодр, Ян Чеський, Ярослав Мисік (всі троє — «Вікторія»), Антонін Гоєр, Франтішек Коленатий, Антонін Янда, Тламіха (всі четверо — «Спарта»), Отакар Шквайн-Мазал («Кладно»), Франтішек Шифнер, Цайда (обидва — ЧАФК), Качеровський («Пардубіце»), Маца («Лібень»)^[5][6]. Певною мірою це була збірна Чехословаччини-Б, а основна команда через кілька днів виступала на Міжсоюзницьких іграх. З учасників Римського турніру там брали участь тільки Гоєр і Янда, а Раценбергер і Мисік були в заявці^[7].

Основу італійської збірної складали гравці з Мілана і Болоньї.

За збірну Чеські Домобранці виступали такі футболісти: Ян і Благнік (обоє «Славія»), Плачек («Спарта»), Дірлам («Колін»), Ванек.

Військові ігри в Римі фактично були першими матчами футбольної збірної Чехословаччини. В 1979 році чехословацький спортивний журналіст Зденек Шалек звертався до Чехословацької асоціації фізичного виховання з проханням організувати обговорення з представниками Італії і Бельгії про визнання матчів турніру офіційними поєдинками національних збірних. Але його ідея не отримала підтримки. Схожа ситуація і з матчами Міжсоюзницьких ігор, які також до цього часу не отримали офіційних статус, а рахуються поєдинками військових команд. Таким чином, першими офіційними матчами збірної Чехословаччини вважаються поєдинки Олімпійського футбольного турніру в Антверпені в 1920 році^[8].

JEŘÁBEK, Luboš: Český a československý fotbal: lexikon osobností a klubů 1906—2006, Praha, Grada 2007.